2 жовтня 2020 року, п'ятниця, 02:15
 
Головне меню
Пошук по сайту
 
 
Новини ДПС

30 вересня  2020 року

 

Перевірки, на які не поширюється мораторій на період карантину

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що Податковим кодексом України (далі - ПКУ) встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім:

документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків;

документальних позапланових перевірок з підстав, визначених п.п.78.1.7 (реорганізація, припинення, ліквідація, закриття) та 78.1.8 (задекларовано відшкодування ПДВ та/або від’ємне значення з ПДВ більше 100 тис.гривень) пункту 78.1 статті 78 ПКУ;

фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині:

- обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

- цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;

-обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

- здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених п.п.80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПКУ.

Звертаємо увагу, що чинним законодавством не встановлено обов’язку щодо завчасного повідомлення платників про проведення документальних позапланових перевірок.

 

Сплата податкового боргу з податку на нерухоме майно

Головне управління ДПС у Київській області нагадує власникам нерухомості, розташованої на території пристоличної області про необхідність сплати заборгованості з податку на нерухоме майно.

Податок на нерухомість сплачують громадяни, які мають у власності житлову нерухомість, площа якої перевищує пільгову площу, встановлену п.266.4 Податкового Кодексу:

- для квартири - 60 кв.м

- для житлового будинку - 120 кв.м

- для різних типів житлової нерухомості (квартир та будинків) - 180 кв.м.

Звертаємо увагу, що у разі несвоєчасної сплати  податкового зобов’язання платнику податку загрожує відповідальність у вигляді  штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів - 10 відсотків погашеної суми податкового боргу

- при затримці більше 30 календарних днів -  20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

У разі якщо власники нерухомості не отримали  податкове повідомлення-рішення про сплату податку на нерухомість, або отримали його з зазначеними некоректними (неточними) даними, їм варто звернутись до центрів обслуговування платників податків  територіальних органів ГУ ДПС у Київській області для проведення звірки та уточнення даних.

 

 

 

 

28 вересня  2020 року

Власники елітних автомобілів перерахували до місцевих бюджетів Київщини 9,3 млн грн транспортного податку

З початку року власники елітних автомобілів перерахували до місцевих бюджетів Київщини 9,3 млн грн транспортного податку. Про це повідомив в.о. начальника ГУ ДПС у Київській області Олександр Загорський. Зокрема, він зазначив, що з загальної суми юридичні особи забезпечили 4,8 млн грн, решту – 4,5 млн грн – фізичні особи.

Нагадаємо, транспортний податок сплачують фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні власні легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати.

За об'єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу, а у разі спливу п'ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п'яти років.

Транспортний податок сплачується фізичними особами за місцем  реєстрації об’єктів оподаткування  протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

 

Терміни подання звіту та сплати ЄВ особами, які провадять незалежну професійну діяльність, у разі прийняття ними рішення про ліквідацію, припинення

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що відповідно до п.п. 4 п. 1 розд. ІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Особи, які провадять незалежну професійну діяльність, формують та подають самі за себе до контролюючих органів Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі – Звіт) один раз на рік до 01 травня року, що настає за звітним періодом.

У разі прийняття рішення про ліквідацію, припинення діяльності страхувальники - особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані подати самі за себе Звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня подання до контролюючого органу заяви про зняття з обліку платника єдиного внеску .

Звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна» формують та подають до контролюючого органу протягом 30 календарних днів з дня подання заяви до контролюючого органу про зняття з обліку платника єдиного внеску (п. 11 розд. ІІІ Порядку № 435).

Останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до місяця, в якому особою припинено незалежну професійну діяльність згідно з даними реєстру страхувальників.

Сплачується єдиний внесок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання Звіту із зазначенням типу форми «ліквідаційна».

 

Підписання звітності в електронному вигляді у разі відсутності керівника чи головного бухгалтера

Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу, що створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого електронного підпису підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності).

У разі тимчасової відсутності (відпустка, лікарняний) головного бухгалтера на сформовану податкову звітність в електронному вигляді накладаються кваліфікований електронний підпис керівника (директора) та печатка (за наявності).

У разі тимчасової відсутності (відпустка, лікарняний) директора (керівника) на сформовану податкову звітність в електронному вигляді накладаються кваліфіковані електронні підписи посадових осіб, яким делеговано право підпису, шляхом направлення повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого електронного підпису (далі – Повідомлення), яке прийняте контролюючим органом, у такому порядку:

     першим – головного бухгалтера;

     другим – особи, зазначеної у Повідомленні з типом підпису «Директор»;

 

     третім – печатка (за наявності).

 

24 вересня  2020 року

Удосконалення контролю за трансфертним ціноутворенням

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що Законом України від 16.01.2020 №466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни, зокрема, до статті 39 «Трансфертне ціноутворення» Податкового кодексу України (далі -ПКУ).

Так, п.п.39.4.2 п.39.4 ст.39 ПКУ встановлено, що платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов'язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.

Звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній подаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Звертаємо увагу, що  згідно п.53 підрозд.10 розд.ХХ «Перехідні положення» ПКУ  норми п.39.4 ст. 39 ПКУ щодо:

-подання платниками податків звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній вперше застосовуються щодо фінансового року, який закінчується у 2021 році, але не раніше ніж у рік, в якому компетентними органами укладено багатосторонню угоду про автоматичний обмін міждержавними звітами (Multilateral Competent Authority Agreement on the Exchange of Country-by-Country Reports);

-запиту контролюючих органів до платників податків про подання глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу) - вперше застосовуються щодо фінансового року, який закінчується у 2021 році;

-подання платниками податків повідомлення про участь у міжнародній групі компаній - вперше застосовуються у 2021 році за 2020 рік.

 

Змінили коди товарів УКТЗЕД - подайте Таблицю даних з відповідними змінами

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що у зв’язку з набранням чинності Законом №674, платнику податку потрібно подати Таблицю зі зміненими кодами товарів згідно з УКТЗЕД з метою уникнення зупинки реєстрації ПН/РК в ЄРПН у разі зміни кодів товарів згідно УКТЗЕД.

Нагадуємо, що таблиця даних платника податку (далі – Таблиця) – це зведена інформація, яка подається платником податку до контролюючого органу щодо кодів видів економічної діяльності платника згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

З метою класифікації товарів використовують Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, до якого Законом України від 04.06.2020 №674-IX «Про Митний тариф України» (далі – Закон № 674) були внесені зміни з 03.07.2020.

У разі якщо за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) визначено, що ПН/РК відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у п. 3 Порядку зупинення, зокрема, якщо у ПН/РК відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з ДКПП, які зазначені у Таблиці, врахованій контролюючим органом, реєстрація таких ПН/РК не зупиняється в Єдиному реєстрі податкових накладних.

 

Як отримати податкову знижку на суму коштів, сплачених за договором оренди житла внутрішньо переміщеним особам?

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що Податковим кодексом України (далі - ПКУ) передбачено надання податкової знижки на суму коштів у вигляді  орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до чинного  законодавства, фактично сплачених платником податку, який має статус внутрішньо переміщеної особи.

Для отримання податкової знижки на суму коштів, сплачених у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), платник податку – внутрішньо переміщена особа має по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року подати до контролюючого органу  в якому перебуває на обліку:

-декларацію  про майновий стан і доходи (далі – Декларація);

-копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;

-копію договору оренди житла;

-копії платіжних та розрахункових документів, що підтверджують факт сплати (крім електронних розрахункових документів);

-заяву, в якій зазначені відомості щодо відсутності умов, які не дають право на отримання податкової знижки згідно з нормами законодавства.

Заява подається в довільній формі, в ній зазначається, що платник та/або члени його сім’ї першого ступеня споріднення:

     не мають у власності придатної для проживання житлової нерухомості, розташованої поза межами тимчасово окупованої території України;

     не отримують передбачених законодавством України бюджетних виплат для покриття витрат на проживання.

З метою перевірки зазначеної інформації у заяві мають міститись відомості, які дозволяють ідентифікувати членів сім’ї (прізвище, ім’я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті)).

Нагадуємо, що членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені - п.п.14.1.263 п.14.1 ст.14 ПКУ.

Додатковими документами, які підтверджують відсутність умов, що не дають права на отримання податкової знижки може бути Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, інформація від структурних підрозділів з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської райдержадміністрацій щодо адресної допомоги для покриття витрат на проживання, тощо.

 

Чергова зустріч із представниками агропромислового комплексу відбулась сьогодні у Броварській ДПІ

Чергова зустріч із представниками агропромислового комплексу відбулась сьогодні у Броварській ДПІ під головуванням в.о. начальника
ГУ ДПС у Київській області  Олександра Загорського. Участь у заході взяли також начальник відділу аналітики податкових ризиків Роман Харченко та начальник Броварського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління податкового адміністрування Олена Красник.

 

Зокрема, учасники обговорили проблемні питання реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, причини зупинення реєстрації, критерії ризиковості здійснення операцій тощо. Податківці детально пояснили підприємцям, як правильно заповнити таблицю даних платника та відповіли на численні запитання.

 

 

 

21 вересня  2020 року

З початку року від платників Київщини надійшло 8,5 млрд грн ПДФО, - Олександр Загорський

За період січень-серпень платники Київщини перерахували до зведеного бюджету 8,5 млрд грн податку на доходи фізичних осіб. Про це повідомив в.о. начальника ГУ ДПС у Київській області Олександр Загорський. Зокрема, він зазначив, що з загальної суми до Державного бюджету спрямовано 2,1 млрд грн, що на 6% або 124,7 млн грн більше, аніж у відповідному періоді торік.

Місцеві бюджети області, у свою чергу, отримали 6,4 млрд грн. Цей показник також зріс на 6%, що у грошовому еквіваленті дорівнює 374,1 млн грн додаткових коштів.  

Нагадуємо, ПДФО сплачується із розрахунку 18 відсотків від нарахованого доходу та застосовується майже для всіх видів доходів громадян: зарплати, стипендії, заохочувальні виплати, виплати за договорами цивільно-правового характеру тощо.

Водночас, ГУ ДПС у Київській області повідомляє, що Законом України від 16.01.2020  № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) передбачено низку змін до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ), які стосуються податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), а саме:

Не оподатковуються ПДФО (ст. 164 - ст.165 ПКУ):

- відшкодування моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;

- суми пенсій, розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму;

- сума страхових (регламентних) виплат, страхових відшкодувань, що здійснюються Моторним (транспортним) страховим бюро України (сума не може перевищувати розмір шкоди, фактично заподіяної вигодонабувачу (бенефіціару), що визначається за звичайними цінами на дату такої страхової виплати).

Зміни в оподаткуванні продажу нерухомості:

- оподаткування за ставкою 18% доходу, отриманого платником податку від продажу протягом звітного податкового року третього та наступних об’єктів нерухомості.

Перший об’єкт на рік залишається за нульовою ставкою, другий – за ставкою 5% (п.172.2 ст.172 ПКУ) ;

- звільняється від сплати 5% ПДФО під час продажу об’єкт незавершеного будівництва за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки (п.172.1 ст.172 ПКУ) .

Відповідальність за неподання (несвоєчасне подання) форми №1ДФ.

За неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкового розрахунку за формою №1ДФ застосовується штраф в розмірі 1020 грн (було 510 грн), за повторне порушення протягом року – 2040 грн (було 1020 грн).

 

З початку року власники нерухомости сплатили до місцевих бюджетів Київщини 329,8 млн грн

З початку року власники нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, сплатили до місцевих бюджетів Київщини 329,8 млн грн. Про це повідомив в.о. начальника ГУ ДПС у Київській області Олександр Загорський. Він підкреслив, що цей показник зріс на 16% або 46 млн грн порівняно з відповідним періодом минулого року.

Загорський зазначив, що юридичні особи перерахували до скарбниць територіальних громад 217,9 млн грн, на 11% або 21,2 млн грн збільшивши суму надходжень відповідно до аналогічного періоду 2019 року. У свою чергу, фізичні особи сплатили 112 млн грн. із темпом приросту до попереднього року 28% відсотків. При цьому сума додаткових для бюджетів коштів складає 24,8 млн грн.

Нагадаємо, що податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачують власники об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, а базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

 

Як скасувати реєстрацію ПРРО?

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що реєстрація ПРРО діє до дати скасування, яка здійснюється шляхом виключення ПРРО з Реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій та закриття фіскального номера, який не підлягає використанню надалі.

Порядок скасування реєстрації ПРРО встановлено розд. III Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 №317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року №547» (далі – Порядок № 317).

Реєстрація ПРРО скасовується на підставі Заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316602) (додаток 1 до Порядку № 317) (далі – Заява) з позначкою «Скасування реєстрації», яка подається засобами Електронного кабінету чи засобами телекомунікацій, або на підставі Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО (ідентифікатор форми J1316701) (додаток 2 до Порядку № 317) з позначками «несправність» або «крадіжка пристрою чи компрометація ключа».

До подання Заяви про скасування реєстрації ПРРО суб’єкт господарювання має забезпечити передачу всіх копій створених ПРРО розрахункових документів з присвоєними їм у режимі офлайн фіскальними номерами до фіскального сервера, електронних фіскальних звітних чеків та повідомлень, передбачених Порядком №317.

Пунктом 3 розд. III Порядку №317 передбачено, що реєстрація ПРРО скасовується автоматично фіскальним сервером, якщо:

 - до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи або державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця;

- щодо господарської одиниці, де використовується ПРРО, суб’єкт господарювання повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п.63.3 ст.63 Податкового кодексу України як про закритий або такий, що не експлуатується суб’єктом господарювання;

  -   щодо суб’єкта господарювання наявне судове рішення, що набрало законної сили, про ліквідацію у зв’язку з банкрутством або про припинення, що не пов’язане з банкрутством, про визнання недійсними установчих документів;

 -    стосовно фізичної особи – підприємця наявні дані про те, що особа померла, оголошена померлою, визнана недієздатною або безвісно відсутньою, чи її цивільну дієздатність обмежено;

-     суб’єкта господарювання знято з обліку в контролюючих органах у інших випадках, передбачених ст. 67 ПКУ та Законом України від 15.03.я 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями.

     Повідомлення про скасування реєстрації ПРРО направляється суб’єкту господарювання засобами Електронного кабінету із зазначенням підстав (п. 4 розд. III Порядку № 317).

 

Як здійснюється перехід на спрощену систему оподаткування (щорічне підтвердження статусу платника єдиного податку) сільськогосподарськими товаровиробниками?

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що для переходу на спрощену систему оподаткування зі сплатою єдиного податку, встановленого для четвертої групи, або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи, сільськогосподарські товаровиробники – юридичні особи не пізніше 20 лютого поточного року подають:

- загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), – контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

-     звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки – контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

-     розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

- відомості (довідку) про наявність земельних ділянок – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Сільськогосподарські товаровиробники – юридичні особи, утворені протягом року шляхом злиття, приєднання або перетворення, подають протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем його утворення, до контролюючих органів за своїм місцезнаходженням та за місцем розташування земельних ділянок декларацію з податку за період від дати утворення до кінця поточного року для набуття статусу платника податку, а також усіх прав і обов’язків щодо погашення податкових зобов’язань або боргів, які передані йому як правонаступнику.

 

У разі, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

 

 

16 вересня  2020 року

Податківці Київщини упередили несплату 1 мільйона гривень до бюджету

Чергову спробу сформувати сумнівний податковий кредит на суму в 1 мільйон гривень для підприємств реального сектору економіки упередили податківці Київщини.

Так, співробітники ГУ ДПС у Київській області виявили та припинили діяльність схеми з ознаками підміни товарної номенклатури за участю підприємців-імпортерів.

Суб’єкт господарювання, який перебуває на обліку в ГУ ДПС у Київській області, сформував податковий кредит в системі електронного адміністрування ПДВ за рахунок реєстрації податкових накладних з номенклатурою товару «побутова техніка та обладнання» на 1 млн. грн. ПДВ від контрагентів-імпортерів.

У подальшому товариством подано на реєстрацію податкові накладні з номенклатурою послуги «транспортно-експедиторські послуги» та номенклатурою товару «щебінь». При цьому, підприємство не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ),  трудові ресурси та основні засоби. У зв’язку з цим, податківцями області оперативно прийнято рішення щодо відповідності зазначеного платника критеріям ризиковості платника ПДВ згідно з Додатком 1 до Порядку зупинення, та внесено до переліку ризикових платників.

Таким чином, ГУ ДПС у Київській області зупинено розповсюдження сумнівного податкового кредиту щодо операцій, які мають ознаки «безтоварності», для підприємств реального сектору економіки на суму 1 млн. гривень.

Дізнавайтеся про всі новації податкового законодавства на офіційній сторінці ГУ ДПС у Київській області у мережіFacebookза посиланнямwww.facebook.com/tax.kyiv.oblast

 

Платники Київщини спрямували до Держбюджету 4,7 млрд грн ПДВ

З початку року платники Київщини спрямували до Державного бюджету 4,7 млрд грн. ПДВ, на чверть або 945 млн грн прискоривши темп приросту до показника відповідного періоду 2019 року.  Про це повідомив в.о. начальника ГУ ДПС у Київській області Олександр Загорський. «ПДВ стабільно залишається флагманом у структурі доходів державної скарбниці, адже його частка у структурі доходів складає 48%», - зазначив він.

Найбільші суми забезпечили підприємці, зареєстровані на території Києво-Святошинського управління – 1,06 млрд грн, Бориспільського та Білоцерківського управлінь 804,5 та 720 млн грн відповідно.

Загалом на території Київської області зареєстровано 17 022 платники податку на додану вартість. З них абсолютна більшість юридичних осіб – 15 742 суб’єкти господарювання, решта – 1280 – це фізичні особи-підприємці.

83,5% від загальної кількості платників, які перебувають на обліку в територіальних органах податкової служби, подають звітність в електронному вигляді. При цьому майже 100% платників ПДВ звітують засобами електронного зв’язку.

Водночас нагадуємо, що платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Підтвердженням про приєднання автора до Договору є отримання відповідної квитанції про прийняття контролюючим органом такого документа.

Дізнавайтеся про всі новації податкового законодавства на офіційній сторінці ГУ ДПС у Київській області у мережіFacebookза посиланнямwww.facebook.com/tax.kyiv.oblast

 

На соціальне забезпечення платники Київщини спрямували майже 7 мільярдів гривень, - Олександр Загорський

«З початку поточного року платники області спрямували на соціальне забезпечення 6,8 мільярда гривень єдиного внеску. Порівняно з відповідним періодом минулого року, темпи наповнення соціальних фондів зросли на 3%. У грошовому еквіваленті цей показник дорівнює 225 мільйонам гривень», - повідомив в.о. начальника ГУ ДПС у Київській області Олександр Загорський.

Окремо Загорський назвав райони, чиї платники забезпечили найбільші суми зі сплати єдиного внеску. Так, у переліку лідирують суб’єкти господарювання, зареєстровані на територіях Білоцерківського управління-1,3 млрд грн, Бориспільського – 1,2 млрд грн та Києво-Святошинського – 1,1 млрд грн.

Згідно із Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", єдиний внесок складає 22% до бази нарахування.

Якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, його сума розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

Отже, з 1 вересня 2020 року мінімальний розмір єдиного внеску становить 1100 грн на місяць (5000 грн х 22%) (3300 грн. за квартал).

 

Рівень тіньової занятості знижується: на Київщині легалізовано працю 12602 осіб

За підсумками широкомасштабної роз’яснювальної роботи серед працедавців пристоличного регіону до оподаткування залучено 12602 найманих працівника, які до певного часу працювали без належного оформлення. Загальна сума, яку роботодавці згодом виплатили їм у якості зарплати, складає більше 47 мільйонів гривень. При цьому, до бюджету вже перераховано 10,6 млн грн ПДФО та 13 млн грн єдиного внеску. Крім того, внаслідок проведення інформаційної кампанії та превентивних заходів, 31 особа зареєструвалася суб’єктом підприємницької діяльності. Наразі ними сплачено до бюджету 227,5 тис грн ПДФО та 453,7 тис грн єдиного податку.

Нагадуємо, за порушення трудового законодавства на роботодавця можуть бути накладені відповідні штрафні санкції.

Крім того, роботодавець повинен забезпечити повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України

Повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до Порядку № 413 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором в один із таких способів:

засобами електронного зв’язку з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг;

на паперових носіях разом з копією в електронній формі, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

 

З 1 серпня ПРРО передано до фіскального серверу ДПС майже 19 млн чеків

За півтора місяця (станом на 9 вересня 2020 року) понад 600 суб’єктів господарювання зареєстрували майже 34 тис. ПРРО, якими передано до фіскального сервера ДПС для реєстрації (фіскалізації) майже 19 млн чеків.

При цьому застосування програмних РРО з 1 серпня 2020 року не розширило кількість суб’єктів господарювання, на яких поширюється обов’язок використовувати РРО/ПРРО згідно з вимогами Закону України про РРО та Податковим кодексом України. Нагадуємо, що такий обов’язок для фізичних осіб – підприємців платників єдиного податку ІІ-ІV груп виникає лише з 1 квітня 2021 року.

До цієї дати, крім наданої можливості використовувати безкоштовні програмні рішення для фактичного проведення розрахункових операцій, ДПС створено умови для тестування безкоштовних рішень суб’єктами господарювання, які мають намір використовувати ПРРО після 1 квітня 2021 року.

Звертаємо увагу, що з 18 березня поточного року, в зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) та запровадженням карантину на усій території України, діє мораторій на проведення контрольно-перевірочних заходів, окрім зокрема фактичних перевірок операцій з підакцизними товарами.

З 1 серпня 2020 року не проведено та не заплановано жодної фактичної перевірки суб’єктів господарювання, які скористались правом використання ПРРО.

Також повідомляємо, що з 1 серпня 2020 року додаткових штрафів не введено, але переглянуто розмір штрафних санкцій за порушення Закону України про РРО, які не змінювались з 2010 року, а також скасовано штрафні санкції у розмірі 1 гривня.

Наразі за непроведення розрахунків через РРО та ПРРО до суб’єктів господарювання застосовуються штрафні санкції у розмірі:

10 відсотків вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;

50 відсотків вартості проданих з порушеннями, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.

У разі проведення розрахункових операцій через РРО та ПРРО без використання режиму попереднього програмування найменування товару, який не є підакцизним, та/або послуги, до суб’єктів господарювання застосовуються штрафні санкції лише 85 гривень (п’ять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

У разі проведення розрахункових операцій через РРО та ПРРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД до суб’єктів господарювання застосовуються штрафні санкції у розмірі 5100 грн (триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

 

Як застосовується РРО/ПРРО ФОП – платниками єдиного податку?

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої – четвертої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – ПРРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів:

     до 01 січня 2021 року у разі:

   -  перевищення в календарному році незалежно від обраного виду діяльності обсягу доходу понад 1000000 грн.;

  -   здійснення реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення;    

     з 01 січня 2021 року до 01 квітня 2021 року у разі:

  -   перевищення в календарному році незалежно від обраного виду діяльності обсягу доходу понад 1000000 грн.;

- реалізації товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;

-     реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

-     реалізації лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

-     реалізації ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

 -    роздрібної торгівлі вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);

 -    здійсненнядіяльностіресторанів, кафе, ресторанівшвидкогообслуговування, якщотакадіяльністьєіншою, ніжвизначенап. 11 ст. 9 ЗаконуУкраїни«Прозастосуванняреєстраторіврозрахунковихопераційусферіторгівлі, громадськогохарчуваннятапослуг»;

-     здійснення діяльності туристичних агентств, туристичних операторів;

-  здійснення діяльності готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);

-     реалізації текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

З 01 квітня 2021 року РРО та/або ПРРО застосовують усі фізичні особи – підприємці, крім ФОП – платників єдиного податку першої групи.

Звертаємо увагу, що у разі проведення розрахунків між суб’єктами господарювання у безготівковій формі: при переказі коштів з розрахункового рахунка суб’єкта господарювання, який отримує товари, роботи (послуги), на розрахунковий рахунок постачальника товару, робіт (послуг) згідно з рахунком-фактурою, договором, тощо, реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмний РРО (далі – ПРРО) не застосовується.

Якщо фізична особа – підприємець є платником єдиного податку та здійснює продаж технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, то такий підприємець застосовує РРО та/або ПРРО під час продажу всіх наявних на господарському об’єкті товарів, а не лише технічно складних товарів.

У разі, якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку здійснює реалізацію технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту лише в одній із господарських одиниць, то така особа зобов’язана проводити розрахункові операції за однаковим порядком на усіх своїх господарських одиницях, зокрема, застосовувати РРО та/або ПРРО незалежно від асортименту товарів на інших господарських одиницях, оскільки законодавством передбачені вимоги до платника податків – суб’єкта господарювання, а не до його структурних підрозділів.

 

Як заповнити таблицю даних платника ПДВ?

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної, платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку на додану вартість, яка представляє собою зведену інформацію, що подається платником до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Отже, таблиця даних платника податку (далі -Таблиця) – це інформація про специфіку діяльності платника податку, подання якої є правом платника, тому платник податку має право подати Таблицю і без факту зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Згідно з п.13 Порядку у таблиці даних платника податку (далі -Таблиця) зазначаються:

    - види економічної діяльності відповідно до КВЕД ДК 009:2010;

     -  коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України;

   -  коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010 (далі - ДКПП), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Одночасне заповнення граф щодо придбання (отримання) і постачання/надання товарів/послуг в одному рядку Таблиці не допускається.

Коди послуг згідно з ДКПП у Таблиці мають містити від 5 (наприклад: 02.40) до 14 символів.

Після подання Таблиці, надалі при складанні податкових накладних/розрахунків коригувань, коди товарів згідно з УКТ ЗЕД або коди послуг згідно з ДКПП мають вказуватися на рівні тих знаків (цифр), які зазначені в поданій Таблиці. Якщо в Таблиці коди будуть вказані на рівні 4 перших цифр, а в податковій накладній/розрахунку коригування - на рівні 12 цифр, то реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування може бути зупинена (наприклад, код «33.12» і код «33.12.24-00.00» не ідентичні і розуміються як різні коди).

У разі отримання попередньої оплати за товари, постачання яких ще не відбулося, платник податку має право навести у Таблиці інформацію щодо товарів відносно яких вона отримана.

Таблиця подається за встановленою формою та з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

Таблиця подається платниками в електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України від 05.10.2017 № 2155-VІІІ «Про електронні довірчі послуги», від 22.05.2003 №851-IV«Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.05.2017 за №959/30827 зі змінами та доповненнями.

ДПС постійно розміщує на своєму офіційному вебсайті відомості щодо засобів електронного зв’язку, якими може подаватися Таблиця (п.24 Порядку зупинення).

Ідентифікатори форм Таблиці та пояснення розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за адресою: Головна>Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів.

Пояснення з інформацією про діяльність платника (з можливим зазначенням відомостей про наявні орендовані або власні приміщення, виробничі потужності, земельні ділянки, найманого персоналу, залишків готової продукції, сировини) подається у вигляді прикріпленого до Таблиці додатка, код форми якого J/F13601.

 

Згідно з пп. 15 та 16 Порядку зупинення Таблиця з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня, яка приймає рішення про врахування або неврахування Таблиці.

 

 

14 вересня  2020 року

 

З початку року платники Київщини сплатили 984,2 млн грн земельного податку

 

За повідомленням в.о. начальника ГУ ДПС у Київській області Олександра Загорського, землекористувачі та орендарі перерахували до місцевих бюджетів 984,2 млн грн плати за землю, що на 2% або 17,6 млн грн перевищує надходження січня-серпня 2019 року.

Зокрема, з початку року юридичні особи сплатили 815,4 млн гривень, що на 5 мільйонів гривень більше за минулорічний показник. У свою чергу, фізичні особи спрямували до бюджетів територіальних громад 169 мільйонів гривень, збільшивши суму відрахувань на 8% або 12,7 млн грн.  

Найбільші суми забезпечили платники, зареєстровані на територіях Бориспільського управління – 167,4 млн грн, Білоцерківського та Києво-Святошинського: 162 та 134 млн грн відповідно.

Звертаємо увагу, що  фізичні особи, у разі проживання у сільській (селищній) місцевості, вони можуть сплачувати податки і збори через каси сільських (селищних) рад, або рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про прийняття податків і зборів, форма якої встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики – це встановлено п.57.5 ст.57 ПКУ.

Реквізити рахунків для зарахування доходів до державного та місцевих бюджетів  платники податків Київщини можуть на офіційному субсайті ГУ ДПС у Київській області за посиланням:http://kyivobl.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/.

Дізнавайтеся про всі новації податкового законодавства на офіційній сторінці ГУ ДПС у Київській області у мережі Facebook за посиланням www.facebook.com/tax.kyiv.oblast

 

Переобладнали автомобіль на «біопаливо» – маєте право на податкову знижку

 

Право платника податку на податкову знижку регламентовано статтею 166 Податкового кодексу України Зокрема, до витрат, дозволених до включення до податкової знижки  належить сума коштів, сплачених платником податку у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива.

Для отримання податкової знижки потрібно подати до 31 грудня поточного року декларацію про майновий стан і доходи та  копії документів, які підтверджують витрати, понесені для переобладнання транспортного засобу: квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери, копії договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У цих документах обов’язково повинно бути відображено вартість товарів (робіт, послуг) та строк їх продажу (виконання, надання). також необхідно надати сертифікат відповідності для транспортного засобу, що був переобладнаний, та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).

Податкова декларація подається платниками податків  за місцем своєї податкової адреси в один із таких способів (за вибором):

  • особисто або уповноваженою на це особою;
  • надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення. Звертаємо увагу, що у разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації,  а при поданні податкової декларації в електронній формі, - не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк;
  • засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу. При направленні декларації засобами електронного зв’язку громадяни можуть скористатися електронним сервісом в «Електронному кабінеті», який передбачає часткове автоматичне заповнення декларації на підставі облікових даних платника, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та відомостей щодо об’єктів нерухомого (рухомого) майна.

Дізнавайтеся про всі новації податкового законодавства на офіційній сторінці ГУ ДПС у Київській області у мережі Facebook за посиланням www.facebook.com/tax.kyiv.oblast

 

Вартість поточного ремонту  вантажного автомобіля, використовуваного в господарській діяльності ФОП загальної системи,

включається до складу витрат

 

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців визначене ст. 177 Податкового кодексу України, якою встановлено, що об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто, різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Не підлягають амортизації та повністю включаються до складу витрат звітного періоду, зокрема, витрати на проведення поточного ремонту основних засобів - п.п.177.4.6 п.177.4 ст.177 ПКУ.

Основні засоби, такі як земельні ділянки, об’єкти житлової нерухомості та легкові автомобілі не підлягають амортизації (абз.8 – 10 п.п. 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 ПКУ).

Отже, ФОП на загальній системі оподаткування не має права включити до складу витрат вартість поточного ремонту використаного в господарській діяльності власного (орендованого) легкового автомобіля, однак має право включити до складу витрат звітного періоду вартість поточного ремонту власного (орендованого) вантажного автомобіля, який використовується в її господарській діяльності.

 

Дізнавайтеся про всі  новації податкового законодавства на офіційній сторінці ГУ ДПС у Київській області у мережі Facebook за посиланням www.facebook.com/tax.kyiv.oblast

 

27 серпня  2020 року

Новостворена юрособа - спрощенець ІІІ групи з дня державної реєстрації може обирати виключно ставку єдиного податку 5% доходу, що не передбачає сплату ПДВ

Головне управління ДПС у Київській області наголошує, що  п. 293.3 ст. 293 Податкового кодексу (далі – ПКУ) встановлено відсоткову ставку єдиного податку для платників третьої групи у розмірі:

3% доходу – у разі сплати податку на додану вартість згідно з ПКУ;

5% доходу – у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації (абз. 2 п.п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298).

Ставка єдиного податку у розмірі 3% може бути обрана платником єдиного податку третьої групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 5 %, у разі добровільної зміни ставки єдиного податку шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка, та реєстрації такого платника єдиного податку платником податку на додану вартість у порядку,встановленому ПКУ - п.п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

У разі зміни ставки єдиного податку відповідно до п.п. «б» п.п. 4 п. 293.8 ст. 293 ПКУ реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ - п. 183.4 ст. 183 ПКУ.

Реєстрація осіб, зазначених в абз.2  п.183.4 ст.183  ПКУ, діє з першого числа календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість (абз.2 п.183.5 ст.183 ПКУ).

Отже, новостворена юридична особа, яка обрала третю групу спрощеної системи оподаткування з дня її державної реєстрації, може обрати виключно ставку єдиного податку у розмірі 5 % доходу, що не передбачає сплату податку на додану вартість.

 

Уряд затвердив перелік текстилю, під час реалізації якого застосовуються РРО/ПРРО

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що постановою Кабінету Міністрів України від 22.07. 2020 року № 634, яка набирає чинності з 01.01.2021, затверджено перелік текстилю, під час реалізації якого (крім реалізації за готівкові кошти на ринках) застосовуються реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (товарна номенклатура текстильних сировини, матеріалів, виробів та аксесуарів до них згідно з УКТ ЗЕД).

Звертаємо увагу, що  абзацом 13 п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України  встановлено, що з 01 січня 2021 року до 01 квітня 2021 року реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО (далі -ПРРО) не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 грн., незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Отже, починаючи з 01 січня 2021 року платники єдиного податку другої – четвертої груп (фізичні особи – підприємці), які здійснюють реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках),  зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО. Перелік текстилю, під час реалізації якого застосовуються РРО/ПРРО, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.07. 2020 року № 634.

 

Закон №466: фінансовий результат до оподаткування зменшується на суми нарахованих доходів від участі в капіталі нерезидентів та на суми дивідендів від такого нерезидента

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що Законом України від 16.01.2020 року №466 з 23 травня 2020 року доповнено п.140.4 ст.140 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) новою різницею (п.п.140.4.3), відповідно до якої фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму нарахованих доходів від участі в капіталі нерезидентів та на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на його користь від такого нерезидента, за умови, що доля участі в капіталі нерезидента становить   щонайменше 10 % протягом календарного року та такий нерезидент не входить до переліку держав (територій), визначених відповідно до п.п.39.2.1.2 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ (крім держав (територій), з якими є чинні міжнародні договори України про уникнення подвійного оподаткування доходів).

 

До внесення відповідних змін до Декларації рекомендується відображати нову  різницю, визначену  п.п.140.4.3 п.140.4 ст.140 ПКУ, у будь-якому зручному рядку додатка РІ до Декларації, яким передбачено зменшення фінансового результату до оподаткування, із зазначенням цього факту у спеціальному полі декларації (графа «наявність доповнення»). 

 

25 серпня  2020 року

 

 

За сім місяців платники Київщини спрямували 512 млн грн. на підтримку армії

 

За період січень-липень на підтримку Збройних сил України платники Київщини спрямували 512 мільйонів гривень  військового збору. Як зазначив в.о. начальника ГУ ДПС податкової служби регіону Олександр Загорський, динаміка приросту складає 3%, що угрошовому еквіваленті дорівнює
12,3 млн грн додаткових коштів.

Нагадаємо, військовий збір сплачується за ставкою в 1,5% з заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, винагород, орендної плати, виплати дивідендів, купівлі-продажу рухомого і нерухомого майна тощо, та спрямовується до Державного бюджету.

Збір сплачують фізичні особи-резиденти, які отримують доходи як в Україні, так і за її межами,  фізичні особи-нерезиденти, які отримують доходи в Україні, а також податкові агенти.  

Податковий календар на 28 серпня 2020 року

ГУ ДПС у Київській області нагадує, що у п’ятницю, 28 серпня 2020 року, спливає термін сплати окремих податків та зборів:  

  • ЄСВ гірничими підприємствами за липень;
  • ПДФО з нарахованого, але не виплаченого доходу за липень; 
  • Військового збору з нарахованого, але не виплаченого доходу за липень;
  • ПДФО із загальної суми процентів, нарахованих за липень на поточний або депозитний банківський рахунок; на вклади членів кредитної спілки.

 

Яка заборгованість вважається безнадійною?

 

Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу, що ознаки безнадійної заборгованості  визначені у п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, відповідно до яких безнадійна заборгованість - це заборгованість, що відповідає одній з таких ознак:

- заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;

- прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення;

- прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими;

- прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб – заборгованість, що не перевищує 25 відс. мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 01 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб);

- актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв’язку з його ліквідацією;
- сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року;
- прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості;
 - заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

- заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією.

 

Законом №466 дозволено застосування «виробничого» методунарахування амортизації  основних засобів

 

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що змінами, внесеними Законом №466 до п.п. 138.3.1 п.138.3 ст.138 ПКУ, дозволено застосування «виробничого» методу для визначення податкової амортизації.

Пунктом 52 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ передбачено, що платники  податку на прибуток можуть  прийняти  рішення про застосування з ІІ – IV кварталу 2020 року «виробничого» методу нарахування амортизації при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток до основних засобів,  амортизацію яких розпочато за іншим методом. Такі платники податку зобов’язані провести інвентаризацію цих об’єктів основних засобів станом на перше число податкового (звітного) періоду 2020 року, у якому прийнято рішення про застосування «виробничого» методу.

Оскільки відповідно до п.49.19 ст.49 ПКУ для податку на прибуток підприємств «базовим звітним (податковим) періодом» є календарний  квартал, то платники, які прийняти  рішення про застосування з ІІ кварталу 2020 року «виробничого» методу нарахування податкової амортизації до основних засобів, амортизацію яких розпочато за іншим методом, зобов’язані провести інвентаризацію цих об’єктів основних засобів станом на 01 квітня 2020 року.

Як передбачено п.52 підрозд.4 розд. ХХ ПКУ, якщо загальна балансова вартість (без урахування переоцінки) основних засобів за даними бухгалтерського обліку станом на 01 квітня 2020 року менша ніж балансова (залишкова) вартість основних засобів, розрахована відповідно до вимог розділу ІІІ ПКУ, різниця, що виникає в результаті такого порівняння, амортизується як окремий об’єкт основних засобів із застосуванням «прямолінійного» методу нарахування амортизації протягом двадцяти податкових (звітних) кварталів та зменшує фінансовий результат до оподаткування за відповідний податковий (звітний) період. Така амортизація вперше буде відображена у додатку АМ до Декларації за півріччя 2020 року.

Законом № 466 з 23 травня 2020 року змінено вартісний критерій визначення основних засобів з 6000 до 20000 гривень. Цей критерій  буде застосовуватись до основних засобів, що вводяться в експлуатацію після 22 травня 2020 року. Основні засоби, введені в експлуатацію до 23 травня 2020 року продовжують амортизуватись у податковому обліку, навіть якщо їх залишкова балансова вартість не перевищує 20000 гривень.

Крім того, Законом № 466 підр.4 розд.ХХ ПКУ доповнено новим пунктом 431, яким передбачено, що при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств на період з 01 січня 2020 року до 31 грудня 2030 року платники податку на прибуток мають право під час розрахунку амортизації щодо основних засобів:

-четвертої групи (машини та обладнання) та п’ятої групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює два роки;

-третьої групи (передавальні пристрої) та дев’ятої групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює п’ять років.

Отже, платники податку на прибуток підприємств мають право застосувати прискорену амортизацію, визначену п. 431 підр.4 розд. ХХ ПКУсу, починаючи зі звітного періоду – півріччя 2020 року, та відобразити відповідні суми прискореної амортизації у додатку АМ до Декларації за цей період.

 

У чеках РРО/ПРРО  при реалізації підакцизних товарів  слід зазначати відповідний код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що з 01 серпня 2020 суб’єкти господарювання,  які торгують підакцизним товарами, у кожному чеку РРО/ПРРО перед назвою підакцизного товару  зобов’язані зазначати відповідний код товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором  товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД).

У разі проведення суб’єктом господарювання, який здійснює розрахункові операції за товари (послуги), розрахункових операцій через РРО та/або програмних РРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості, за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансових санкцій у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - п. 7 ст.17 Закону №265 (у редакції Закону №128).

Крім того, посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг притягуються до адміністративної відповідальності контролюючими органами (ст.26 Закону №265).

Нагадуємо, що згідно з п. 215.1 ст. 215 ПКУ до підакцизних товарів належать:

- спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво;

- тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;

- пальне у тому числі товари, що використовуються як пальне для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом та коди яких згідно з УКТ ЗЕД не зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 (крім газу природного у газоподібному стані за кодом 2711 21 00 00 згідно з УКТ ЗЕД);

- автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів;

- електрична енергія.

 

21 серпня  2020 року

 

Порядок реєстрації ПРРО

ГоловнеуправлінняДПСуКиївськійобластінагадує, щоПорядокзастосуванняпрограмнихреєстраторіврозрахунковихоперацій(далі– ПРРО) регулюєтьсяПорядкомреєстрації, веденняреєструтазастосуванняпрограмнихреєстраторіврозрахунковихоперацій, затвердженимнаказомМіністерствафінансівУкраїнивід23.06.2020 №317 «ПровнесеннязміндонаказуМіністерствафінансівУкраїнивід14 червня2016 року№ 547» (далі– Порядок№ 317).

Під час реєстрації кожному програмному реєстратору розрахункових операцій (далі – ПРРО) фіскальним сервером ДПС (далі – фіскальний сервер) автоматично формується та присвоюється фіскальний номер, який становить унікальний числовий порядковий номер реєстраційного запису в Реєстрі ПРРО, відповідно до алгоритму його формування.

Фіскальний номер ПРРО не змінюється у разі перереєстрації ПРРО, внесенні змін у дані про ПРРО і зберігається за ПРРО до дати скасування його реєстрації.

Для реєстрації ПРРО складається заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО. Реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів подається до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)) або засобами телекомунікацій.

Фіскальним сервером здійснюється автоматизована обробка реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, за результатами якої ПРРО реєструється або формується відмова в реєстрації ПРРО. Про результати обробки реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО,суб’єкту господарювання надається або направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій:

- у день отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО, надійшла не пізніше 16.00 робочого (операційного дня);

- не пізніше наступного робочого дня, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО надійшла після 16.00 робочого (операційного дня).

Інформація направляється у вигляді першої квитанції або першої та другої квитанцій згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827.

За відсутності підстав для відмови у реєстрації, ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру ПРРО.

СГ надсилається інформація про реєстрацію ПРРО у другій квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО. Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО. У разі наявності підстав для відмови в реєстрації ПРРО фіскальний сервер формує повідомлення про відмову в реєстрації ПРРО із зазначенням підстав для такої відмови.

 

Офіційне працевлаштування є гарантією соціального захисту найманого працівника

Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу громадян, що офіційне працевлаштування є обов’язковою умовою відносин працівника з роботодавцем.

Для працівників легальне працевлаштування має низку переваг, серед яких:

- гідні та безпечні умови праці;

- регулярна виплата заробітної плати, на рівні не нижчому від мінімального;
- оплата лікарняних - страхові виплати у зв’язку з  тимчасовою втратою працездатності, у зв’язку з настанням нещасного випадку на виробництві;

- гарантовані виплати у зв’язку з настанням безробіття;

- страхові внески, сплачені із офіційної заробітної плати забезпечать право на гідну пенсію;

- дотримання норм трудового законодавства роботодавцем: встановлення тривалості робочого часу згідно з існуючими нормами, заборона роботи у вихідні дні, надання оплачуваної відпустки, створення належних умов праці на робочому місці, забезпечення охорони праці, тощо.

Водночас, неофіційно працевлаштована особа ризикує залишитися без права на отримання соціальних пільг і гарантованих державою виплат, а роботодавцю використання нелегальних трудових відносин загрожує штрафними санкціями.

 

Заповнення коду товару з УКТ ЗЕД у податкових накладних, починаючи з 03 липня 2020

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що ДПС України у зв’язку із прийняттям Закону України від 04.06.2020 №674-IX«Про Митний тариф України» (далі – Закон № 674), який набрав чинності 03.07.2020, з метою недопущення неоднозначного трактування норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема у частині зазначення у податковій накладній / розрахунку коригування коду товарів згідно з УКТ ЗЕД, листом від 03.08.2020 №3281/7/99-00-05-06-02-07 інформувала про порядок заповнення цього обов’язкового реквізиту у ПН/РК.

Починаючи з 03.07.2020, при здійсненні операцій з постачання товарів на митній території України, графа 3.1 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) розділу Б податкової накладної має заповнюватися з урахуванням таких особливостей:

-у разі здійснення операції з постачання товару, придбаного на митній території України або ввезеного на митну територію України до 02.07.2020 (включно), у графі 3.1 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) розділу Б податкової накладної зазначається код відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД (версії 2012 року), що був вказаний у митній декларації, оформленій при його ввезенні на митну територію України або у податковій накладній, отриманій від постачальника при придбанні такого товару;

-у разі здійснення операції з постачання товару, придбаного на митній території України або ввезеного на митну територію України, починаючи з 03.07.2020, у графі 3.1 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) розділу Б податкової накладної зазначається код відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД (версії 2017 року), що визначений у митному тарифі України, встановленому Законом № 674;

-у разі здійснення операції з постачання одночасно товару, придбаного на митній території України або ввезеного на митну територію України як до 02.07.2020 (включно), так і, починаючи з 03.07.2020, а саме з однаковим найменуванням, але з різними кодами згідно з УКТ ЗЕД, у розділі Б податкової накладної заповнюються два окремі рядки, зокрема у графі 3.1 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) яких зазначається:

в одному – код відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД (версії 2012 року), придбаного/ввезеного до 02.07.2020 (включно);

в другому – код відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД (версії 2017 року), придбаного/ввезеного, починаючи з 03.07.2020.

У разі, якщо, починаючи з 03.07.2020, відбувається зміна кількості або вартості товарів, поставлених до вказаної дати, то у графі 4.1 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) розділу Б розрахунку коригування до податкової накладної, що була попередньо складена за операцією з постачання таких товарів, платнику ПДВ (постачальнику) слід зазначити код відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД (версії 2012 року), вказаний у податковій накладній, що коригується.

Детальна інформація з даного приводу міститься у листі ДПС України від 03.08.2020 № 13281/7/99-00-05-06-02-07

 

Подання в електронному вигляді документів, передбачених порядком обліку платників податків

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати заяви за формами №17-ОПП, №1-ОПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» та повідомлення за формою № 20-ОПП засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг.

При цьому можливості подання в електронному вигляді платниками податків заяв за формами № 5-ОПП, № 8-ОПП, не передбачено.

Заяву за формою №1-ОПП в електронному вигляді можна подати виключно у разі подання заяви з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку».

Банки та інші фінансові установи подають повідомлення про відкриття/закриття рахунків платників податків у фінансових установах через спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності».

Банки та інші фінансові установи мають можливість направляти та отримувати електронне повідомлення про відкриття/закриття рахунка платника податків через інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний кабінет».

 

30 липня  2020 року

 

Обсяг сплати ПДВ зріс на 23%, - Олександр Загорський

«З початку 2020 року платники Київщини забезпечили надходження з ПДВ на суму 4 мільярда гривень. При цьому темп приросту до показника відповідного періоду минулого року дорівнює 23% або 741 млн грн», - повідомив в.о. начальника ГУ ДПС у Київській області Олександр Загорський.

Із загальної суми надходжень юридичні особи спрямували до Державної скарбниці 3,9 млрд грн. Решту – 81 мільйон гривень – перерахували фізичні особи-платники ПДВ.

За наданою інформацією, з-поміж зареєстрованих на території області платників найбільші суми забезпечили підприємці, які провадять свою діяльність на територіях Києво-Святошинського управління – 895,3 млн грн, Бориспільського та Білоцерківського управлінь – 712,7 та 621,1 млн грн відповідно.

За обсягами сплати на Київщині лідирують суб’єкти господарювання з галузей оптової та роздрібної торгівлі, а також ремонту автотранспорту, сплативши до бюджету 932,5 млн грн податку на додану вартість. На другому місці – сільське, лісове та рибне господарства із сумою сплати 842 мільйони гривень. Завершує трійку переробна промисловість – майже 790 мільйонів гривень.

Загалом на території Київської області обліковується 16 937 платників податку на додану вартість. З них 15661 юридичних та 1276 фізичних осіб.

 

Відбулась зустріч податківців Київської області з заступником Бізнес-омбудсмена

В.о. начальника ГУ ДПС у Київській області Олександр Загорський разом із Першим заступником Володимиром Луговським зустрівся із заступником Бізнес-омбудсмена в Україні Тетяною Короткою. Участь у заході взяли також представники команди омбудсмена Владислав Жабський та Володимир Куценко.

Під час зустрічі говорили про проблемні питання, з якими підприємці пристоличного регіону звертається до Бізнес-омбудсмена, зокрема, включення платника до переліку ризикових, деталі подання таблиці даних платника, тощо. Учасники зустрічі не оминули увагою і реформування податкової служби, удосконалення адміністрування податків та розширення функціоналу електронних сервісів.

«Ми дійсно очікуємо на позитивні зміни у бізнес-середовищі. Рада бізнес-омбудсмена виступає медіатором між бізнесом та державними органами, ефективно працюючи на теренах України вже більше 5 років. За цей час нами підготовлено низку системних рекомендацій державним органам, спрямованих на поліпшення умов ведення бізнесу в Україні, більшість з яких виконана»,- зазначила Тетяна Коротка.

У свою чергу, Олександр Загорський підкреслив, що податкова служба Київщини відкрита до співпраці та спрямована на конструктивний діалог у вирішенні нагальних питань підприємців, висловивши сподівання на плідну співпрацю.

 

Закон України № 592: списання недоїмки з єдиного внеску, штрафів і пені

Головне управління ДПС У Київській області інформує, що 03.06.2020 набув чинності Закон України від 13.05.2020  №592-ІХ, згідно з яким  передбачено списання за заявою платника та у порядку, визначеному Законом № 2464, несплачених станом на день набрання чинності Законом № 592 сум недоїмки, нарахованої платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), зазначеним у п. 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 част.1 ст. 4 Закону №2464, за період з 1 січня 2017 до дня набрання чинності Законом № 592, а також штрафів та пені, нарахованих на ці суми недоїмки, у разі якщо такі платники не отримували дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом № 592 (по 31 серпня 2020):

а) платниками, зазначеними у п.4 част.1 ст.4  Закону №2464 (крім ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування), – державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи ФОП заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу - звітності відповідно до вимог част.2 ст. 6 Закону № 2464 за період з 1 січня 2017 до дня набрання чинності Законом № 592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше;

б) платниками, зазначеними у п.5 част.1 ст.4

Закону № 2464, – до податкового органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог част.2 ст. 6 Закону № 2464 за період з 1 січня 2017 до дня набрання чинності Законом № 592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше.

Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності (якщо відповідна звітність не була подана раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені може бути прийнято за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:

1) платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 1 січня 2017 до дня набрання чинності Законом № 592;

2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті у порядку, передбаченому цим Законом.

У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті, податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.

Штрафні санкції до платника єдиного внеску, передбачені п. 7 част.11 ст. 25 Закону № 2464, за наведених умов не застосовуються.

Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно до Закону №2464 не підлягають поверненню.

 

Законом №466 підвищено вартісний критерій річного доходу для застосування річного звітного періоду та незастосування різниць - з 20 до 40 млн. грн.

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що з набранням чинності Законом України від 16.01.2020 №466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України  щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесені  зміни  до  п.п.134.1.1  п.134.1  ст.134 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) в частині підвищення вартісного критерію річного доходу для незастосування різниць з 20 до 40 млн.грн. (зміни набули чинності 23 травня 2020 року) та до п.137.5 ст.137 ПКУ у частині підвищення вартісного критерію річного доходу для застосування річного звітного періоду (набудуть чинності з 01 січня 2021 року).

Таким чином, платники податку на прибуток підприємств, у яких річний дохід за 2020 звітний рік не перевищує 40 млн. грн.:

- зможуть прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу ІІІ Кодексу, у декларації за 2020 рік;

- застосовувати у 2021 році річний податковий (звітний) період з податку на прибуток підприємств.

 

Звертаємо увагу, що у 2020 році річний податковий (звітний) період з податку на прибуток підприємств застосовується платниками, у яких річний дохід за 2019 звітний рік не перевищує 20 млн. гривень.

 

30 липня  2020 року

 

За перше півріччя платники Київщини сплатили 208 млн грн податку на нерухомість

За перше півріччя платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, забезпечили надходження до місцевих бюджетів на суму майже 208 млн грн. Про це повідомив в.о. начальника ГУ ДПС у Київській області Олександр Загорський. Він підкреслив, що динаміка приросту порівняно з відповідним періодом минулого року складає 15%, що у грошовому вираженні дорівнює 27,6 млн. грн. 

Зокрема, щодо категорій платників Загорський повідомив, що  юридичні особи сплатили 147,8 млн грн, збільшивши сплату цього податку на 11% або 15 млн грн. У свою чергу,  фізичні особи  перерахували до місцевих скарбниць 60 млн грн. Цей показник на 27% або 12,7 млн грн більше за суму, що надійшла в аналогічному періоді 2019 року.  темп росту до 2019 року складає 126,8 відсотків (додатково надійшло 12,7 млн гривень).

 Нагадаємо, сума податку з об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється податковим органом за місцем реєстрації. Податкові повідомлення-рішення, надсилаються платнику податку податковим органом до 1 липня 2020 року. Сплатити суму податку необхідно протягом 60 днів після отримання.

 

Від 3 серпня 2020 року казначейство ЕАП працюватиме в режимі 23/7.

 ГУ ДПС у Київській області повідомляє, що з 03.08.2020 учасник системи електронних платежів НБУ Казначейство ЕАП (код банку 899998) буде працювати в режимі 23/7.

Звертаємо увагу, що дата банківського дня в СЕП у робочі дні за п’ятиденного робочого тижня відповідатиме календарній даті, а у вихідні дні, святкові та неробочі дні, визначені законодавством України, – календарній даті першого робочого (операційного) дня після них.

 

Як подати письмові пояснення/скарги на рішення комісії та копії документів, якщо реєстрації ПН в ЄРПН зупинено?

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що письмові пояснення/скарги на рішення комісії та копії документів при зупиненні реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних подаються до контролюючого органу в електронному вигляді у форматі XML за наступними формами:

-    повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (код форми J/F13126) (далі – Повідомлення 1);

- скарга щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (код форми (J/F13132) (далі – Скарга).

До Повідомлення 1/Скарги можна додати необхідну кількість документів довільного формату (код форми J/F13601), до яких можна завантажити копії необхідних підтверджуючих документів у форматі PDF, PNG або JPG. Кількість документів довільного формату, що додаються до Повідомлення 1, не обмежена.

Кількість документів довільного формату (файлів), що додаються до Скарги, не повинна перевищувати 100 штук, що пов’язано з оптимізацією обробки інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах. Разом з тим, один файл може містити копії кількох документів, за умови, що його розмір не перевищує 2 Мб.

Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019  №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», яка набрала чинності з 01.02.2020, передбачена можливість подання платником податку, якого включено до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Зазначена інформація подається до контролюючого органу в електронному вигляді у форматі XML за формою «Повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку (код форми J(F)13149)» (далі – Повідомлення 2).

До Повідомлення 2 можна додати необхідну кількість документів довільного формату (код форми J/F13601), до яких можна завантажити копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку у форматі PDF, PNG або JPG.

Кількість документів довільного формату, що додаються до Повідомлення 2, не повинна перевищувати 100 шт.

Розмір вкладень (у форматі PDF, PNG або JPG) до документів довільного формату не повинен перевищувати 2 Мб.

 

 

 

23 липня  2020 року

 

Малі та середні підприємці Київщини поповнили місцеву казну на суму 1,1 млрд грн єдиного податку

 За перше півріччя малий та середній бізнес Київщини сплатив до місцевих бюджетів 1,1 млрд грн єдиного податку, збільшивши темп приросту на 107,3 млн грн або 11% порівняно з відповідним періодом минулого року.  Такі дані навів очільник податкової служби області Олександр Загорський. «Попри карантин бізнес Київської області не збавляє обертів, продовжуючи свою діяльність. Про це свідчить збільшення кількості платників і зростання податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів у порівнянні з аналогічним періодом 2019 року», - зазначив Загорський. «Наразі в податкових органах Київщини обліковуються 86236 спрощенців. З них переважна більшість – 78411 – фізичні особи-підприємці, решта ж – 7825 – юридичні особи».

Найбільші суми забезпечили підприємці, які ведуть свою діяльність на територіях Києво-Святошинського управління – 216,8  млн грн, Білоцерківського – 191,4 млн грн,  Ірпінського управлінь – 163,5 млн грн.

 Зокрема, урозрізі категорій платників фізичні особи–підприємці сплатили 914,1 млн грн, збільшивши суму майже на 100 мільйонів гривень або 12%.

Юридичні особи (ІІІ група) перерахували до бюджетів 124,6 млн грн, що на 6,2 млн грн або 5% більше за надходження першого півріччя 2019 року. 

Сільгоспвиробники (четверта група) – юридичні особи спрямували до скарбниць 85 млн грн, що на 2 млн грн перевищує суму, яка надійшла у січні-червні минулого року.

За якими критеріями встановлюється ризиковість платника податку на додану вартість?

ГУ ДПС у Київській області повідомляє, що критерії ризиковості платника податку на додану вартість визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

1. Платника податку на додану вартість (далі — платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку — юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

 

 

Олександр Загорський: «За перше півріччя бізнесу Київщини відшкодовано 902 мільйони гривень»

Протягом січня – червня 2020 року платникиподатків Київщини подали713 декларацій з ПДВ із задекларованими сумами бюджетного відшкодування у розмірі 977 млн грн.Це на 64,8 млн. більше,  аніж у відповідному періоді2019 року.

Зокрема, в.о. начальника ГУ ДПС у Київській області Олександр Загорський повідомив, що за 6 місяців 2020 року бізнесу відшкодовано902,2млн грнПДВ, що на 38млнгрнабо на 4%більше за показник першого півріччя минулого року.  Найбільші суми бюджетного відшкодування отримали підприємці, зареєстровані на територіях Бориспільського управління – 289,7 млн грн, Білоцерківського та Васильківського управлінь – 189,6 та 149, 4 млн грн відповідно.

Всього за результатами проведених перевірок проведено упередження заявлених до відшкодування сум ПДВ на 98,4 млнгрн, що на 34,7млн грн, або  в 1,5 рази  більше показників січня – червня минулого року.

Нагадаємо, за період січень – червень 2020 року платники Київщини спрямували до Державного бюджету майже 3,5 млрд грн ПДВ.  Наразі на Київщині області зареєстровано 17034 платника податку на додану вартість – 15761 юридична особа та 1273 фізичні особи.

 

Зроблено черговий крок для впровадження діяльності ДПС у рамках єдиної юридичної особи

Сьогодні оприлюднено постанову Кабінету Міністрів України від 27.07.2020 №643 «Про внесення змін до Положення про державну податкову службу України».

Ухвалення цього документа дозволить здійснювати подальше впровадження діяльності ДПС у рамках єдиної юридичної особи,  що передбачено Меморандумом про економічну та фінансову політику з МВФ.

Постановою, зокрема, передбачено:

- унормування питання самопредставництва ДПС у судах;

- врегулювання механізму делегування повноважень;

- приведення функцій ДПС у відповідність до Податкового кодексу з урахуванням законодавчих змін;

- виключення невластивих ДПС функцій, які належать до компетенції інших органів виконавчої влади.

Також постановою Уряду передбачено включення з 01.01.2021 до переліку підакцизних товарів, контроль виробництва та обігу яких здійснює ДПС, рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

 

 

 

 

22 липня  2020 року

 

 

Власники ліцензій на роздрібну торгівлю алкоголем та тютюном сплатили майже 5 млн грн у червні, - О. Загорський

У червні 2020 року надходження від сплати за ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробамисклали 4,9 млн грн, що на 849 тисяч гривень або 21% більше у порівнянні з відповідним періодом минулого року. Про це повідомив в.о. начальника ГУ ДПС у Київській області Олександр Загорський. Зокрема, він зазначив, що на території регіону діє 12292 ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, в тому числі: алкогольними напоями – 6831, тютюновими виробами – 5461 ліцензія.

За червень 2020 року видано 1534 ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі (алкогольними напоями – 913, тютюновими виробами – 621), призупинено – 119 ліцензій (алкогольними напоями – 74, тютюновими виробами –45), анульовано 166 ліцензій (алкогольними напоями – 104, тютюновими виробами – 62).

Окремо Загорський повідомив, що з початку року за продаж алкоголю та тютюну неповнолітнім анульовано 45 ліцензій (алкоголь – 28, тютюн – 17). При цьому, підприємцям доведеться сплатити штраф на загальну суму 408 тисяч гривень.

 

Які доходи не включаються до складу доходу ФОП - платника єдиного податку?

 Головне управління ДПС у Київській області інформує, що Законом України від 17.03.2020 №532-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підвищення доступності лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, які закуповуються за кошти державного бюджету, та створення умов для закупівель у сфері охорони здоров’я за кошти державного бюджету», що  набрав чинності 01 квітня 2020, внесено зміни, зокрема, до п. 292.11 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо безоплатно наданих (переданих) особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, на користь СГ, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я.

Так, до доходу, визначеного ст.292 ПКУ, не включаються:
  -суми податку на додану вартість;  -   суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів;   -  суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм;
   -  суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів;
    - суми коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), реалізованих у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ, вартість яких була включена до загального оподатковуваного доходу фізичної особи – підприємця;
    - суми ПДВ, що надійшли у вартості товарів (виконаних робіт/послуг), відвантажених/поставлених у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ;
  - суми коштів у частині надмірно сплачених податків і зборів, встановлених ПКУ, та суми ЄСВ, що повертаються платнику єдиного податку з бюджетів або державних цільових фондів;
- безоплатно надані (передані) особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, на користь суб’єктів господарювання, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, за умови якщо:
     1) такі товари на день укладення договору про їх закупівлю були включені до Переліку лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що закуповуються за кошти державного бюджету для виконання програм та здійснення централізовано заходів з охорони здоров’я, затвердженого КМУта
     2) такі товари були придбані особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я або за кошти грантів (субгрантів) для виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні відповідно до закону.
     У разі нецільового використання лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму єдиного податку за ставкою, передбаченою п. 293.5 ст. 293 ПКУ.

 

 

Правом на податкову знижку  можна скористуватись до кінця 2020 року

Головне управління ДПС у Київській області нагадує платникам податків, які протягом 2019 року здійснили витрати, які надають  право на податкову знижку (перелік таких витрат наведено у п.166.3 ст.166 ПКУ), що  підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються ними у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами: квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу(виконання, надання).

Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Сума, що має бути повернена платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в декларації, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.

 

Олександр Загорський: «7,3 млрд  грн - таку суму спрямували платники податків Київщини до місцевих бюджетів»

У січні - червні 2020 року до місцевих бюджетів від платників податків пристоличного регіону надійшло 7,3 млрд  грн. Такі дані навів в.о. начальника ГУ ДПС у Київській області Олександр Загорський. Він зазначив, що дохід бюджетів збільшився на 503,4 млн грн, порівняно з аналогічним періодом минулого року.  За словами Загорського, найбільші суми податкових платежів та зборів забезпечили платники, зареєстровані на території Бориспільського управління – 1,2 млрд грн, Києво-Святошинського та Білоцерківського управлінь – 1,2 млрд грн та 1,1 млрд грн відповідно.

 «Традиційно питому вагу у дохідній частині місцевих бюджетів має сплата податку на доходи фізичних осіб. Наразі платники області спрямували до бюджетів територіальних громад 4,7 млрд грн. Така сума майже на 300 мільйонів гривень або 7% перевищує надходження першого півріччя попереднього року», - зазначив Олександр Загорський.

Окремо очільник податкової служби регіону повідомив, що малий та середній бізнес спрямував до місцевих бюджетів 1,1 млрд грн єдиного податку, збільшивши приріст на 107,3 млн грн або 11%.

Сплата майнових податків загалом забезпечила бюджетам 892,2 млн грн. З цієї суми найбільшу частку має плата за землю – 677,4 млн грн. Власники нерухомості перерахували 207,8 млн грн, а елітних автівок – 7 мільйонів гривень транспортного податку.

З реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів до місцевих бюджетів надійшло 238 млн грн акцизного податку з динамікою приросту у 44 млн грн або 23%.

 

Кількість новостворених платників у червні  свідчить про поступове відновлення економічної активності бізнесу Київщини, - Олександр Загорський

 

Як зазначив в.о. начальника ГУ ДПС у Київській області Олександр Загорський, вже другий місяць поспіль приріст платників до минулорічного показника становить понад 7 тисяч або 4,1%.

«Про відновлення економічної активності свідчить і зростання на 1651 платника кількості новостворених суб’єктів господарювання лише у червні. Більшість із зареєстрованих припадає на приватних підприємців - 1398. Загалом цьогоріч за січень – червень започаткували власну справу 9050 суб’єктів господарювання»,-зазначив очільник податкової служби Київщини.

Загалом на 01.07.2020 року кількість СГД Київщини досягла 178,1 тисяч, із них- 76,5 тисяч юридичних осіб та 101,6 тисяч  фізичних осіб – підприємців.

Крім того, зазначається ріст у 7,7% або 17,6 тисяч платників єдиного внеску у порівнянні із показником 2019 року. Наразі реєстр платників налічує 247,7 тисяч суб’єктів: 75,2 тисяч юридичних та 172,4 тисячі фізичних осіб.

ГУ ДПС у Київській області повідомляє, що за допомогою«Електронного кабінету платника» (cabinet.tax.gov.ua)з використання електронного цифрового підпису будь-якого Акредитованого центру сертифікації ключів, платники податків мають можливість отримати онлайн ряд адміністративних послуг та довідок.

Зокрема, довідку про відсутність заборгованості з платежів до бюджету, що контролюються органами державної податкової служби, довідку про суми виплачених доходів та утриманих податків, витяг з реєстру платників ПДВ за формою №2-ВР, витяг з реєстру неприбуткових установ та організацій. Також, в електронному вигляді проводиться реєстрація реєстратора розрахункових операцій, реєстрація розрахункових книжок, та реєстрація  КОРО.

За що можуть штрафувати під час карантину?

          ГУ ДПС у Київській області інформує, що відповідно до Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX, за порушення податкового законодавства, вчинені з 1 березня 2020 року по останній день місяця, в якому завершується карантин, штрафні санкції не застосовуються, але є винятки.

Зокрема, передбачено штрафи за:

– порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема ,страхування додаткової пенсії;

– відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

– порушення вимог законодавства щодо обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

– нецільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

  • не обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

– неправомірне здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

– здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку;

– порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

          Також звертаємо увагу, що упродовж періоду з 1 березня 2020 року по останній день місяця, в якому завершується карантин, платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня, підлягає списанню.

 

Для податківців Київщини проведено понад 250 розяснювальних заходів

Управління з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС у Київській областіпостійно веде роботу з попередження та викриття корупційних правопорушень серед працівників податкової служби, у тому числі  здійснюються відпрацювання отриманих повідомлень від викривачів щодо корупційних правопорушень.

Так, за п’ять місяців 2020 року співробітниками управління проведено 253 організаційно-роз’яснювальні заходи, у т.ч. проведено 61 лекцію та семінари для співробітників ГУ ДПС у Київській області, вжито 858 заходів з надання методичної та консультаційної допомоги, а саме: 618 окремим посадовим та службовим особам територіального органу (у т.ч. в заповненні декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) та 240 роз’яснювальних заходів окремим структурним підрозділам ГУ ДПС у Київській області

Крім цього, протягом другого кварталу 2020 року розглянуто 5 повідомлень про корупцію, внесеними викривачами, які найчастіше надходили через сервіс «Пульс» або пошту.

Одним із яскравих прикладів є повідомлень про корупцію, внесеними викривачами, яке надійшло безпосередньо від одного із працівників ГУ ДПС у Київській області.

 

Під час розгляду повідомлення працівниками управління встановлено, що співробітник ГУ ДПС для підтвердження своєї відсутності на роботі надав листи непрацездатності, які не відповідають вимогам чинного законодавства та мають ознаки підробки. Матеріали відпрацювання направлено до Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, для прийняття відповідних рішень.

 

20 липня  2020 року

Дохід Державного бюджету зріс на 827 мільйонів гривень, - Олександр Загорський

За перше півріччя 2020 року платники податків Київщини перерахували 7,2 млрд грн до Державного бюджету. Про це повідомив в.о. начальника ГУ ДПС у Київській області Олександр Загорський. Зокрема, він повідомив, що цей показник зріс на 827 млн грн або 13% порівняно з відповідним періодом минулого року. 

Загорський також зазначив, що найбільші суми податкових платежів надійшли від суб’єктів господарювання, які ведуть свою діяльність на територіях обслуговування Києво-Святошинського управління – 1,4 млрд грн, Бориспільського – 1,1 млрд грн., а також          Білоцерківського управління – 963 млн грн.

У розрізі основних платежів очільник податкової служби пристоличного регіону повідомив, що традиційне лідерство  має сплата ПДВ. Так, за період січень – червень платники забезпечили надходження на суму 3,5 млрд грн. Це на 645 млн грн або 23% більше, аніж було сплачено у січні-червні 2019 року.  

Зі своїх доходів мешканці регіону сплатили 1,6 млрд грн ПДФО з темпом приросту до відповідного періоду 2019 року майже 100 млн грн або 7%.

На третьому місці за обсягом надходжень – податок на прибуток підприємства. За перше півріччя бізнес спрямував до державної скарбниці 1,5 млрд грн, збільшивши суму сплаченого податку на 92,5 млн грн або 7%.   

На підтримку збройних сил України платники Київщини спрямували 433,5 млн грн, що на 15 млн грн перевищує надходження того самого періоду 2019 року.

Податківці Київщини упередили несплату 229 млн грн до бюджету за період січень-червень

Протягом січня-червня 2020 року управлінням податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування проведено 142 документальні перевірки, що на 168 перевірок менше, ніж за січень-червень 2019 року, в тому числі 59 планових та 83 позапланових перевірок.

За результатами проведених документальних перевірок донараховано узгоджених податкових зобов’язань в сумі 79,4 млн грн. Із донарахованих сум до бюджету вже надійшло 40,3млн. гривень. Крім того, в ході документальних перевірок зменшено неправомірно задекларовані підприємствами збитки на суму 1,2 млрд грн, що дозволить у майбутніх періодах упередити несплату зазначеного податку до бюджету на 229 млн грн. Також зменшено суму від'ємного значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом з ПДВ в розмірі 20,1 млн. гривень.

Крім того, за січень-червень 2020 року проведено 635 фактичних перевірок платників податків, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг,за результатами яких до порушників податкового законодавства застосовані штрафні санкцій на загальну суму
9,3 млн. грн., з яких 3,5 млн. грн. сплачено до бюджету.

 

Обережно: шахраї!

Управління з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС у Київській області  повідомляє про випадки шахрайських дій з боку невстановлених осіб. Так, через сервіс «Пульс» надійшло повідомлення про можливе вчинення корупційного правопорушення податківцем Київщини. Втім, під час відпрацювання цього повідомлення, виявлено шахрайські дії з боку невстановлених осіб, які видавали себе за працівників ГУ ДПС у Київській області. Наразі відповідні матеріали спрямовані до Національної поліції.

Про подібні випадки повідомляйте за телефоном 044 200 37 93

044 200 37 50

044 200 37 93

 

 

 

 

17 липня  2020 року

 

Триває тестування безкоштовного програмного рішення «Програмний реєстратор розрахункових операцій (тестова версія)»

 

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що з 15.07.2020 субєктам господарювання надається можливість тестувати роботу безкоштовного програмного рішення «Програмний реєстратор розрахункових операцій (тестова версія)» та направляти у разі наявності зауваження/пропозиції щодо його функціоналу на адресу: prro@tax.gov.ua.

Тестування триватиме щоденно з 08 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. до 31.07.2020.

Безкоштовне програмне рішення «Програмний реєстратор розрахункових операцій (тестова версія)» розміщене за посилання: Головна>БАНЕР>Програмні РРО>Програмний реєстратор розрахункових операцій та пропонується для тестування усім суб’єктам господарювання, на яких поширюється дія Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Програмне рішення може використовуватись для реєстрації розрахункових операцій (формування розрахункових документів, фіскальних звітних чеків, їх направлення для фіскалізації на фіскальний сервер, надання фіскального чека покупцеві) та бути встановлене на будь-якому пристрої, що підтримує операційну систему Windows Vista SP2 і вище або Android 4.1 і вище.

Також програмне рішення може використовуватись у період відсутності зв’язку з фіскальним сервером (режим офлайн).

Зареєструвати ПРРО (касу)/касира (електронну печатку) можна, використовуючи програмне забезпечення Електронного кабінету, або будь-яке інше програмне забезпечення, наявне у суб’єкта господарювання.

 

Субєкт господарювання самостійно обирає вид РРО (програмний та/або апаратний) для використання

 

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що у зв’язку з запровадженням з 01 серпня 2020 року програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), законодавством не встановлено обмежень щодо використання суб’єктом господарювання наряду з апаратним РРО програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО).

Тобто, суб’єкт господарювання самостійно, виходячи з власних потреб, обирає вид РРО (програмний та/або апаратний) засобами якого здійснюється реєстрація розрахункових операцій відповідно   до вимог Закону України від

06 .07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.

Звертаємо увагу, що у разі, якщо суб’єкт господарювання приймає рішення використовувати ПРРО замість апаратного РРО, реєстрацію апаратного РРО необхідно скасувати.

 

3 01 серпня 2020 продавці підакцизних товарів  у чеку РРО зобов’язані зазначати коди товарної підкатегорії  згідно з УКТ ЗЕД

 

Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу що з 01.08.2020 року СГ, які здійснюють розрахункові операції, зобов’язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або через програмні РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Відповідні зміни  внесені до п. 11 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР  Законом  України від 20.09.2019 №128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (далі – Закон № 128), який набирає чинності 01.08.2020.

Підакцизні товари (продукція) - це товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД на які Податковим Кодексом України (далі - ПКУ) встановлено ставки акцизного податку - п.п. 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

До підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; пальне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія (п. 215.1 ст. 215 ПКУ).

У разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або програмних РРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості до суб’єктів господарювання, за рішенням контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п.7 ст. 17 Закону № 265 (у редакції Закону № 128)).

Крім того, порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, - тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

За дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, - тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

16 липня  2020 року

 

На підставі яких документів визначаються коди товарів та послуг

для заповнення податкових накладних

 

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє,  що платниками у податкових накладних зазначаються в окремих рядках обов’язкові реквізити, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД, а для послуг – код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду (п.п. «і» п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПКУ)).

З метою класифікації товарів використовують Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України від 04.06. 2020 № 674-IX «Про Митний тариф України».

Щодо правильності визначення коду товарної класифікації згідно з УКТЗЕД для товарів, що поставляються в наборі/комплекті при оформленні документів (у тому числі податкових накладних) слід звертатися до Торгово-промислової палати України (їх регіональних відділень) або науково – дослідних інститутів судових експертиз.

Державний класифікатор продукції та послуг (далі – ДКПП) ведеться Державним підприємством «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем» Держспоживстандарту України. При визначенні коду послуги потрібно користуватись Класифікатором ДК 016:2010.

Щодо правильності визначення кодів згідно з ДКПП пропонуємо звертатись до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Згідно п.16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за №137/28267, Державна податкова служба визначає умовні коди товарів, що відсутні в УКТ ЗЕД, та забезпечує їх оприлюднення на власному офіційному вебпорталі для використання платниками податку при складанні податкових накладних відповідно до ст. 201 ПКУ.

          Довідник умовних кодів товарів розміщено на головній сторінці офіційного вебпорталу ДПС України в рубриці Головна/Довідники, Реєстри, Переліки/Довідники/Довідник умовних кодів товарів (http://tax.gov.ua/dovidniki-reestri-erelik/dovidniki-/288992.html).

 

Основні фонди, до яких передбачено застосування мінімально допустимих строків амортизації

 

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що Законом України від 16.01.2020  №466  підрозділ 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено, зокрема, п.43 прим.1, згідно якого при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств на період з 01 січня 2020 до 31 грудня 2030 платники податку на прибуток мають право під час розрахунку амортизації щодо основних засобів:

-     четвертої групи (машини та обладнання) та п’ятої групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює два роки;

-     третьої групи (передавальні пристрої) та дев’ятої групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює п’ять років.

Мінімально допустимі строки амортизації основних засобів, визначені п. 43 прим. 1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, використовуються незалежно від строків амортизації, визначених у бухгалтерському обліку.

З метою застосування цієї норми, основні засоби мають одночасно відповідати таким вимогам:

-     введені в експлуатацію платником податків в межах одного з податкових (звітних) періодів, з 01 січня 2020 до 31 грудня 2030;

-     не були у використанні.

Такі основні засоби повинні використовуватися у власній господарській діяльності та не можуть продаватися або надаватися в оренду іншим особам (крім платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).

У разі недотримання визначених вимог до закінчення періоду нарахування амортизації з використанням мінімально допустимих строків амортизації, визначених п. 43 прим. 1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, починаючи з дати введення їх в експлуатацію, платник податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбувся факт невикористання основних засобів у власній господарській діяльності або їх продаж, зобов’язаний:

-     збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації основних засобів відповідно до п. 43 прим. 1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ протягом податкових (звітних) періодів, в яких здійснювалося нарахування амортизації із застосуванням мінімально допустимих строків амортизації основних засобів, визначених у п. 43 прим. 1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ;

-  зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму розрахованої амортизації таких основних засобів відповідно до п. 138.3 ст. 138 ПКУ за відповідні податкові (звітні) періоди.

У разі застосування положень п. 43 прим. 1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, норми п.138.3 ст.138 ПКУ не застосовуються в частині нарахування амортизації відповідно до встановлених мінімально допустимих строків амортизації основних засобів та методів її нарахування.

 

Подання повідомлення про прийняття працівника на роботу

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що Порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.06. 2015  №413 (далі - Порядком № 413).

Повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) до територіальних органів Державної податкової служби (далі – ДПС) за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою, затвердженою Порядком № 413 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

 -    засобами електронного зв’язку з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг;

-    на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

-     на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

          Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України від 08.07. 2010 № 2464-VI « Про  збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.

          Повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації є відомості, отримані органами ДПС з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

 

Фізична особа, яка продала вантажний автомобіль іншій ФО, зобов’язана

подати податкову декларацію

 

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що пунктом 179.2 ст. 179 Податкового кодексу України (далі ПКУ) передбачено, що обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник отримував доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до розд. IV ПКУ не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до розд. IV ПКУ.

У разі укладення та оформлення договорів відчуження транспортних засобів у присутності посадових осіб органів, які здійснюють реєстрацію (перереєстрацію) транспортних засобів або через товарну біржу, такий посередник або відповідний орган виконує функції податкового агента стосовно подання до контролюючого органу інформації про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку, а платник податку під час укладання договору зобов’язаний самостійно сплатити до бюджету податок з доходу від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого майна.

Органи, у присутності посадових осіб яких між фізичними особами здійснюються укладення та оформлення договорів купівлі-продажу (міни, поставки), та  інших договорів, здійснюють реєстрацію таких транспортних засобів за наявності оціночної або середньоринкової вартості такого рухомого майна та документа про сплату податку сторонами договору, обчисленого в установленому ПКУ порядку, та щокварталу подають до контролюючого органу інформацію про такі договори (угоди), включаючи інформацію про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку, в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку (абз.7 п.173.4 ст.173 ПКУ).

У разі нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу рухомого майна з іншою фізичною особою, фізична особа - продавець  є відповідальною за нарахування та утримання податку та сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету за місцем нотаріального посвідчення таких договорів, а в інших випадках – сплачує (перераховує) податок до відповідного бюджету за своєю податковою адресою (п.п. «б» - «в» п.п. 168.4.5 п. 168.4. ст. 168 ПКУ).

Податковою адресою платника податків – фізичної особи є місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в контролюючому органі.

 

Таким чином, фізична особа – резидент (продавець) під час оформлення договору відчуження іншій фізичній особі рухомого майна у вигляді вантажного автомобіля в органі, який здійснює реєстрацію (перереєстрацію) транспортних засобів або через товарну біржу, зобов’язана самостійно сплатити до бюджету за своєю податковою адресою податок на доходи фізичних осіб з доходу від продажу такого майна та подати податкову декларацію за відповідний звітний рік до контролюючого органу за своєю податковою адресою.

 

15 липня  2020 року

 

Євген Олейніков: Зупинка реєстрації податкової накладної СМКОР не означає заборону господарської діяльності

 

Зупинка реєстрації податкової накладної СМКОР не означає заборону господарської діяльності платника, тобто необмежує його право постачати та купувати товари. Про це заявив заступник Голови ДПС Євген Олейніков під час брифінгу.

«Єдине, що відбувається при присвоєнні ризикового статусу, або при зупинці реєстрації на підставі відповідності критеріям ризиковості – це необхідність підтверджувати документально операції по податкових накладних. Тобто підтверджувати те, що зазначене у податковій накладній справді має місце», - підкреслив Євген Олейніков.

За його словами, всі податкові накладні, які платники реєструють в системі, проходять технічну перевірку та перевірку на відповідність критеріям ризику. Це – критерії безумовної реєстрації, ризиковості платника, позитивної податкової історії, ризиковості здійснення операції. Якщо податкова накладна потрапляє під критерії ризиковості, її реєстрація зупиняється і платник має документально підтвердити реальність такої операції.

«Податковий моніторинг стосується суто податків. Я вже чув, що ми нібито заблокували всю економіку, тому і зростають надходження. ПДВ – це податок на кінцевий продаж, якщо все зупинити, то звідки він візьметься? Якщо у нас не рухаються товари та послуги, то звідкибізнес бере гроші, які сплачує у вигляді податків!», - наголосив Євген Олейніков.

Він, зокрема, відзначив, що навіть в умовах карантину за останні два місяці спостерігається зростання частки задекларованогодо сплати ПДВ порівняно з минулим роком. Так, податкова ефективність зі сплати ПДВ (частка податку в обсягах реалізації товарів) у травні складала 3,1 %, у червні – 3,4 %. Для порівняння у 2019 ці показники складали по 2,5% відповідно.

 

Євген Олейніков: СМКОР – це джерело потужної аналітичної інформації

Які схеми застосовуються махінаторами для формування фіктивного податкового кредиту та уникнення від оподаткування, а також яку роль у блокуванні таких операцій відіграє система моніторингу податкових ризиків при реєстрації податкових накладних – про це сьогодні під час брифінгу розповів заступник Голови ДПС Євген Олейніков.

Всі податкові накладні, які платники реєструють в системі, проходять технічну перевірку та перевірку на відповідність критеріям ризику. Це – критерії безумовної реєстрації, ризиковості платника, позитивної податкової історії, ризиковості здійснення операції. Якщо податкова накладна потрапляє під критерії ризиковості, її реєстрація зупиняється і платник має документально підтвердити реальність такої операції.

Як розповів Євген Олейніков, результат використання СМКОР за останні два місяці – 9,1 млрд грн. Ці кошти вдалося залучити завдяки усуненню технічної помилки в роботі системи, якою могли користуватися шахраї.  «СМКОР – це запобігання ризикам у фінансовій сфері, але ніяка система моніторингу не може повністю виключити ухилення від оподаткування», – впевнений Євген Олейніков.

За його словами,  70-80% платників є цілком доброчесними, які готові сплачувати податки. Однак від бізнесу не можна вимагати доброчесності ціною банкрутства. Це, на думку Євгена Олейнікова, суперечить принципам існування бізнесу.

Алгоритми і аналітична робота будуть вдосконалюватися, адже СМКОР – це потужне джерело аналітичної інформації.

«Якщо бізнес бачить, що він програє у рентабельності іншому бізнесу, який використовує схеми ухилення від оподаткування і за рахунок цього підвищує свою рентабельність, він також почне застосувати ці схеми. Просто для того, щоб залишатися в рівних конкурентних умовах. І відповідальність держави – зупиняти такі схеми, руйнувати їх, не дозволяти створюватися, а тим більше існувати тим злочинним групам, які зробили побудову таких схем бізнесом, – наголосив заступник Голови ДПС. – Ті кошти, які акумулюють злочинні угрупування, несуть не лише втрати держбюджету, а й загрозу національній безпеці».

 

Cуб’єкт господарювання, який утримує вартість палива, використаного у неробочі часи з працівників, є платником акцизного податку з реалізації пального

 

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що відповідно до п.п. 14.1.212 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), реалізація пального для цілей розд. VI ПКУ – будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження), зокрема, пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:

   - до акцизного складу;

   - до акцизного складу пересувного; ля власного споживання чи промислової переробки;
   -  будь-яким іншим особам.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:

  -  у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;

  -  при використанні пального суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу/акцизного складу пересувного, що передано (відпущено, відвантажено) платником акцизного податку таким суб’єктам господарювання виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.

Отже, суб’єкт господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, використовує пальне виключно для власних потреб, такий суб’єкт господарювання не є особою, що реалізує пальне, та відповідно, платником акцизного податку.

Якщо суб’єкт господарювання здійснює фізичну передачу (відпуск, відвантаження) пального іншим особам (зокрема, працівникам суб’єкта господарювання) та утримує вартість палива, використаного у неробочі часи із заробітної плати працівників:

-операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального не є власним використанням пального таким суб’єктом господарювання, оскільки пальне використовується іншими особами (зокрема, працівниками суб’єкта господарювання);
-суб’єкт господарювання здійснює операції з реалізації пального в розумінні п.п. 14.1.212 п. 14 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) зі змінами та доповненнями;

-приміщення або території, на яких знаходиться пальне, що реалізується іншим особам (зокрема, працівникам суб’єкта господарювання) відповідає визначенню акцизного складу;

-суб’єкт господарювання як особа, що здійснює операції з реалізації пального в розумінні п.п. 14.1.212 п. 14 ст. 14 ПКУ, є платником акцизного податку з реалізації пального згідно з п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ.

 

З 01липня 2020 платники єдиного податку - власники земельних ділянок, які надають їх або нерухомість, яка на них знаходиться, в оренду, є платниками  земельного податку

 

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що з01липня 2020 року у платників єдиного податку другої – третьої груп, які набули у власність або у постійне користування земельну ділянку та надають її та/або нерухоме майно, що знаходиться на такій земельній ділянці, в оренду, виникає обов’язок сплачувати земельний податок та надавати податкову декларацію з плати за землю на загальних підставах за всю земельну ділянку.

Відповідні зміни до п.п.297.1.4  п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України (далі - ПКУ)  внесені Законом України від 16.01.2020  № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466), згідно з якими платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з 01 липня 2020 року з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку)).

Отже, платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку) ) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Статтями 269 та 270 ПКУ встановлено, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Згідно з абзацами першим та третім п. 286.1 ст. 286 ПКУ підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відомості про яку відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними та юридичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.

У платників єдиного податку другої – третьої груп, які набули у власність або у постійне користування земельну ділянку та надають її та/або нерухоме майно, що знаходиться на такій земельній ділянці, в оренду, з 01.07.2020 виникає обов’язок сплачувати земельний податок та надавати податкову декларацію з плати за землю на загальних підставах за всю земельну ділянку.

 

За будівлі промисловості, які тимчасово не використовуються у господарській діяльності, податок на нерухомість сплачується на загальних підставах

 

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості - п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі - ПКУ).

Об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його частка - п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПКУ.

Згідно з п.п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ не є об’єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі промисловості, віднесені до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 (далі – Класифікатор), що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B – F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

 

При цьому ПКУ не містить норми, яка  визначає припинення виконання податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти нерухомості, що перебувають у власності суб’єкта господарювання, проте тимчасово не використовуються у його діяльності у зв’язку з реконструкцією, простоєм, тощо. Отже, за такі будівлі податок сплачується на загальних підставах.

 

 

14 липня  2020 року

Врятувати як систему, так і людей – моє основне завдання в ДПС, - Олексій Любченко

 

В Україні є унікальна система адміністрування ПДВ, якою цікавляться європейські податківці. Про це повідомив Голова Державної податкової служби України Олексій Любченко в інтерв’ю виданню «Цензор.НЕТ».

За його словами, в усіх країнах є схеми зловживання з ПДВ. Якщо б у світі не було фіктивного ПДВ, то не було б необхідності створювати контролюючі органи.

«Питання лише у тому, контролюючий орган «в темі», або «в темі» та «в частці», або просто «в частці»? Він всередині цієї системи скруток чи ззовні? – підкреслив Олексій Любченко. – Я зараз витягнув 25-тисячний колектив податкової служби «назовні». У них горять очі, їм цікаво. Вони з власної ініціативи тут з 8 вечора до 12, коли відбувається реєстрація накладних, так званий пропуск на електронну реєстрацію».

Він також розповів, що Службою безпеки України встановлено факти спроби стерти в серверах ДПС сліди зловживань з ПДВ.

«Наших фахівців пробували звинуватити у такий спосіб, щоб вони не були авторитетні в доказовій базі і їх думка не враховувалась слідством. Хотіли зробити їх винуватими. Ми взяли і аргументи виклали. Моє завдання було, рятуючи систему, врятувати людей. Тому що при системі, не завантаженій фахівцями, навколо яких обертається процес, які досконало знають цей процес, – я не вижив би і місяця», – зауважив Олексій Любченко.

Очільник ДПС наголосив, що система тримається на професійних людях, які до того ж мають високоморальні якості.

За його словами, електронний ПДВ – це по своїй суті глобальна система міжгалузевого балансу. Якщо нею грамотно користуватись, можна прогнозувати економіку та інвестиційний розвиток країни. І це розробка податкової служби.

 

Олексій Любченко: Ми вже виявили «скрученого» ПДВ на 40 млрд грн

 

Про масштаби поширення системи скруток з ПДВ тасуб’єктивні передумови їх виникнення розповів в інтерв’ю виданню «Цензор.НЕТ» Голова Державної податкової служби України Олексій Любченко.

Як приклад були наведені оборудки на ринку закупівлі та реалізації зерна, тютюну, сільгоспвиробництва,  незаконного переміщення товарів.

«Тільки на цих прикладах я легко нараховую 40 млрд грн «скрученого» ПДВ», - зазначив Олексій Любченко.

За словами Голови ДПС, одна з основних схем прикриття – це продаж цигарок за готівку. За розрахунками, за такою схемою легалізується 4,3 млрд грн ПДВ підприємцями, які продають цигарки, але потім нібито повертають їх як нереалізовані.

 

Олексій Любченко: Українці, попри карантин, – відповідальні та сплачують податки

 

У першому півріччі 2020 року платники податків сплатили 54,3 млрд грн податку на доходи фізичних осіб. У 2019 році цей показник складав 51,2 млрд грн. Тобто порівняно з минулим роком цьогорічний показник більше на 3 млрд грн. Про це Голова Державної податкової служби України Олексій Любченко розповів в інтерв’ю виданню «Цензор.НЕТ».

За його словами, зростання відбулося незважаючи на карантинні обмеження через коронавірусну хворобу.

«Триває робота з платниками. Люди розуміють, що немає де взяти готівку, щоб виплачувати зарплатню «у конвертах». Необхідно нараховувати зарплату, а легкого доступу до готівки немає. Доводиться нараховувати офіційно», – зазначив Олексій Любченко.

Очільник податкової служби також повідомив, що виконання плану з податку на доходи фізичних осіб у червні становило 106 %, з єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – 117,5 %.

«Українці, попри карантин, є відповідальними та сплачують податки», – наголосив Олексій Любченко.

За його словами, зростання надходжень фіксується і з податку на додану вартість. У червні 2019 року країна отримала в бюджет 4,6 млрд грн ПДВ, а у 2020 році – 8,5 млрд грн. Перевиконання складає 4 млрд грн, тобто майже в 1,9 раза.

Як зазначив Олексій Любченко, в податковій вже є розуміння показників надходжень до бюджету за липень, а тому наразі вже триває робота по виконанню завдань серпня.

 

Як подаються письмові пояснення/скарги на рішення комісії та копії документів при зупиненні реєстрації ПН вЄРПН

 

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що письмові пояснення/скарги на рішення комісії та копії документів при зупиненні реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних подаються до контролюючого органу в електронному вигляді у форматі XML за наступними формами:

 -    повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (код форми J/F13126) (далі – Повідомлення 1);

- скарга щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (код форми (J/F13132) (далі – Скарга).

До Повідомлення 1/Скарги можна додати необхідну кількість документів довільного формату (код форми J/F13601), до яких можна завантажити копії необхідних підтверджуючих документів у форматі PDF, PNG або JPG.

Кількість документів довільного формату, що додаються до Повідомлення 1, не обмежена.

Кількість документів довільного формату (файлів), що додаються до Скарги, не повинна перевищувати 100 штук, що пов’язано з оптимізацією обробки інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах. Разом з тим, один файл може містити копії кількох документів, за умови, що його розмір не перевищує 2 Мб.

Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», яка набрала чинності з 01.02.2020, передбачена можливість подання платником податку, якого включено до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Зазначена інформація подається до контролюючого органу в електронному вигляді у форматі XML за формою «Повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку (код форми J(F)13149)» (далі – Повідомлення 2).

До Повідомлення 2 можна додати необхідну кількість документів довільного формату (код форми J/F13601), до яких можна завантажити копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку у форматі PDF, PNG або JPG.

Кількість документів довільного формату, що додаються до Повідомлення 2, не повинна перевищувати 100 шт.

Розмір вкладень (у форматі PDF, PNG або JPG) до документів довільного формату не повинен перевищувати 2 Мб.

 

Для розрахунку витрат, що дають право на податкову знижку на суму коштів або вартість майна, наданих як пожертвування/благодійні внески, фізична особа враховує заробітну плату

 

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що  платники податку на доходи фізичних осіб мають право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4 % суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року (п.п.166.3.2 п.166.3 ст.166 Податкового Кодексу).

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 Податкового Кодексу).

Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, - це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим Кодексом (п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу ).

При цьому заробітна плата для цілей розд. ІV Податкового Кодексу – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (п.п.14.1.48 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу).

Отже, з метою розрахунку витрат, дозволених для включення до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року у вигляді суми коштів або вартості майна, наданих у якості пожертвувань та благодійних внесків, фізична особа враховує дохід у вигляді заробітної плати.

 

Суб’єкт господарювання - власник кількох об’єктів з виробництва пального ліцензії на виробництво має отримувати на кожне місце провадження діяльності

 

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що ст. 14 Закону України від 19.12.1995 №481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі – Закон № 481) встановлює, що виробництво пального здійснюється суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними СГ, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) незалежно від форми власності за умови наявності ліцензії на право виробництва пального.

Згідно з ст. 3 Закону № 481 для отримання ліцензії на право виробництва пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:
-     документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт для виробництва пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об’єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;
-     акт вводу в експлуатацію об’єкта або акт готовності об’єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об’єктів у місці виробництва пального, необхідних для виробництва та зберігання пального;
-     документ, що підтверджує акредитацію випробувальної лабораторії з визначення показників якості пального, виданий уповноваженим органом, та договір з акредитованою відповідно до законодавства лабораторією (у разі відсутності власної акредитованої лабораторії);

-     дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;

-     технологічна документація (стандарти, регламенти, технологічні інструкції), що стосується виробництва та зберігання пального;

-    технічні умови щодо виробництва пального заданої якості, які повинні відповідати вимогам технічних регламентів та національним стандартам з якості пального.

Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право виробництва пального.

Плата за ліцензії справляється до початку виробництва зазначеної продукції органом, що видає ліцензії, у розмірах, встановлених Законом
№481, і зараховується до місцевих бюджетів.

         Враховуючи вищезазначене, СГ у власності якого є декілька об’єктів, що здійснюють виробництво пального, необхідно отримувати ліцензії на право виробництва пального на кожне місце провадження діяльності (виробництва).

 

Де отримати інформацію щодо режиму роботи та розміщення пунктів обслуговування користувачів КН ЕДП

 

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що детальну інформацію щодо режиму роботи та розміщення пунктів обслуговування (відокремлених пунктів реєстрації) користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС) можна отримати на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС (www.acskidd.gov.ua) за посиланням Головна/«Контакти»/«Пункти обслуговування» або Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Пункти обслуговування».

Перелік документів, необхідних для отримання електронних довірчих послуг, наведено у розділі «Отримання електронних довірчих послуг» офіційного інформаційного ресурсу КН ЕДП ІДД ДПС
(www. acskidd.gov.ua/Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»), у підрозділі «Підготовка документів та реєстрація».

 

З метою забезпечення надання кваліфікованих електронних довірчих послуг на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусу COVID-19 на території України, КН ЕДП ІДД ДПС здійснює надання електронних довірчих послуг лише за попереднім записом до відповідного відокремленого пункту реєстрації.

 

 

13 липня  2020 року

 

З 01 січня 2021 роздрібна (оптова) торгівля рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, повинна здійснюватися за наявності ліцензій

 

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що ст. 15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон
№ 481) оптова торгівля на території України алкогольними напоями та тютюновими виробами,  та роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами, можуть здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними СГ, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності у них ліцензій.

Статтею 1 Закону №481 визначено, що належить до тютюнових виробів - це сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування.

Згідно  української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД) товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

Так, група 24 УКТ ЗЕД «Тютюн і промислові замінники тютюну» не включає такі товари як електронні сигарети та змінні картриджі, рідини для них, кальяни, трубки, гільзи, фільтри, папір, системи нагрівання тютюну (IQOS, GLO та ін.) та інші засоби та аксесуари для куріння (паління).

При цьому, тютюнові стіки (HEETS, NeoSticks та ін.) для систем нагрівання тютюну є тютюновими виробами (відносяться до коду УКТ ЗЕД 2403).

Враховуючи викладене, на сьогодні вимоги, встановлені Законом № 481, щодо ліцензування оптової (роздрібної) торгівлі тютюновими виробами, не застосовуються до продажу електронних сигарет та змінних картриджів, рідини для них, трубок, гільз, фільтрів, паперу, системи нагрівання тютюну (IQOS, GLO та ін.) та інших засобів та аксесуарів для куріння (паління).

Оптова (роздрібна) торгівля тютюновими стіками (HEETS, NeoSticks та ін.) для систем нагрівання тютюну здійснюється за наявності відповідних ліцензій.

Законом України від 16.01.2020 року №465 – IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до Закону №481, зокрема, щодо ліцензування оптової (роздрібної) торгівлі.

З 01 січня 2021 року роздрібна (оптова) торгівля рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, повинна здійснюватися за наявності відповідних ліцензій.

 

Чому не можна використати систему «кеш-бек» задля

нечесної конкуренції

 

Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу, що з 01 січня 2021 року покупці товарів (послуг), купуючи товар на суму, яка перевищує 850 грн, можуть перевірити наявність виданого їм фіскального чеку на сайті ДПС, а у разі його відсутності там - подати скаргу в Електронному кабінеті.

Якщо перевіркою контролюючого органу буде підтверджено, що чек не був фіскалізований, продавця штрафують, а покупцю повертається повна вартість покупки та залишається товар.

При цьому використати систему «кеш-бек» задля нечесної конкуренції покупець не зможе, оскільки:

- скарга про недійсний фіскальний чек подається через Електронний кабінет ДПС, а для цього заявник має ідентифікувати себе в ньому.

- штраф застосувати лише по факту надходження скарги буде неможливо - податкові органи мають довести, що продавець дійсно допустив порушення - для цього потрібно встановити відсутність або недостовірність такого розрахункового документа.

- податкова служба, в першу чергу, оцінюватиме достовірність документів, доданих до скарги, а не лише правомірність дій продавця стосовно покупця.

- чек можна оскаржувати лише за умови загальної покупки на суму понад 850 гривень.

 

Своєчасно сплатіть задекларовані податки

 

Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу, що деклараційна кампанія 2020 року завершилась і податкові зобов'язання, визначені фізичними особами у поданих  деклараціях, повинні бути сплачені до 01 жовтня 2020 року.

Відповідно до п.126.1 ПКУ, у разіякщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу.

          Крім цього, згідно зі ст.129 ПКУ,на суми грошового зобов'язання нараховується пеня - за кожний календарний день прострочення сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, із розрахунку 100% річних облікової ставки НБУ, діючої на кожний такий день.

 

Як заповнюється уточнюючий податковий розрахунок ф.1ДФ?

 

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.

Розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду.

Форма та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4.

Порядок заповнення звітного нового та уточнюючого податкових розрахунків є однаковим. Звітний новий та уточнюючий податкові розрахунки подаються на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містять інформацію лише за рядками й реквізитами, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до податкового агента.

Коригування показників розд. I:

-     для виключення одного помилкового рядка з попередньо введеної інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 9 указати «1» - на виключення рядка;

-     для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у графі 9 указати «0» - на введення рядка;

-     для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію та ввести правильну інформацію, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку в графі 9 указується «1» - рядок на виключення, а в другому – «0» - рядок на введення.

     Коригування показників розд. II:

-     підрозділ «Оподаткування процентів»:

     для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування процентів - виключення**» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування процентів» відобразити правильну інформацію;

  -   підрозд. «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею»:

     для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею - виключення***» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею» відобразити правильну інформацію;

  -   підрозд. «Військовий збір»:

 

     для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Військовий збір - виключення****» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Військовий збір» відобразити правильну інформацію.

 

 

 

10 липня  2020 року

 

Зміни у застосуванні РРО

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 № 533-ІХ (далі – Закон №533)  перенесено терміни набуття чинності Законів України «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» від 20.09.2019  №128-ІХ  (далі – Закон № 128) та «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» від 20.09.2019  №129-ІХ (далі – Закон № 129).

Згідно п.п. 4 та 5 розд. І Закону №533 набрання чинності Законами №128 та №129 відтерміновано:

- з 19.04.2020 до 01.08.2020 – можливість застосування програмних РРО в якості яких можна буде застосовувати будь-який пристрій (смартфон, планшет, комп’ютер, тощо). Програмний РРО за допомогою спеціального програмного забезпечення зможе фіскалізувати розрахункові операції на сервері ДПС. Збільшення розміру штрафних (фінансових) санкцій.

- з 01.10.2020 до 01.01.2021– запровадження обов’язку застосування РРО фізичними особами - платниками єдиного податку 2 та 3 груп, які провадять певні види діяльності  та механізму «Кешбек» - компенсації споживачу коштів, сплачених за придбаний товар (послугу), у разі якщо  споживачу  надано розрахунковий документ, щодо якого відсутня інформація в базах даних ДПС .

- з 01.01.2021 до 01.04.2021 – обов’язок застосування РРО усіма суб’єктами підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції, крім фізичних осіб- підприємців платників єдиного податку першої групи.

 

Документ, який підтверджує внесення річної плати за ліцензію

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що відповідно до ст. 16 Закону України від 19.12.1995 №481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) контроль за сплатою річної плати за ліцензії здійснюється органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України видавати ліцензії на виробництво або імпорт, експорт спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, оптову торгівлю спиртом, оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами. Для здійснення контролю суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) подає зазначеному органу копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату.

Тобто, відмітка про внесення плати за ліцензію на зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним на наступний рік здійснюється контролюючим органом на підставі поданого заявником повідомлення та копії платіжного доручення з відміткою установи банку про сплату.

Законом №481 не встановлено конкретного терміну, протягом якого контролюючий орган проставляє таку відмітку.

 

Офіційне працевлаштування - гарантія соціального захисту

Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу на необхідність дотримання роботодавцями та найманими працівниками законодавства про працю та зайнятість населення та  інформує, що офіційне працевлаштування і легальна заробітна плата мають ряд беззаперечних переваг для найманих працівників.

Легальна робота - це перш за все стабільна заробітна плата сьогодні  та впевненість у завтрашньому дні, адже лише офіційне працевлаштування та отримання легальних доходів  гарантує працівникам  реалізацію їх прав на соціальні виплати у майбутньому: пенсійне забезпечення, оплату листів непрацездатності, оплачувані відпустки, у тому числі по догляду за дитиною, право на пільгову пенсію, отримання допомоги по безробіттю, тощо.

Часом роботодавцями використовується така неофіційна форма зайнятості як стажування. Перевірками фіксуються випадки «стажування» працівників без оформлення трудових відносин.

Звертаємо увагу, що стажування без оформлення трудових відносин є порушенням трудового законодавства, за яке порушникам загрожує штраф у розмірі 10 мінімальних заробітних плат - 47 230 гривень.

Використання офіційно працевлаштованих робітників дає роботодавцю злагоджений, стабільний трудовий колектив, відсутність плинності кадрів, та є запорукою процвітання бізнесу.

 

Нарахування земельного податку та орендної плати за землю фізичним особам (громадянам)

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що плата за землю є обов’язковим платежем, який входить до складу податку на майно, а справляється вона у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельний податок – обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок).

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності – обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі – орендна плата).

Облік фізичних осіб – платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 01 травня.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Фізичним особам (громадянам) нарахування сум земельного податку і орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (далі – орендна плата) проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки) на підставі:

- даних державного земельного кадастру;

- поданих платником земельного податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку (у разі відсутності відомостей у базах даних ДПС);

- отриманої від органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування інформації щодо укладених договорів оренди землі з фізичними особами (громадянами);

- поданих фізичними особами (громадянами) заяв про застосування пільги по земельному податку.

Контролюючий орган надсилає (вручає) податкові повідомлення-рішення про внесення земельного податку або орендної плати платнику за місцем його реєстрації до 01 липня поточного року.

Суми земельного податку та орендної плати, зазначені в податкових повідомленнях-рішеннях, підлягають сплаті протягом 60 днів з дня їх вручення.

Фізична особа (громадянин), яка є власником однієї або декількох земельних ділянок та має підстави для отримання пільг щодо сплати земельного податку, повинна надати до 01 травня поточного року письмову заяву про застосування пільги у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки та документи, що посвідчують її право на пільгу. При цьому така пільга застосовується в поточному році.

У разі подання заяви про застосування пільги після 01 травня поточного року, пільга щодо сплати земельного податку починає застосовуватися з наступного податкового (звітного) року.

Пільг щодо сплати фізичними особами (громадянами) орендної плати нормами Податкового кодексу України не передбачено.

 

Як повернути або врахувати в рахунок наступних платежів суму надмірно сплаченого ПДФО?

 

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що для здійснення повернення надміру або помилково сплачених сум грошових зобов’язань та пені платнику податків необхідно подати заяву про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

Платник подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів:

-на поточний рахунок в установі банку;

-на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету;

-повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку (п. 43.4 ст. 43 ПКУ).

Не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви контролюючий орган готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Якщо повернення сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу, відповідне повідомлення надсилається контролюючим органом до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення шістдесятиденного строку з дня отримання відповідної податкової декларації.

Орган казначейства на підставі отриманого висновку протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені платникам податків .

Надміру сплачені грошові зобов’язання – це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Враховуючи викладене, податковий агент має право повернути або врахувати в рахунок сплати наступних платежів тільки ту суму надміру сплаченого податку на доходи фізичних осіб, який був перерахований до бюджету понад суму грошових зобов’язань, граничний строк сплати якої настав на таку дату.У разі наявності переплати, податковий агент має право не сплачувати податок на доходи фізичних осіб в межах такої переплати.

 

Документи для отримання пільги щодо сплати земельного податку

 

          Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу, що фізичні особи, які мають право на отримання пільг щодо сплати земельного податку (незалежно від кількості земельних ділянок у їх власності), повинні  подати до контролюючого  органу за місцем знаходження земельної ділянки або за місцем знаходження будь-якої з земельних ділянок, що знаходяться у власності такої особи (якщо у власності є декілька земельних ділянок) заяву довільної форми про застосування пільги та документи, що посвідчують її право на пільгу (посвідчення особи з інвалідністю першої або другої групи, пенсійне посвідчення (за віком), посвідчення батьків багатодітної сім’ї (які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років), посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», посвідчення особи, на яку поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» (1-3 категорія): договір оренди землі,оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства:

  • до 01 травня поточного року – якщо станом на 01 січня поточного року фізична особа має у власності однуземельну ділянку або декілька;
  • протягом 30 календарних днів з дня набуття права на пільгу та/або права власності – якщо право на пільгу у фізичної особи виникає протягом календарного року та/або фізична особа, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки.

 

Коли запрацює механізм «кешбеку»?

 

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що з 01 січня 2021 року для споживачів запроваджується механізм компенсації коштів,сплачених за придбаний товар (послугу), якщо при покупці було надано розрахунковий документ, інформація щодо якого відсутня в базах даних ДПС (далі – механізм «Кешбек»).

Громадяни-покупці, купуючи товар на суму, яка перевищує 850,0грн., зможуть перевірити справжність розрахункового документа (чек РРО) на сайті ДПС. Якщо споживачу надано касовий чек РРО, інформація про який відсутня в Електронному кабінеті, такий споживач має право звернутися до контролюючого органу зі  скаргою про порушення суб’єктом господарювання порядку проведення готівкових розрахунків (скарга подається в Електронному кабінеті на сайті ДПС) .

У разі підтвердження порушення СГ порядку проведення готівкових розрахунків, продавця оштрафують, а покупець матиме можливість отримати з бюджету як компенсацію 100% вартості придбаного товару, який йому було реалізовано з порушенням вимог чинного законодавства, при цьому товар залишається у покупця.

Механізм «Кешбек» запроваджується, в першу чергу, для боротьби з «нефіскальними» чеками, які на вигляд схожі на фіскальні та надаються окремими несумлінними платниками споживачам під виглядом фіскальних чеків.

Нагадаємо, що механізм «Кешбеку» передбачено Законом України від 20.09.2019 року №128-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг».

 

Дії ФОП, щодо яких до ЄДР внесено запис про припинення підприємницької діяльності

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що підставою для зняття фізичної особи – підприємця (далі - ФОП)  як платника податків з обліку у відповідному контролюючому органі є відомості про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП за її рішенням.

Дата зняття з обліку ФОП відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа – платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.

Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, повинна закрити усі рахунки відкриті у фінансових установах (крім рахунків, відкритих для зарахування коштів на вимогу фізичних осіб) та в установлені строки подати відповідному контролюючому органу:

-     повідомлення за формою 20-ОПП з оновленою інформацією про закриття об’єкта оподаткування (у разі наявності), протягом 10 робочих днів після його закриття;

-    декларацію за останній базовий податковий (звітний) період.

ФОП які перебували на загальній системі, щодо яких починаючи з 01.01.2017 до ЄДР внесено запис про припинення підприємницької діяльності, подають ліквідаційні податкові декларації про майновий стан і доходи востаннє за звітний період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду.

ФОП, які застосовували спрощену систему оподаткування, подають податкові декларації платника єдиного податку (далі – декларація платника єдиного податку) востаннє за податковий (звітний) квартал в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року у строки, визначені п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Водночас, ФОП - платник єдиного податку може подати останню податкову декларацію платника єдиного податку до закінчення звітного періоду відповідно до п.п. 49.18.8 п. 49.18 ст. 49 ПКУ.

Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі – Звіт) із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) ФОП, в тому числі ФОП -  платниками єдиного податку, подається протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Сплачується єдиний внесок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання Звіту із зазначенням типу форми «ліквідаційна».

Зняття з обліку ФОП – платників єдиного внеску здійснюється контролюючими органами на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку. Такі перевірки проводяться у порядку, встановленому ПКУ.

Рішення про проведення документальної позапланової перевірки ФОП приймається керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою) з урахуванням вимог ст. 78 – 82 ПКУ, яке оформлюється наказом. При цьому, термін протягом якого приймається рішення про призначення документальної позапланової перевірки, зокрема при припиненні діяльності ФОП, ПКУ не визначено.

 

Дані про зняття з обліку ФОП як платника податків та як платника єдиного внеску передаються контролюючим органом до ЄДР та оприлюднюються на порталі електронних сервісів ЄДР.

 

 

 

8 липня  2020 року

 

 

Для списання недоїмки, штрафних санкцій та пені з ЄВ, заяву та необхідні документи слід подати не пізніше 31 серпня 2020

 

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що списання несплачених сум недоїмки, нарахованої платникам єдиного внеску - фізичним особам- підприємцям (крім ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування) та особам, які провадять незалежну професійну діяльність за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом №592 (набув чинності з 03 червня 2020 року), а також штрафів та пені, нарахованих на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню ПДФО, здійснюється за заявою платника, поданою протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом № 592.

Нормами п. 5 розд. I Закону України від 13.05. 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі – Закон № 592), що набрав чинності 03.06.2020 року, передбачено, що підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному Законом України від 08.07.2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2464), несплачені станом на день набрання чинності Законом № 592 з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), зазначеним у пп. 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом № 592:

     а) фізичними особами – підприємцями (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) – державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи – підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до контролюючого органу – звітності відповідно до вимог частини другої ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше;

     б) особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини другої ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше.

Враховуючи наведене, самозайняті особи, які виконали вищезазначені умови до закінчення 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом № 592, мають право на списання несплачених сум недоїмки, штрафних санкцій та пені.

 

За ІІ квартал 2020 звітуємо за новою формою Податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів

 

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що нормами Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що платниками збору за місця для паркування транспортних засобів є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи – підприємці, які згідно з рішенням сільської, селищної або міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках (п.п.268 прим. 1.1.1 п. 268 прим. 1.1. ст. 268 прим. 1 розд. ХІІ ПКУ).

Перелік спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, в якому зазначаються їх місцезнаходження, загальна площа, технічне облаштування, кількість місць для паркування транспортних засобів, затверджується рішенням сільської, селищної або міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад про встановлення збору.

Таке рішення разом з переліком осіб, які уповноважені організовувати та провадити діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів, надається виконавчим органом сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад контролюючому органу в порядку, встановленому розд. I ПКУ.

Звертаємо увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 21.12.2019 року №550 «Про внесення змін до форми Податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.02.2020 року за №213/34496, затверджено нову форму Декларації. Наказ №550 оприлюднено у  Офіційному віснику України  №20 13.03.2020року.  Відповідно до абз.2 п.46.6 ст.46 ПКУ, Декларація за новою формою у редакції наказу №550 складається за податковий період, що настає за періодом, у якому відбулося її оприлюднення, тобто, за другий квартал 2020 року і, відповідно, має подаватися з 01 липня 2020 року.

Сума збору за місця для паркування транспортних засобів, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації.Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

 

Декларування податку на прибуток за І півріччя

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що з 01 липня 2020 розпочалась кампанія декларування прибутку підприємств за І півріччя 2020 року.

Згідно з нормами Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п.137.5 ст.137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік.

Річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку:

- платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;

- виробників сільськогосподарської продукції;

- платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 млн. гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Податкові декларації з податку на прибуток, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

-календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п.п. 49.18.2 п. 49.18. ст. 49 ПКУ);

- календарному року для платників податку на прибуток для податкової декларації, яка розраховується наростаючим підсумком за рік, – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.6 п. 49.18 ст. 49 ПКУ);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 п. 49.18. ст. 49 ПКУ – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

          Враховуючи викладене, останнім календарним днем подання податкової декларації з податку на прибуток за І півріччя 2020 року є 9 серпня 2020, але враховуючи те що  ця дата припала на вихідний день, а згідно п.49.20 ст. 49 ПКУ якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем, тому останнім днем строку подання декларації  є 10 серпня 2020 року.

 

Втрата платником єдиного податку книги обліку доходів

 

Головне управління ДПС у київській області наголошує, що книги обліку доходів (для платників єдиного податку першої, другої та третьої груп, які не є платниками податку на додану вартість), книги обліку доходів і витрат (для платників єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість) (далі – Книги обліку) зберігаються  платниками податку протягом 3 років після виконання останнього запису.

У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пп. 44.1 і 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), платник податків зобов’язаний у п’ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити (із наданням оформлених відповідно до законодавства документів, підтверджуючих настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів), зокрема, контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому ПКУ для подання податкової звітності.

Платник податків зобов’язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

У разі надання платником податків у порядку та строки, визначені абзацом першим п. 44.5 ст. 44 ПКУ, повідомлення та неможливості проведення перевірки платника податків у зв’язку з втратою, пошкодженням або достроковим знищенням платником податків документів строки проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених п. 44.5 ст. 44 ПКУ строків, але на строк не більше ніж 120 днів.

Крім того, у разі втрати Книги обліку фізична особа – підприємець – платник єдиного податку повинна звернутися до органів внутрішніх справ для подання заяви про втрату Книги обліку та отримати довідку про надання такої заяви.

 

У разі втрати фізичною особою – підприємцем Книги обліку до неї застосовується адміністративна (ст.164 прим.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення) та фінансова (п.121.1 ст.121 ПКУ) відповідальність, якщо Книгу обліку не відновлено протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу, або у строк не більше ніж 120 днів (у разі неможливості проведення перевірки платника податків).

 

 

7 липня  2020 року

 

Який строк служби реєстраторів розрахункових операцій

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що відповідно до п. 2 Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2004 року №601 із змінами і доповненнями, строк служби реєстратора розрахункових операцій - строк, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність реєстратора розрахункових операцій, у тому числі комплектувальних виробів та його складових частин, збереження інформації у фіскальній пам’яті за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів. Строк служби реєстраторів розрахункових операцій встановлює виробник цієї продукції.

У випадку якщо виробником (постачальником) не встановлено строку служби (а це здебільшого стосується старих моделей касових апаратів), слід керуватися нормою щодо семирічного з моменту введення в експлуатацію, але не більше дев’яти років від дати випуску, строку служби апарата.

 

Умови перебування юридичних осіб на четвертій групі платників єдиного податку

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що до платників єдиного податку четвертої групи належать сільськогосподарські товаровиробники -  юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75% - п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Сільськогосподарський товаровиробник - це, зокрема, юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання (п.п. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) – продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1 – 24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання (п.п. 14.1.234 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

У селекційних центрах, на підприємствах (в об’єднаннях) з племінної справи у тваринництві до продукції власного виробництва сільськогосподарського товаровиробника також належать племінні (генетичні) ресурси, придбані в інших селекційних центрах, на підприємствах (в об’єднаннях) із племінної справи у тваринництві (п.п. 291.4.2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).

Якщо сільськогосподарський товаровиробник утворюється шляхом злиття, перетворення, поділу або виділення, то норма щодо дотримання 75 % частки сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік, поширюється на:

  -усіх осіб окремо, які зливаються;

  -кожну окрему особу, утворену шляхом поділу або виділу;

  - особу, утворену шляхом перетворення.

Якщо сільськогосподарський товаровиробник реорганізується шляхом приєднання, то норма щодо дотримання 75% частки сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік, поширюється на усіх учасників такої реорганізації.

Сільськогосподарські товаровиробники, утворені шляхом злиття, можуть бути платниками податку в рік утворення, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік всіма товаровиробниками, які брали участь у їх утворенні та були припинені в результаті злиття, дорівнює або перевищує 75 %.

Сільськогосподарські товаровиробники – юридичні особи, утворені шляхом перетворення платника податку, можуть бути платниками податку в рік перетворення, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків (п.п. 291.4.5 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).

Сільськогосподарські товаровиробники, утворені шляхом поділу або виділення, можуть бути платниками податку з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 %.

Новоутворені сільськогосподарські товаровиробники – юридичні особи можуть бути платниками податку з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75%.

Разом з цим не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи:

- СГ, у яких понад 50 % доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини) (п.п. 291.5 прим. 1.1 п. 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ);

- СГ, що провадять діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 – 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції, вин виноградних, плодово-ягідних та/або напоїв медових, вироблених та розлитих у споживчу тару малими виробництвами виноробної продукції з виноматеріалів виключно власного виробництва (не придбаних), отриманих шляхом переробки плодів, ягід, винограду, меду власного виробництва, а також крім електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (за умови, що дохід від реалізації такої енергії не перевищує 25 % доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) такого суб’єкта господарювання) (п.п. 291.5 прим. 1.2 п. 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ);

- СГ, який станом на 01 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) (п.п. 291.5 прим. 1.3 п. 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ).

 

Дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення (п.п. 240.1.1 п. 240.1 ст. 240 ПКУ ).

Не є платниками екологічного податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.

Об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є, зокрема, обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (п.п. 242.1.1 п. 242.1 ст. 242 ПКУ).

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб’єкту господарювання, об’єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб’єкту господарювання, об’єкт якого належить до першої групи, суб’єкту господарювання, об’єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

До першої групи належать взяті на державний облік об’єкти, які мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До другої групи належать об’єкти, які взяті на державний облік і не мають виробництв або технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До третьої групи належать об’єкти, які не належать до першої і другої груп.

Підприємство несе відповідальність за виконання в установлені терміни інвентаризації викидів,та за своєчасне представлення необхідної інформації, щодо ведення техпроцесів (техрегламенти, режимні карти, сировини, що використовується і т. д.) та створення необхідних умов по проведенню вимірів.

До стаціонарних джерел забруднення відносяться підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти. Також до стаціонарних джерел забруднення можна віднести генератори, міні електростанції, газозварювальне обладнання (установки), які працюють на пальному при спаленні якого утворюються та викидаються в атмосферне повітря забруднюючі речовини або суміш таких речовин, що є об’єктом та базою оподаткування екологічним податком за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами.

Дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення видаються територіальними органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і питання щодо їх видання та питання видання дозволів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами на спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо) не належить до компетенції органів податкової служби.

 

 

 

6 липня  2020 року

 

Розмір прожиткового мінімуму з 01 липня зростає

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що з 01 липня 2020 року змінюється прожитковий мінімум на одну особу на місяць.

Так, для працездатних осіб з 01 липня  він становитиме 2197 грн. - було (2102 грн.) - такі зміни передбачено Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», яким встановлюються з 01 липня 2020 року показники прожиткового мінімуму для  основних соціальних і демографічних груп населення:

 - для дітей віком до 6 років він становитиме 1859 грн (був 1779 грн),

 - для дітей віком від 6 до 18 років – 2318 грн (2218 грн),

 - для працездатних осіб – 2197 грн (2102 грн),

 - для осіб, які втратили працездатність –1712 грн (1638 грн).

Крім того, зросте розмір пенсій та мінімальної соціальної допомоги, які прив'язані до прожиткового мінімуму.

З 01 липня 2020 мінімальна пенсія становитиме 1 712 грн (на 74 грн більше). Також, в Україні з 01 липня зросте максимальний розмір допомоги з безробіття - до 8788,00 гривень (4 прожиткові мінімуми).

Зауважимо, що зміна розміру прожиткового мінімуму на одну особу на місяць не впливає на показники, встановлені Податковим Кодексом від прожиткового мінімуму станом на 01 січня звітного податкового року (ставок податку на нерухоме майно, ставок єдиного податку для платників ЄП першої групи, ставки збору для паркування, розміру податкової соціальної пільги, тощо).

Розмір мінімальної заробітної плати встановлено з 01 січня 2020 року в сумі 4723,0грн. (у погодинному розмірі - 28,31грн.) - цей показник станом на 01 липня  не змінюється.

 

Платник ПДВ може зареєструвати ПН /РК в ЄРПН протягом 1095 календарних днів

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що відповідно до п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

-    для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

-   для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

-  для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ, – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції.  Відповідно до п. 120 прим.1.1 ст. 120 прим.1 ПКУ порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого ст. 201 ПКУ, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ у разі здійснення операцій, визначених п.п. «а» – «г» п. 198.5 ст. 198 ПКУ, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до ст. 199 ПКУ, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого п. 201.4 ст. 201 ПКУ) тягне за собою накладення на платника ПДВ, на якого відповідно до вимог ст.ст. 192 і 201 ПКУ покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема 50% суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Отже, нормами ПКУ визначено дати на які платник податку зобов’язаний зареєструвати в ЄРПН податкові накладні та/або розрахунок коригування до них та не визначено загального терміну протягом якого наявна така можливість.

Згідно з ст. 257 Цивільного кодексу України та ст. 102 ПКУ загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до вимог п. 198.6 ст. 198 ПКУ у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Платник ПДВ, за умови дотримання вищезазначених вимог може зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН протягом 1095 календарних днів.

 

Обов’язок нарахування плати за землю виникає після оформлення юридичною особою права на земельну ділянку

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що земельний податок (далі – Податок) справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Об’єктом оподаткування Податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності , а підставою для нарахування Податку є дані державного земельного кадастру.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (п. 286.2 ст. 286 ПКУ).

Офіційним визнанням і підтвердженням державою факту набуття, зміни або припинення відповідного права є державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст. 126 Земельного кодексу України від 25.10.2001 №2768-III).

При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

У разі подання платником до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відомості про яку відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата Податку фізичними та юридичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.

Таким чином, у разі належно оформлених юридичною особою відповідного права на земельну ділянку та/або права на земельну ділянки під власним нерухомим майном на себе, у неї виникають обов’язки по нарахуванню податкових зобов’язань з плати за землю та подання Декларацій.

При цьому у разі переходу до юридичної особи права власності на земельну ділянку та відсутності у базах даних інформаційних систем ДПС відомостей про таку земельну ділянку юридична особа має право подати до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки правовстановлюючі документи на земельну ділянку та Декларацію.

Використання земельних ділянок без належного оформлення відповідного права є порушенням норм земельного законодавства, за що передбачена відповідальність ст. 144 ЗКУ.

 

 

3 липня  2020 року

 

Для зміни відомостей щодо місця здійснення діяльності, податкової адреси платник єдиного податку подає заяву

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що у разі зміни відомостей про платника податків, передбачених п.п. 1 - 5 п. 299.7 ст. 299 ПКУ, зміни вносяться до реєстру платників єдиного податку в день подання платником відповідної заяви (п. 299.8 ст. 299 ПКУ).

У разі зміни прізвища, імені, по батькові фізичної особи – підприємця або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) заява подається протягом місяця з дня виникнення таких змін (п. 298.4 ст. 298 ПКУ).

У разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності, видів господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку першої і другої груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни (п. 298.5 ст. 298 ПКУ).

У разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни (абз. 1 п. 298.6 ст. 298 ПКУ).

У разі зміни ставок та груп платників єдиного податку для внесення змін до реєстру платників єдиного податку подається відповідна заява з позначкою «Внесення змін», а саме:

- платниками єдиного податку першої групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, та з наступного календарного кварталу переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або третьої групи, – не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;

-  платниками єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, та з наступного податкового (звітного) кварталу переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи – не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;

- платником єдиного податку третьої групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 5 відс., у разі добровільної зміни ставки єдиного податку (3 відс.) – не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка, та реєстрації такого платника єдиного податку платником податку на додану вартість (далі – ПДВ) у порядку, встановленому розд. V ПКУ;

- платником єдиного податку, який змінює групу платників єдиного податку та реєструється платником ПДВ відповідно до розд. V ПКУ – не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено реєстрацію платником ПДВ;

- платники єдиного податку третьої групи у разі анулювання реєстрації платника ПДВ у порядку, встановленому розд. V ПКУ, та переходу на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 5 відс. – не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено анулювання реєстрації платником ПДВ.

Форма Заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 №308.

За бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно у контролюючому органі за місцем податкової адреси отримати (у тому числі в електронному вигляді) витяг з реєстру платників єдиного податку (п. 299.9 ст. 299 ПКУ).

 

Листуйтесь з органами ДПС через Електронний кабінет

ГУ ДПС у Київській області звертає увагу платників податків, що надіслати лист (запит, звернення тощо) до відповідного органу ДПС можна за допомогою меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету. Лист має бути у форматі pdf (обмеження 2 МБ).

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Звернення юридичних осіб та самозайнятих осіб можна надсилати на електронну пошту post@taх.gov.ua.

Звернення громадян також можна надіслати на електронну пошту  zvernennya_dps@tax.gov.ua у вигляді сканкопій чи фотокопій письмових звернень з підписом заявника із зазначенням дати та місця проживання (реєстрації).

Отримати інформацію з питань оподаткування, стану обробки електронної звітності, роботи органів ДПС тощо можна за телефоном Контакт-центру ДПС 0800501007, а також у чатах популярних месенджерів Viber та Telegram.

Приєднатися до чатів ДПС можна:

-  з вебпорталу Державної податкової служби України, розділ «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» https://tax.gov.ua/;

-  з сайту Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (скорочено ЗІР) https://zir.tax.gov.ua/, або його мобільної версії.

 

Власники будівель промисловості мають подати Декларації з податку на нерухоме майно, у яких відобразити зміни податкового зобов’язання з податку на нерухомість

Головне управління ДПС у Київській області  інформує, що 23 травня 2020 року набрали чинності  зміни, внесені до ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Законом  України №466 щодо  оподаткування нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки.

Так, відповідно до нової редакції  п.п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі промисловості, віднесені до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B – F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Згідно з п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПКУ платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація), з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Форму Декларації затверджено наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 №408 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.11.2018 №897), яким передбачено подання Декларації, зокрема з типом «Звітна» або «Уточнююча».

Отже, власникам будівель промисловості необхідно протягом 30 календарних днів з дня набрання чинності Законом №466 подати Декларації з типом «Уточнююча» або «Звітна» (у разі, якщо на граничну дату подання Декларації не виникало об’єктів оподаткування), в яких відобразити відповідні зміни податкового зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за періоди починаючи з 23 травня 2020 року.

 

З 12 червня 2020 діє форма попередження про відповідальність за трудові порушення

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що  з 12 червня 2020  року діє форма попередження про відповідальність за трудові порушення - це означає, що з 12 червня фахівці Держпраці під час перевірок будуть  застосовувати попередження про відповідальність за трудові порушення. Це попередження буде надаватися всім роботодавцям за результатами інспекційних відвідувань.

Форма попередження містить загальну інформацію та таблицю. У загальній частині наводитиметься інформація про інспектора Держпраці, який склав попередження та про об’єкт відвідування (роботодавця, якому попередження надається).

Таблична частина міститиме зміст виявленого порушення, посилання на нормативні документи, які порушено, та наводитиметься посилання на вид  відповідальності та норми законодавства, за якими застосовується відповідальність.

Форму попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю затверджено Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України наказом від 19.05.2020 року №919. Опубліковано його у виданні «Офіційний вісник» №45 від 12 червня 2020 року - з цієї дати наказ №919  почав діяти.  

 

Які платники вважаються великими платниками податків?

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що відповідно до п.п. 14.1.24 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, великий платник податків – юридична особа або постійне представництво нерезидента на території України, у якої обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищує еквівалент 50 мільйонів євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку України за той самий період, або загальна сума податків, зборів, платежів, сплачених до Державного бюджету України, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, крім митних платежів, за такий самий період перевищує еквівалент 1,5 мільйона євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку України за той самий період

 

Відстрочення, розстрочення та реструктуризацію грошових зобов’язань та/або податкового боргу

 

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що контролюючі органи мають право приймати рішення про відстрочення, розстрочення та реструктуризацію грошових зобов’язань та/або податкового боргу.

Підставою для розстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу є надання платником достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов’язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків (п.100.4 ст.100 ПКУ).

Підставою для відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу є надання платником доказів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов’язань або податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків (п.100.5 ст.100 ПКУ).

 Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов’язання (п.100.2 ст.100 ПКУ).

Згідно з п.1.4 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №574 (далі – Порядок), розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення контролюючого органу та укладено договір про розстрочення (відстрочення).

Визначення сум грошових зобов’язань (податкового боргу), що підлягають розстроченню (відстроченню), здійснюється за даними інформаційної системи, що ведеться контролюючими органами.

Строк дії розстрочення (відстрочення) податкового боргу починається з дати прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу) та закінчується датою, зазначеною у договорі про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу), за винятком випадків дострокового погашення такого податкового боргу (абз.2 п. 1.9 Порядку).

 

Відповідальність за ведення підприємницької діяльності без державної реєстрації

Головне управління ДПС  у Київській області повідомляє, що до фізичних осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність без державної реєстрації їх як фізичних осіб – підприємців або до фізичних осіб, які провадили незалежну професійну діяльність без взяття їх на податковий облік, згідно з п.117.1 ст.117 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) у контролюючих органах застосовується штраф у розмірі 340,0грн.

Якщо названі фізичні особи здійснювали підприємницьку діяльність без державної реєстрації  як ФОП або як фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність без взяття її на податковий облік та не подавали податкову звітність за періоди здійснення такої діяльності, то за неподання податкової звітності до них застосовується штраф згідно з п.120.1 ст.120 ПКУ в розмірі 340 грн, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Крім того, якщо за результатами перевірки контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов’язання за відповідні звітні періоди, то застосовується штраф відповідно до ст.123 ПКУ в розмірі 25% суми визначеного податкового зобов’язання, незалежно від того, сплачувала така особа податок чи ні.

Разом з тим, ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) визначено, що провадження господарської діяльності, зокрема, без державної реєстрації як суб’єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов’язковість подання такого повідомлення передбачена законом, -тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17000грн. до 34000грн.) з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.

Дії, передбачені частиною першою ст. 164 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, або пов’язані з отриманням доходу у великих розмірах, тягнуть за собою накладення штрафу від двох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян  ( від 34000грн. до 85000грн.) з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.

Отримання доходу у великих розмірах має місце, коли його сума у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (перевищує 17000грн.).

 

Неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51грн. до 136грн.) - ст. 164 прим. 1 КУпАП.

 

17 червня  2020 року

 

Київщина: власники та орендарі землі сплатили 513 млн грн з початку року

З початку року власники та орендарі земельних ділянок сплатили 513 млн грн плати за землю. Як повідомив в.о. начальника ГУ ДПС у Київській області Олександр Загорський, юридичні особи забезпечили  448,6 млн грн. У свою чергу, фізичні особи перерахували до місцевих бюджетів 64,4 млн грн.

Нагадаємо, плата за землю сплачуються фізичними особами за місцем розташування ділянки протягом 60 днів з дня вручення податкового повідом­лення-рішення (ППР).

Фізичні особи  можуть  сплатити податки і збори в установах банків та в  поштових відділеннях.

У разі проживання осіб у сільській (селищній) місцевості, вони можуть сплачувати податки і збори через каси сільських (селищних) рад, або рад об’єднаних територіальних громад за квитанцією про прийняття податків і зборів, форма якої встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Уточнити нові реквізити рахунків для зарахування доходів до державного та місцевих бюджетів платники податків Київщини можуть на офіційному субсайті ГУ ДПС у Київській області за посиланням:  http://kyivobl.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/, а також у територіальних органах ГУ ДПС у Київській області.

 

Малий та середній бізнес сплатив більше одного мільярда єдиного податку

За повідомленням в.о. начальника ГУ ДПС у Київській області Олександра Загорського, малий та середній бізнес сплатив до місцевих бюджетів більше 1 мільярда єдиного податку з початку року. Він зазначив, що цьогоріч  суб’єкти господарювання забезпечили на 98 млн грн. більше, аніж у відповідному періоді минулого року. У розрізі категорій платників фізичні особи-підприємці сплатили 852,5 млн грн із темпом приросту до січня-травня 2019 року 12% або 90 млн грн.   Юридичні особи (ІІІ група) забезпечили місцевим бюджетам 119,1 млн грн. Це на 6% або 6,5 млн грн більше за суму, що надійшла в аналогічному періоді минулого року.

Сільгоспвиробники перерахували до скарбниць територіальних громад 79,7 млн грн, збільшивши показник на 2 мільйони гривень.

Найбільші суми сплатили підприємці, чия діяльність зосереджена у Києво-Святошинському районі  - 204 млн грн, Білоцерківському та Ірпінському: 178,3 та 153 млн грн відповідно.

 

Як мають бути оформлені документи у разі якщо за навчання дитини оплачував один з батьків?

Закон України «Про освіту» визначає, що розмір та умови оплати за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації, за надання додаткових освітніх послуг встановлюються договором. Договір укладається між закладом освіти і здобувачем освіти (його законними представниками) та/або юридичною чи фізичною особою, яка здійснює оплату.

З метою використання права на податкову знижку платник податків може включити фактично здійснені протягом звітного податкового року  витрати підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), та копіями договорів  в яких обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги). У документах повинно зазначатися, що платіж за навчання здійснено безпосередньо особою, яка звертається за податковою знижкою, а копія договору має  ідентифікувати заклад освіти – надавача послуг і здобувача освіти – отримувача послуг (його законного представника).

При цьому у договорі про навчання повинно бути зазначено прізвище, ім’я та по батькові особи, яка буде безпосередньо навчатися (дитини).

Копії документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ. У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.

Нагадуємо, що членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення - є її  батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.

 

Платники майнових податків можуть провести звірку даних, на підставі яких їм нараховано податкові зобов’язання

Головне управління ДПС у Київській області у зв’язку з наближенням терміну вручення  податкових повідомлень-рішень громадянам про сплату майнових податків повідомляє, що фізичні особи-платники  майнових податків мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою (власники земельних ділянок - до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки) для проведення звірки даних щодо:

- об'єктів оподаткування (житлової та/або нежитлової нерухомості, транспортних засобів, земельних ділянок), що перебувають у власності платника податку;

-  розміру ставки податку;

-  розміру загальної площі об'єктів оподаткування;

-  права на користування пільгою із сплати податку;

 - нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган  проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

 

Платники єдиного податку - ФОП зобов’язані забезпечити зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів. Платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (ФОП), які не є платниками податку на додану вартість, ведуть Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів. Платники єдиного податку третьої групи (ФОП), які є платниками ПДВ, ведуть Книгу обліку доходів та витрат.

При заповненні податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця використовуються дані Книги обліку доходів або Книги обліку доходів та витрат, а їх показники повинні бути підтверджені первинними документами, які мають право вивчати та перевіряти контролюючі органи під час проведення перевірок

ФОП – платники єдиного податку першої – третьої груп зобов’язані забезпечити зберігання первинних документів, на підставі яких заповнювалися дані Книги обліку доходів або Книги обліку доходів та витрат, що використовувалися для складання податкової декларації платника єдиного податку – ФОП, або інші первинні документи, які використовуються для складання податкової звітності по іншим податкам і зборам – у разі їх сплати. Такі первинні документи зберігаються не менш як 1095 днів з дня подання податкової декларації платника єдиного податку – ФОП або іншої податкової звітності, для складення якої вони використовуються, а у разі ліквідації платника податків документи за період його діяльності не менш як 1095 днів, що передували даті його ліквідації, які зберігалися в органі ДПС, в установленому законодавством порядку передаються органом ДПС до архіву.

Незабезпечення платником ЄП ФОП зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником ЄП ФОП, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 гривень.

 

Змінено вартісні критерії річного доходу для застосування річного звітного періоду та незастосування різниць

Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу платників податків, що Законом України від 16.01.2020 №466-IX«Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) в частині підвищення вартісного критерію річного доходу для незастосування різниць з 20,0 до 40,0 млн. грн. ( зміни набули чинності 23 травня 2020 року),  та до п. 137.5 ст. 137 ПКУ у частині підвищення вартісного критерію річного доходу для застосування річного звітного періоду (зміни набудуть чинності з 01 січня 2021 року).

Отже, платники податку на прибуток підприємств, у яких річний дохід за 2020 звітний рік не перевищить 40 млн. грн. можуть:

-прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ, у Податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2020 рік;

-застосовувати у 2021 році річний податковий (звітний) період з податку на прибуток підприємств.

Звертаємо увагу, що  у 2020 році річний податковий (звітний) період з податку на прибуток підприємств застосовується платниками, у яких річний дохід за 2019 звітний рік не перевищує 20 млн. гривень.

 

Допомога на дітей, яка надається ФОП першої та другої групи на період карантину, не оподатковується ПДФО і військовим збором

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що Постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 №329 «Деякі питання соціальної підтримки сімей з дітьми» (далі – Постанова № 329) затверджено порядок виплати допомоги на дітей ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування і належать до першої та другої групи платників єдиного податку (далі – Порядок №329).

Витрати на виплату допомоги на дітей здійснюються за рахунок коштів, виділених Мінсоцполітики, з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19,  відповідно до Порядку використання коштів фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 №302 (далі – Порядок №302).

Порядком №302 визначено механізм використання коштів фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками (далі - фонд), який створюється у складі державного бюджету на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України зазначеної хвороби, та протягом 30 днів з дня відміни дії карантину (п.1 Порядку №302).

До складу доходу ФОП – платника єдиного податку, визначеного ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), не включаються суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм ( п.п.292.11.4 п.292.11 ст. 292 ПКУ).

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема, доходи у вигляді суми державної та соціальної матеріальної допомоги, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування (п.п.165.1.1 п.165.1 ст.165 ПКУ ).

Водночас, об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (п.п. 1.2 п. 16 прим.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Пунктом 1.7 п.п. 16 прим.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ встановлено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, або оподатковуються за нульовою ставкою).

Згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (ф. 1ДФ), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року № 4 із змінами та доповненнями, суми державної та соціальної матеріальної допомоги, які отримує платник податку з бюджетів (п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ), відображаються податковим агентом у податковому розрахунку за ф. 1ДФ за ознакою доходу «128» як соціальна виплата з відповідного бюджету.

Таким чином, сума допомоги на дітей, яка, відповідно до Постанови №329, надається ФОП першої та другої групи, на період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором та відображається у податковому розрахунку за ф. 1 ДФ за ознакою доходу «128».

 

Документи для реєстрації, внесення змін, отримання картки платника податків, відомостей з Державного реєстру фізичних осіб (ДРФО)

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що для проведення реєстрації, внесення змін, отримання картки платника податків або відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі - ДРФО) використовуються дані таких документів, що посвідчують особу:

для громадян України:

-  паспорт громадянина України (далі – паспорт);

-  паспорт громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання (для громадян України, які виїжджають за кордон на постійне проживання чи постійно проживають за кордоном);

-   тимчасове посвідчення громадянина України;

для іноземців та осіб без громадянства:

-  паспортний документ іноземця – документ, виданий уповноваженим органом іноземної держави або статутною організацією ООН, що підтверджує громадянство іноземця, посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, надає право на в’їзд або виїзд з держави і визнається Україною;

-   посвідка на постійне проживання – документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує право на постійне проживання в Україні;

-  посвідка на тимчасове проживання – документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні;

-  посвідчення біженця – паспортний документ, що посвідчує особу його власника та підтверджує факт визнання його біженцем в Україні;

-  посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, – паспортний документ, що посвідчує особу його власника та підтверджує факт визнання його особою, яка потребує додаткового захисту.

Для іноземців та осіб без громадянства, які звернулися із заявою про визнання їх біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, відповідно до Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту»:

- копія паспортного документа іноземця та особи без громадянства, засвідчена територіальним органом Державної міграційної служби України (далі – ДМС) за місцем перебування іноземця чи особи без громадянства в Україні та/або з відміткою про те, що оригінал такого документа отримано на зберігання територіальним органом ДМС;

 

-   довідка про звернення за захистом в Україні.

 

 

16 червня  2020 року

Понад 4 мільярди гривень єдиного внеску надійшло на соціальне забезпечення з початку року, - Олександр Загорський

За повідомленням в.о. начальника ГУ ДПС у Київській області Олександра Загорського, на реалізацію соціальних гарантій платники регіону спрямували 4,2 млрд грн. Проти відповідного періоду минулого року, цей показник зріс на 197,5 млн грн або 5%.   

Нагадуємо, що Законом України від 13 травня 2020 року №591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон №591-ІХ) передбачено продовження ряду податкових і адміністративних послаблень для бізнесу, спрямованих на додаткову підтримку платників податків на період карантинних заходів, пов’язанних із пандемією коронавірусу.

Зокрема, внесено зміни до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування", які передбачають звільнення ФОП, у тому числі тих, що обрали спрощену систему оподаткування, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність та членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, від сплати ЄВ за себе з 1 по 31 травня 2020 року та продовжено по останній календарний день місяця (включно), в якому закінчується карантин:

-строк незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;

-неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів);

-несвоєчасне подання звітності до податкових органів;

-не нарахування пені, та списання нарахованої за ці періоди пені;

-дію мораторію на проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску;

-зупинено документальні перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними.

 

Як подати скаргу на рішення контролюючого органу?

Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу, що  рішення, прийняті контролюючим органом, можна оскаржити в адміністративному або судовому порядку. Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби – з належно засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник вважає за потрібне надати)  протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків ППР або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Протягом шести місяців з дати закінчення строку, встановленого абз.1 56.3 ст. 56 ПКУ, платник  має право подати скаргу разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку та копіями підтверджуючих документів поважності причин його пропуску (за наявності). Контролюючий орган вищого рівня, розглядаючи клопотання, поновлює пропущений строк на подання скарги в адміністративному порядку, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Скарги на рішення територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Крім того, до територіального органу ДПС, який прийняв оскаржувані рішення, протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків такого рішення, можуть бути оскаржені прийняті таким контролюючим органом рішення щодо нерезидентів, які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва. Рішення про відмову в задоволенні скарги щодо нерезидентів можуть бути оскаржені до ДПС в порядку, передбаченому ст. 56 ПКУ.

Якщо відповідно до ПКУ контролюючий орган самостійно визначає грошове зобов’язання платника податків за причинами, не пов’язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження ППР.

Строки подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення контролюючого органу можуть бути продовжені за правилами і на підставах, визначених п. 102.6 ст. 102 ПКУ. Тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, ст. 56 ПКУ (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від’ємного значення з ПДВ), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. З першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.

 

Юридична особа зобов’язана подати Повідомлення за формою №20-ОПП незалежно від того, за якою адресою вона зареєстрована

Головне управління ДПС у Київській  області нагадує, що податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР)  - п.45.2 ст.45 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Взяття на облік за основним місцем обліку юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів як платників податків та зборів у контролюючих органах здійснюється на підставі відомостей з ЄДР, наданих згідно із Законом України  «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» у день отримання зазначених відомостей контролюючими органами.

Процедури обліку об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, визначені  Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, відповідно якого  Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП  подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Будь-яка юридична особа, незалежно від того, за якою адресою вона зареєстрована, у разі  якщо ця адреса  є основним місцем обліку ЮО, зобов’язана подати до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП.

 

На фінішній прямій: добігає завершення кампанія декларування доходів, отриманих у минулому році

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що цьогорічна кампанія декларування доходів громадян, отриманих у 2019 році, завершується 1 липня.

Декларацію про майновий стан і доходи мають подати громадяни, які отримали доходи не від податкових агентів, іноземні доходи, або інші доходи, які не оподатковувались під час їх виплати.  

Терміни подання Декларації

У зв’язку з запровадженням на території України карантину, граничний термін подання Декларації за 2019 рік  перенесено з 01 травня 2020 року на 01 липня 2020 року. 

Також подовжено термін сплати задекларованих у ній податкових зобов’язань: фізичні особи зобов’язані  до 01 жовтня 2020 року (замість 01 серпня 2020 року) сплатити суму податкових зобов’язань, зазначених у поданих Деклараціях .

Сума, що має бути повернена платнику податку як податкова знижка, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в декларації, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.

Хто подає декларацію

Обов’язок щодо подання річної декларації  про майновий стан і доходи виникає у платників податків у разі отримання ними таких доходів:

- доходів, отриманих  від особи, яка не є податковим агентом (отриманих від інших фізичних осіб, які не зареєстровані самозайнятими особами). Зокрема, такими доходами  є доходи від надання в оренду рухомого та нерухомого майна іншим фізичним особам;  успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір. До прикладу, такі доходи  отримують громадяни, які працюють за наймом у приватних осіб.

Отже, особи, які протягом 2019 року отримували такі доходи на регулярній (постійній) основі чи за разовими договорами (усними чи письмовими), зобов’язані подати декларацію про майновий стан і доходи громадян.

- доходів отриманих від податкових агентів, які не підлягали оподаткуванню під час  їх нарахування  чи виплати, але які не звільнені від оподаткування. Такими доходами, зокрема, є дохід у вигляді  основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, якщо його сума перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 01 січня звітного податкового року - у  2019 році мінімальна заробітна плата становила 4173,0грн., тому декларується сума прощеного боргу від 1043,25 грн.;

- інвестиційних доходів: доходів від продажу цінних паперів та корпоративних прав. У даному випадку не має значення, кому були реалізовані такі активи – фізичним чи юридичним особам.;

- іноземних доходів (джерело виплат яких є іноземним);

- доходів від надання майна в лізинг, оренду, суборенду (транспортні засоби, житло, тощо);

- доходів  у разі отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника - фізичної чи  юридичної особи, якщо загальна сума  отриманої  нецільової благодійної допомоги протягом звітного 2019 року перевищила  суму 2690,0 грн.;

-доходів  у вигляді вартості  успадкованого чи отриманого в дарунок майна (отриманого не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення);

- доходів  у вигляді суми заборгованості за укладеним цивільно-правовим договором, за якою минув строк  позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50% місячного прожиткового  мінімуму, діючого для працездатної особи на 01 січня  звітного податкового року. Мають обов’язок  подати декларацію громадяни, яким списано прострочену заборгованість -  борг, за яким сплинув строк позовної давності – 1095 днів (3 роки). Місячний прожитковий мінімум, встановлений для дієздатної особи на 01 січня звітного  2019 року – 1921 грн.;

-доходи від продажу (обміну) протягом року більш як одного житлового будинку, квартири або їх частини, садового будинку, включаючи земельну ділянку на якій розміщені такі об’єкти;

-доходи від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна (крім  легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів);

-дохід від продажу протягом року двох та більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда;

- в інших випадках передбачених Податковим Кодексом.

Подання Декларації з метою використання права на податкову знижку

Також Декларацію мають право подати платники податку, які  мають право на податкову знижку. Декларація з метою використання права на податкову знижку за підсумками 2019 року подається по 31.12.2020 року (включно).

Сума, що має бути повернена платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в декларації, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.

Куди подається Декларація

Декларація подається фізичною особою - платником податку за звітний  податковий період у встановлені строки до контролюючого органу за своєю податковою адресою.

Громадяни, які  проживають не за місцем реєстрації (прописки) подають Декларацію за місцем реєстрації згідно з паспортними даними.

Фізичні особи, які зняті з реєстрації за  однією адресою, але ще не зареєстровані за іншою Декларацію подають  до податкового органу за  попередньою податковою адресою.

Способи подання Декларації

Декларація подається за вибором платника податків в один із таких способів :

-особисто або уповноваженою на це особою;

-надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

-надсилається засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням норм законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Варто звернути увагу, що у разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, а при поданні податкової декларації в електронній формі, - не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.

Для подання декларації в електронному вигляді платник має використовувати ключі електронного цифрового підпису (ЕЦП), а заповнити декларацію можна за допомогою нового електронного сервісу - Електронного кабінету платника, у приватній частині якого передбачено часткове автоматичне заповнення декларації на підставі облікових даних платника, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних в Державному реєстрі фізичних осіб  - платників податків та відомостей щодо  об’єктів нерухомого (рухомого) майна. Вхід до  приватної частини Електронного кабінету здійснюється  електронними ключами будь-якого АЦСК, доступ до  відкритої частини  здійснюється без застосування ЕЦП.

Які особи звільнені від подання Декларації

Згідно з п. 179.4 ст. 179 Податкового кодексу України  (далі – ПКУ) платники податку звільняються від обов’язку подання  Декларації в таких випадках:

а) незалежно від виду та суми отриманих доходів платниками податку, які:

- є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави станом на кінець звітного податкового року;

- перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув’язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації;

- перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;

- перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року;

 б) в інших випадках, визначених розд. IV ПКУ.

Відповідно до п. 179.2 ст. 179 ПКУ обов’язок платника податку щодо подання Декларації вважається виконаним і Декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи:

- від податкових агентів, які згідно з розд. IV ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

- виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розд. IV ПКУ;

- від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до розд. IV ПКУ не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до розд. IV ПКУ;

-  у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до розд. IV ПКУ оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.

 

Перша місячна декларація з ПДВ платниками, які використовували квартальний період звітування, подається за липень

Головне управління ДПС у Київській області інформує що 23 травня 2020 року набув чинності Закон України від 16.01.2020 року №466-ІХ який вніс зміни до ст. 202 Податкового кодексу України  (далі – ПКУ), відповідно до яких скасовано квартальний звітний період для податкової звітності з ПДВ та встановлено єдиний звітний період для усіх категорій платників ПДВ - у тому числі для платників, які застосовують спрощену систему  оподаткування із сплатою ПДВ (третя група платників єдиного податку  зі ставкою 3% та реєстрацією платником ПДВ).

У зв’язку з викладеним, останнім звітним періодом для платників податку, які подавали звітність з ПДВ щоквартально, буде ІІ квартал 2020 року. Починаючи з податкової звітності за липень 2020 року, всі без виключення платники ПДВ, у тому числі і ті, що перебувають на спрощеній системі оподаткування, мають подавати податкову декларацію щомісячно.

Звертаємо увагу, що  від’ємне значення різниці між податковими зобов’язаннями та податковим кредитом, обчислене платниками податку в податкових деклараціях з ПДВ за ІІ квартал 2020 року, переноситься до декларацій за липень 2020 року.

Платники податку, які до внесення змін Законом № 466-ІХ подавали звітність щоквартально, але до скасування квартального звітного періоду не подали квартальну звітність у визначені ПКУ терміни, після переходу на місячний звітний період мають подати за такі попередні звітні періоди, які дорівнювали календарному кварталу, квартальну звітність.

Уточнюючі декларації з ПДВ за звітні періоди, за які платники податку до внесення змін Законом № 466-ІХ подавали квартальну звітність з ПДВ, також подаються за звітний період, який дорівнює календарному кварталу.

 

Як оподатковується дохід від продажу нерухомості, отриманої в подарунок менше трьох років тому?

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об’єкт незавершеного будівництва таких об’єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України, залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.

Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину.

Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного в п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню ПДФО за ставкою 5% та військовим збором за ставкою 1,5%.

Дохід від продажу (обміну) об’єкта незавершеного будівництва оподатковується у порядку, встановленому для об’єктів нерухомого майна.

При цьому дохід від операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості, що здійснюються фізичними особами – нерезидентами, оподатковується в порядку, встановленому для резидентів, за ставкою ПДФО  18%, та військовим збором за ставкою 1,5%.

Отже, дохід від продажу фізичною особою нерухомого майна, отриманого у подарунок, що перебуває у власності менше трьох років, підлягає оподаткуванню на загальних підставах за ставками ПДФО: 5 % при отриманні доходу резидентом та 18% - при отриманні доходу нерезидентом, а також військовим збором за ставкою 1,5%.

 

Для звірки розрахунків з бюджетами громадяни, які не мають КЕП, можуть звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем реєстрації

Головне управління ДПС у Київській області  повідомляє, що облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску в органах ДПС здійснюється в  інтегрованих картках платників (далі – ІКП), які відкриваються по кожному платнику та кожному виду платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Відповідно до п.2 глави 1 розд. ІІ Порядку, ІКП відкривається, зокрема:

- за  основним місцем обліку фізичних осіб (місце проживання фізичних осіб);

- за неосновним місцем обліку  (місцем розташування рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням, або через які проводиться діяльність).

Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема, із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів.

Звернення громадян  розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше 15-ти днів від дня їх отримання – ст. 20 Закону України «Про звернення громадян». 

Фізичні особи – громадяни, які не мають кваліфікованого електронного підпису, для отримання інформації щодо стану розрахунків за податками та зборами можуть звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації в органах ДПС.

Контролюючий орган надає письмовий документ щодо стану розрахунків цього платника за податками, зборами у довільній формі.

Такий письмовий документ видається не пізніше 15-ти робочих днів з дня отримання заяви, в якій фізичною особою – громадянином зазначено платежі і період щодо яких здійснюється звірка стану розрахунків з бюджетами.

 

Як діяти, якщо не видали фіскальний чек?

Невидача чека або видача підробленого чека під час продажу товарів чи наданні послуг – це одна з проблем, з якою зустрічаються споживачі.

Що робити, якщо вам не видали чек?

З огляду на досить часті випадки обману споживачів – видачі чека невстановленої форми або взагалі відмови у видачі фіскального чека Державна податкова служба України просить звертатися:

- за номером телефону: 0800 501 007 (напрямок «4»)

- або написати скаргу на адресу: idd@tax.gov.ua

 

Пам’ятайте: ваші права мають бути захищеними!

 

 

28 травня  2020 року

 

До Зведеного бюджету підприємства Київщини сплатили 62 млн грн екологічного податку

З початку поточного року підприємства Київщини перерахували 62 млн грн екологічного податку. Найбільші суми надійшли від суб’єктів господарювання, як ведуть свій бізнес на території Обухівського управління – 46,6 млн грн, Білоцерківського та Бориспільського –  4,7 та 4,1 млн грн відповідно.   

Нагадуємо, що суми екологічного податку, який справляється за розміщення відходів, обчислюються платниками самостійно щокварталу, виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, ставок податку та коригуючих коефіцієнтів. Тобто, податок розраховується на підставі фактичних обсягів розміщення відходів протягом звітного кварталу.

Наявність або відсутність затверджених лімітів на утворення та розміщення відходів у платника екологічного податку не впливає на обчислення сум екологічного податку, що справляється за розміщення відходів. Розмір екологічного податку при обчисленні сум податку, у разі перевищення платником податку, затверджених лімітів на утворення та розміщення відходів або у разі їх відсутності, не збільшується.

Усі новації у податковому законодавстві та основні вимоги застосування норм Податкового кодексу України доступні також на нашій офіційній сторінці у Facebook 

https://www.facebook.com/tax.kyiv.oblast/

 

Київщина: сплата ресурсних платежів забезпечила надходження на суму 79,4 млн грн

У січні-квітні 2020 року від платників податків Київської області до бюджету надійшло 79,4 млн грн ресурсних платежів, що на 1,8 млн грн більше за показник відповідного періоду минулого року.

Найбільші суми забезпечили підприємства-користувачі, чия діяльність зосереджена на територіях Вишгородського управління – 16,7млн грн, Броварського – 4,9 млн грн та Ірпінського – 13,6 млн грн.

У розрізі ресурсних платежів за спеціальне використання лісових ресурсів сплачено майже 35 млн грн. Надходження по рентній платі за спеціальне використання води склали 26,2 млн грн, що на 17% або 3,8 млн грн більше, аніж було забезпечено в аналогічному періоді 2019 року. За користуванні надрами до бюджету суб’єкти господарювання спрямували 17,6 млн грн, збільшивши показник на 12%, що дорівнює 1,9 млн грн додаткових коштів.

Рентна плата за користування радіочастотами ресурсом України за  січень – квітень 2020 року склала 0,6 млн грн із темпом приросту у 82% або 0,3 млн грн додаткових для бюджету коштів. 

Нагадаємо, загалом базовим податковим (звітним) періодом для рентної плати встановлено календарний квартал. Втім, для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану, рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України та рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України, -  календарний місяць.

 

Застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних РРО відтерміновано

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що у зв’язку з впровадженням карантину, спрямованого на запобігання виникненню та поширенню  на території України коронавірусної хвороби, Законом України від 17.03.2020 №533-ІХ відтерміновано застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО для фізичних осіб - підприємців – платників єдиного податку другої – четвертої групи:

- впровадження застосування програмних РРО  з 19 квітня 2020 року  перенесено на 01 серпня 2020;

- обов’язкове застосування РРО та/або програмних РРО для ФОП - єдинників  для окремих видів діяльності  перенесено з 01 жовтня  2020 року на 01 січня 2021 року;

- для всіх платників єдиного податку другої – четвертої групи  перенесено запровадження обов’язкового використання РРО та/або програмних РРО  з 01 січня 2021 року на 01 квітня 2021 року.

Для ФОП – платників єдиного податку другої – четвертої групи до 01 січня 2021 року відтерміновано застосування санкцій, визначених п. 1 ст. 17 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (10% за перше порушення та 50% за друге та наступні). Тобто, до 01 січня 2021 року штраф за порушення законодавства в сфері застосування РРО  залишається 1,0 грн.

Довідково: Програмний РРО - це програмний, програмно-апаратний або програмно-технічний комплекс у вигляді технологічного та/або програмного рішення, що використовується на будь-якому пристрої та у якому фіскальні функції реалізовано через фіскальний сервер ДПС і який призначений для реєстрації розрахункових операцій.

 

Витрати ФОП на загальній системі оподаткування

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що у фізичної особи – підприємця (далі – ФОП), який перебуває на загальній системі оподаткування, об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручкою у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП.

Пункт 177.4 ст. 177 Податкового Кодексу визначає перелік витрат,  пов’язаних з отриманням доходів ФОП від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, до яких входять:

- витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат (п.п. 177.4.1 п. 177.4 ст. 177 ПКУ);

- витрати на оплату праці працівників, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, які включають основну і додаткову заробітну плату та інші види заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, премії, заохочення, відшкодування вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами розд. IV ПКУ) (абзац 1 п.п. 177.4.2 п. 177.4 ст. 177 ПКУ);

- обов’язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов’язкове страхування життя або здоров’я працівників у випадках, передбачених законодавством (абзац 2 п.п. 177.4.2 п. 177.4 ст. 177 ПКУ);

- суми податків, зборів, пов’язаних з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи – підприємця (крім ПДВ для ФОП, зареєстрованого як платник ПДВ, та акцизного податку, ПДФО з доходу від господарської діяльності, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єктів житлової нерухомості); суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності ФОП, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, пов’язаних з господарською діяльністю ФОП (п.п.177.4.3 п.177.4 ст.177 ПКУ);

- інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов’язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в п.п.177.4.1 – 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 ПКУ, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв’язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов’язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов’язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (п.п. 177.4.4 п. 177.4 ст. 177 ПКУ).

ФОП на загальній системі оподаткування мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов’язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат (п.п. 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 ПКУ).

 

Змінено порядок оподаткування доходів від продажу або обміну рухомого майна (транспортних засобів)

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що Законом України від 16.01.2020 №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві (далі – Закон №№466-ІХ)  внесено зміни, зокрема, до ст.173 Податкового Кодексу, яка регулює порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об'єктів рухомого майна.

Так, у  пункті 173.2 у абзаці другому слова "двох та більше об’єктів" замінено словами "другого об’єкта", а пункт 173.2 ст.173 доповнено абзацом, який встановлює, що дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 Податкового Кодексу.

Отже, дохід, отриманий платником податку від реалізації першого на рік об’єкта рухомого майна (транспортних засобів) оподатковується, як і раніше, за нульовою ставкою, дохід від продажу протягом звітного податкового року другого об’єкту рухомого майна   оподатковується  за ставкою 5%, а дохід від продажу третього та наступних об’єктів рухомого майна, отриманий протягом року,  оподатковується  за ставкою 18% .

Ця норма набула чинності з 23 травня 2020 року.

Закон №466-ІХ опубліковано в офіційному виданні «Голос України» 22.05.2020 №84.

Усі новації у податковому законодавстві та основні вимоги застосування норм Податкового кодексу України доступні також на нашій офіційній сторінці у Facebookhttps://www.facebook.com/tax.kyiv.oblast/

 

Нецільова благодійна допомога, яка не перевищує граничного розміру, визначеного законодавством, не оподатковується

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що для цілей оподаткування благодійна допомога поділяється на цільову та нецільову.

Цільовою є благодійна допомога, яка надається під визначені умови та напрями її витрачання. Нецільовою вважається допомога, яка надається без встановлення умов або напрямів витрачання.

Не включається до оподатковуваного доходу та не оподатковується сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абз.1 п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України, встановленого на 1 січня такого року :

у 2018 році – 2470 грн.,

у 2019 році – 2690 грн.,

у 2020 році – 2940 грн. ( п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170  ПКУ.

Ця норма не поширюється на профспілкові виплати своїм членам, умови звільнення яких від оподаткування передбачені п.п.165.1.47 п.165.1 ст.165 ПКУ.

Благодійник - юридична особа зазначає відомості про надані суми нецільової благодійної допомоги у податковій звітності.

У разі отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника - фізичної чи юридичної особи, платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію із зазначенням її суми, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір, установлений абзацом першим п.п.169.4.1 п.169.4 ст.169 ПКУ.

Усі новації у податковому законодавстві та основні вимоги застосування норм Податкового кодексу України доступні також на нашій офіційній сторінці у Facebook https://www.facebook.com/tax.kyiv.oblast/

 

Затверджено нові форми заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що 01 червня 2020 року  набуває чинності наказ Міністерство юстиції від 19.05.2020 №1716/5 "Про оновлення форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (далі – наказ №1716/5).

Документ прийнято для реалізації законів № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні"№ 361-IX "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".

Наказом №1716/5 затверджені форми заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме:

1) Заява щодо державної реєстрації фізичної особи - підприємця (форма 1);

2) Заява щодо державної реєстрації юридичної особи (крім громадських формувань та органів влади) (форма 2);

3) Заява щодо державної реєстрації юридичної особи - органу влади (форма 3);

4) Заява щодо державної реєстрації юридичної особи - громадського формування (форма 4);

5) Заява щодо державної реєстрації відокремленого підрозділу юридичної особи (форма 5);

6) Заява щодо підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (форма 6);

7) Заява щодо державної реєстрації громадського формування без статусу юридичної особи (форма 7);

8) Заява щодо державної реєстрації символіки громадського формування (форма 8);

9) Заява щодо державної реєстрації всеукраїнського статусу громадського об'єднання (форма 9).

Усі новації у податковому законодавстві та основні вимоги застосування норм Податкового кодексу України доступні також на нашій офіційній сторінці у Facebookhttps://www.facebook.com/tax.kyiv.oblast/

 

 

 

 

25 травня  2020 року

 

 

Київщина: майже 285 млн грн спрямовано на підтримку Збройних сил України

З початку поточного року платники податків Київщини спрямували 284,8 млн грн. на підтримку Збройних сил України, збільшивши показник на 6% або 15,2 млн грн. порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Нагадаємо, військовий збір сплачується за ставкою 1,5%, а утримується із заробітної плати, іноземних доходів, суми винагород та інших виплат, нарахованих відповідно до умов цивільно-правового договору, тощо

 

Київщина: власники елітних автівок сплатили 5,5 млн грн транспортного податку

З початку року власники елітних автомобілів сплатили до місцевих бюджетів Київщини 5,5 млн грн транспортного податку. Більшу частину із загальної суми надходжень забезпечили юридичні особи – 3,4 млн грн. Решту – 2,1 млн грн – до місцевих скарбниць спрямували фізичні особи.

Нагадаємо, транспортний податок сплачують як фізичні, так і юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні власні легкові автомобілі. Податок сплачується за автівки, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно). При цьому,їхня середньоринкова вартість має становити понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати.

За автомобілі, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу. У разі спливу п'ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п'яти років.

Транспортний податок сплачується фізичними особами за місцем реєстрації об’єктів оподаткування  протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Раніше повідомлялося, що зі своїх доходів мешканці Київщини сплатили 3,1 млрд грн ПДФО https://kyivobl.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/418397.html

Також ми писали, що власники нерухомості поповнили місцеві бюджети на суму 155,2 млн грн. https://kyivobl.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/418879.html

Усі новації у податковому законодавстві та основні вимоги застосування норм Податкового кодексу України доступні також на нашій офіційній сторінці уFacebook https://www.facebook.com/tax.kyiv.oblast/

 

Податківці Київщини зменшили кількість перевірок бізнеса у січні-квітні

За чотири місяці поточного року податківці Київської області провели на 107документальних перевірокменше, аніж торік у відповідному періоді. Так, підрозділи аудитупровели121 документальну перевірку,в тому числі 54 планові та 67 позапланових.

За їхніми результатами бізнесу донараховано узгоджених податкових зобов’язань в сумі 98,2 млн. гривень, з яких 22,7млн грн вже надійшло до бюджету. Крім того, в ході документальних перевірок зменшено неправомірно задекларовані підприємствами збитки на суму 1,2 млрд. грн.,що дозволить у майбутніх періодах упередити несплату зазначеного податку до бюджету на 217,7 млн. грн. Також, зменшено суму від'ємного значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом з ПДВ в розмірі 7,7 млн. гривень.

За січень-квітень 2020 року проведено 572 фактичні перевірки платників податків, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг,за результатами яких до порушників податкового законодавства застосовані штрафні санкцій на загальну суму 6,2 млн. грн., з яких 2,4 млн. грн. сплачено до бюджету.

Усі новації у податковому законодавстві та основні вимоги застосування норм Податкового кодексу України доступні також на нашій офіційній сторінці у Facebook https://www.facebook.com/tax.kyiv.oblast/

 

Підтримка бізнесу: тимчасово звільняються від оподаткування ПДВ поставки лікарських засобів, медичних виробів та медичного обладнання

На період карантину звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19).

Перелік лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, що звільняються від сплати ввізного мита та оподаткування ПДВвстановлено постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 224 (далі – Перелік №224), до якого постановою КМУ від 08.04.2020 №271 внесено зміни, зокрема, перелік доповнено новими товарними позиціями.

Пільговий режим оподаткування ПДВ застосовується на всіх етапах постачання зазначених товарів незалежно від дати їх виробництва та походження (вітчизняного чи ввезених на митну територію України), а також незалежно від кола суб’єктів, що здійснюють такі операції, їх статусу як платників ПДВ чи форми власності.

Зазначені норми застосовуються до операцій, здійснених починаючи з 17 березня 2020 до останнього дня карантину, незалежно від того, коли відбулося їх ввезення на митну територію України – до 17 березня 2020 чи після цієї дати.

ВАЖЛИВО!

Пільга застосовується до постачання товарів як вітчизняного виробництва, так і ввезених на митну територію України. Головним критерієм застосування пільги є зазначення цього товару у Переліку №224.

Проте, Постанова №271 встановлює додаткові критерії щодо товарів, які мають бути дотримані для звільнення від оподаткування ПДВ як при ввезенні, так і при виробництві та постачанні їх на митній території України.

Вартість товарів, включених до Переліку №224, повинна визначатися без ПДВ з настання дати запровадження цієї пільги, відповідно до змін, внесених Законом №540, тобто з 17 березня 2020. Ця вимога законодавства застосовується незалежно від того, чи містять договори та первинні документи, складені на постачання таких товарів, положення щодо необхідності нарахування ПДВ чи ні, а також незалежно від дати укладення таких договорів.

Операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України (як ввезених, так вироблених на митній території України) товарів звільняються від оподаткування ПДВ незалежно від того, хто виробляє чи закуповує таку продукцію. Постачальником включених до Переліку №224 товарів може бути будь-який суб’єкт господарювання, юридична чи фізична особа.

Платники податку, які здійснювали постачання включених до Переліку №224 товарів з нарахуванням ПДВ, потрібно здійснити коригування податкових зобов’язань з ПДВ щодо операцій, які були здійснені (відбулася «перша подія») з дати запровадження пільги з оподаткування (з 17 березня 2020) до дати набрання чинності Законом № 540-ІХ (до 02 квітня 2020). При цьому платники податку мають провести перерахунки, згідно з якими сума ПДВ, що була сплачена (нарахована) у складі вартості придбаних товарів та відображена в податкових накладних, складених щодо операцій з такими товарами, які відбулися в період з 17.03.2020 до 01.04.2020 (включно), має бути або повернута покупцям або зарахована в рахунок оплати вартості наступних поставок.

Звертаємо увагу, що протягом періоду з 01 березня по 31 травня 2020 року не будуть застосовуватися санкції за не реєстрацію (несвоєчасну) реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Втім, нагадуємо, що порушення вимог ПКУ щодо реєстрації податкової накладної з ПДВ/розрахунку коригування до неї негативно впливає на право контрагента платника податків скористатися правом на нарахування податкового кредиту з ПДВ.

Законодавство: Закон України від 30.03.2020 № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Податковий кодекс, розділ ХХ «Перехідні положення» підрозділу 2 ПКУ, пункт 71.

Постанова Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 224

Постанова КМУ від 08.04.2020 №271 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України».

Податковий кодекс, п.п.197.1.15 п.197.1 ст.197

Усіновації у податковому законодавстві та основні вимогиз астосування норм Податкового кодексу України доступніт акож на нашій офіційній сторінці у Facebook https://www.facebook.com/tax.kyiv.oblast/

 

Як оподатковуються іноземні доходи?

Що оподатковується ПДФО?

Об’єктом оподаткування  податком на доходи фізичних осіб та військовим збором у резидентів України є, зокрема, іноземні доходи, тобто доходи отримані з джерел за межами України – п.163.1 ст.163 Податкового кодексу України.

Який це дохід?

Дохід, отриманий з джерел за межами України -  це будь-який дохід, отриманий резидентом,  у тому числі від будь-якого виду діяльності за межами митної території України, включаючи доходи від виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими договорами та трудовими договорами, інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами  митної території України або на території, непідконтрольній контролюючим органам – п.п.14.1.55 п.14.1 ст.14 ПКУ.

Оподаткування іноземних доходів регулюється пунктом 170.11 ст.170 ПКУ.

Чи потрібно декларувати такий дохід?

Іноземний дохід включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача доходу. Отримувач таких доходів зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи  та оподаткувати іноземний дохід за ставкою, визначеноюв п. 167.1 ст. 167 ПКУ  - 18%.

У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, то суму такого зменшення за зазначеними підставами він визначає у річній податковій декларації.

Які потрібні документи?

Фізична особа – резидент, яка отримала іноземний дохід та сплатила податки за межами України, для отримання права на зарахування сплачених податків повинна надати довідку від державного органу країни, де отримувався такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України – п.13.5 ст.13 ПКУ.

Якщо такі документи відсутні?

Якщо у платника податку відсутні підтверджуючі документи щодо суми отриманого доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 ПКУ, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену ПКУ та іншими законами.

Що не зараховується у зменшення суми?

У зменшення суми річного податкового зобов’язання платника податку не зараховуються:

а)податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно;

б)поштові податки;

в)податки на реалізацію (продаж);

г)інші непрямі податки незалежно від того, чи належать вони до категорії прибуткових податків, або вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав.

Сума податку з іноземного доходу платника податку - резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку, відповідно до законодавства України.

 

Позашкільна освіта: оплату за навчання у вітчизняних освітніх закладах можна частково компенсувати, отримавши податкову знижку

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що згідно із законом, на отримання  компенсації за навчання  може розраховувати кожен громадянин, який офіційно працює та сплачує податки.

Отже, платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення (п.п.166.3.3 п.166.3 ст.166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти регулює Закон України від 05.09.2017 № 2145-VІІІ «Про освіту» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2145) та спеціальні закони України:

    від 22.06.2000 № 1841-III «Про позашкільну освіту» із змінами та доповненнями,

    від 11.07.2001  №2628-III «Про дошкільну освіту»,

    від 16.01.2020 №463-ІХ «Про повну загальну середню освіту»,

    від 10.02.1998 №103/98-ВР «Про професійну (професійно-технічну) освіту» із змінами та доповненнями,

    від 01.07.2014  №1556-VІІ «Про вищу освіту» із змінами та доповненнями.

Спеціальними законами визначено структуру та типи закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти.

Статтею 22 Закону №2145 встановлено, що юридична особа має статус закладу освіти, якщо основним видом діяльності є освітня діяльність.

Права та обов’язки закладу освіти, що передбачені Законом №2145 та іншими законами України, має також фізична особа – підприємець або структурний підрозділ юридичної особи приватного чи публічного права, основним видом діяльності якого є освітня діяльність.

Водночас, пунктом 5 частини 1 ст. 1 та пунктом 6 частини 1 ст. 7 Закону України від 02.03.2015 №222-VІІІ «Про ліцензування видів господарської діяльності» визначено, що ліцензія - це право суб’єкта господарювання на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, зокрема, освітньої діяльності, яка ліцензується з урахуванням особливостей, визначених спеціальними законами у сфері освіти.

Таким чином, з метою отримання податкової знижки за навчання, до вітчизняних відносяться заклади дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти, основним видом діяльності яких є освітня діяльність. Типи закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти визначено спеціальними законами.

Підстави для нарахування податкової знижки та її сума відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п.166.1.2 п.166.1 ст. 166 ПКУ).

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Оригінали цих документів контролюючому органу не надсилаються, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ (п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами, достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку (п.п. «в» п. 176.1 ст. 176 ПКУ).

Отже, фізична особа, яка має право скористатися податковою знижкою щодо суми коштів, сплачених за навчання, на вимогу контролюючого органу, крім декларації про майновий стан і доходи, надає: відповідні платіжні та розрахункові документи, зокрема, квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери; договір з навчальним закладом; довідку про отримані у звітному році доходи; документи, які підтверджують ступінь споріднення (у разі компенсації вартості здобуття дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти члена сім’ї першого ступеня споріднення); тощо.

Для прискорення проведення контролюючим органом розрахунку сум, що підлягають поверненню з бюджету, і забезпечення правильності визначення зазначених сум доцільно надавати до контролюючого органу копії зазначених документів.

Торгівля технічно складними побутовими товарами чи лікарськими та медичними виробами здійснюється із застосуванням РРО

Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу, що платники єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення при здійсненні розрахункових операцій в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) повинні застосовувати зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій  (далі - РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Місце проведення розрахунків - це місце, де здійснюються розрахунки з покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо (абз.28 ст. 2 Закону № 265).

Господарська одиниця - стаціонарний або пересувний об’єкт, у т.ч. транспортний засіб, де реалізуються товари чи надаються послуги та здійснюються розрахункові операції.

У разі, якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку другої – четвертої груп здійснює реалізацію технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення лише в одній із господарських одиниць, то така особа зобов’язана проводити розрахункові операції за однаковим порядком на усіх структурних підрозділах, зокрема, застосовувати РРО або розрахункові книжки та книги обліку розрахункових операцій на всіх інших господарських одиницях незалежно від асортименту товарів, оскільки законодавством передбачені вимоги до платника податків – суб’єкта господарювання, а не до його структурних підрозділів.

 

 

Податок на прибуток. Пільги в оподаткуванні на період карантину

Законодавство

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» №540-ІХ від 30.03.2020 (далі – Закон №540),  внесено ряд змін до ПКУ, які, зокрема, стосуються оподаткування прибутку підприємств.

Так, у 2020 платники матимуть право врахувати у повному обсязі витрати на суму коштів або вартості товарів, які були добровільно передані громадським об’єднанням, благодійним організаціям, державним органам, закладам у сфері охорони здоров’я, протягом дії карантину без 4% коригування, передбаченого п.п. 140.5.9 ПКУ

Умови

Якщо платник надав кошти або вартість лікарських засобів для надання медичної допомоги хворим, дезінфекційних і антисептиків, медичного обладнання, засобів індивідуального захисту, медичних виробів для скринінгу хворих, розхідних матеріалів, реагентів для лабораторних досліджень; медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів для інфекційних відділень, патологоанатомічних відділень тощо, засобів особистої гігієни, продуктів харчування або товарів за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України.

З якої дати?

Закон №o540 набрав чинності з 02 квітня 2020. Тобто, платники податку на прибуток можуть враховувати повну суму витрат на безоплатну передачу товарів з наведеного переліку, починаючи з 02 квітня 2020 до завершення дати карантину, визначеної Урядом.

З огляду на зазначене, платники податку на прибуток, операції яких підпадають під вимоги п. 51-1 підрозділу 4 розділу XX«Перехідні положення» ПКУ, мають вести окремий облік таких операцій для визначення об’єкта оподаткування за відповідний (звітний) період 2020 .

Крім того, п.51-2 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ передбачено преференції для платників податку на прибуток, що отримують допомогу від юридичних або фізичних осіб протягом дії карантину, закладів охорони здоров’я державної та/або комунальної власності та/або особи, уповноваженої на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, що є платниками податку на прибуток.

Для цих суб’єктів при визначенні об’єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму доходів, визначених за правилами бухгалтерського обліку, внаслідок отримання ними коштів, вартості обладнання, товарів, матеріалів за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України.

Платники податку на прибуток, операції яких підпадають під вимоги п. 51-2 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, мають вести окремий облік таких надходжень у 2020 та використання у період карантину та наступних роках.

 

Надання послуг перукарень та салонів краси без використання найманих працівників дає право перебувати на першій групі платників єдиного податку

Які ФОПи належать до І групи?

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що до платників єдиного податку першої групи належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 грн. ( п.п.1 п.291.4 ст.291 ПКУ).

Де знайти перелік послуг?

Перелік побутових послуг населенню, які надаються платниками єдиного податку першої та другої груп, визначено п.291.7 ст.291 ПКУ, який включає вид діяльності «послуги перукарень».

Що вказати у заяві про застосування спрощеної системи?

При заповненні заяви про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з Класифікатором видів економічної діяльності ДК 009:2010 (далі – КВЕД ДК 009:2010), затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 №457.

Основним призначенням Класифікації видів економічної діяльності є визначення та кодування основних та другорядних видів економічної діяльності юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб та ФОП. Відповідно до КВЕД ДК 009:2010,  послуги перукарень відносяться до класу 96.02 «Надання послуг перукарнями та салонами краси».

Що включає клас 96.02?

Наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 №396 «Про затвердження Методологічних основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності» клас 96.02 «Надання послуг перукарнями та салонами краси» КВЕД ДК 009:2010 включає миття волосся, підрівнювання та підстригання, укладання, фарбування, тонування, завивання, розпрямлення волосся та подібні види послуг, що їх надають для чоловіків та жінок, а також гоління та підрівнювання бороди, масаж обличчя, манікюр і педикюр, макіяж, тощо.

Висновок

 

Фізична особа – підприємець – платник єдиного податку першої групи, яка здійснює діяльність, з надання перукарських послуг, що належить до класу 96.02 «Надання послуг перукарнями та салонами краси», також має право надавати послуги манікюру, педикюру, візажу, косметології та масажу обличчя без використання праці найманих осіб.

 

19 травня  2020 року

Бізнес Київщини збільшив надходження ПДВ до бюджету на 24%

З початку 2020 року платники податків Київської області перерахували до Держбюджету 2,4 млрд грн. податку на додану вартість. Порівняно з відповідним періодом минулого року динаміка приросту складає 24% або 466 млн грн. За квітень 2020 року бізнес пристоличного регіону сплатив 529,3 млн грн, що на 12% або 59 млн грн більше за показник аналогічного періоду 2019 року.  Зважаючи на обсяг коштів, що надійшли до держскарбниці за січень-квітень, питома вага ПДВ дорівнює 48%.  

Найбільші суми ПДВ до державного бюджету спрямували суб’єкти господарювання, які ведуть бізнес на території Києво-Святошинського управління ДПС у Київській області – 524,6 млн грн., Бориспільського та Білоцерківського – 416 та 366 млн грн відповідно.

Наразі платниками ПДВ у Київській області зареєстровано 16893 суб’єктів підприємницької діяльності, з яких 15633 юридичних та 1260 фізичних осіб.

Раніше повідомлялося, що за січень-квітень малий та середній бізнес Київщини сплатив 809,4 млн грн єдиного податку

Також ми повідомляли, що зі своїх доходів мешканці Київщини сплатили 3,1 млрд грн ПДФО

Усі новації у податковому законодавстві та основні вимоги застосування норм Податкового кодексу України доступні також на нашій офіційній сторінці у Facebook https://www.facebook.com/tax.kyiv.oblast/

 

Які майнові податки сплачують фізичні особи?

Наразі податкова служба Київщини формує податкові повідомлення-рішення про сплату майнових податків: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку, плати за землю. Ці повідомлення будуть надіслані (вручаються)   платникам податків до 1 липня 2020 року.  У податкових повідомленнях-рішеннях зазначаються  відповідні платіжні реквізити для сплати нарахованих податків. 

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Сплачують  власники об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, а базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Сплачується податок з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості фізичними особами  протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення за місцем розташування об'єкта/об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету.

Фізичні особи можуть сплачувати податок у сільській та селищній місцевості через каси сільських (селищних) рад або рад об'єднаних територіальних громад за квитанцією про прийняття податків.

Один раз за кожний базовий податковий (звітний) період, тобто рік, база  оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв.м;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120кв.м;

в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. м.

Транспортний податок

Сплачують фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні власні легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати.

За об'єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу, а у разі спливу п'ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п'яти років.

Транспортний податок сплачується фізичними особами за місцем  реєстрації об’єктів оподаткування  протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Земельний податок

Сплачують  власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та  землекористувачі.

Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки).

Від сплати податку звільняються:

- інваліди першої і другої групи;

- фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

- пенсіонери (за віком);

- ветерани війни;

-фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Усі новації у податковому законодавстві та основні вимоги застосування норм Податкового кодексу України доступні також на нашій офіційній сторінці у Facebook https://www.facebook.com/tax.kyiv.oblast/

 

Коли студент має право на підвищену податкову соціальну пільгу?

Студент, який не отримує дохід у вигляді стипендії або отримує стипендію, яка виплачується не з бюджету, має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі 150% суми пільги.   

Право на застосування податкової соціальної пільги (далі — ПСП) залежить від показника граничного доходу для її застосування.Так, ПСП застосовують до доходу (у вигляді зарплати), нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця, якщо розмір такого доходу не перевищує суми, яка дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи станом на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 й округленого до найближчих 10 грн (пп. 169.4.1 ПКУ).

У 2020 році граничний дохід для застосування ПСП  становить 2940,0грн. (2102 грн х 1,4).

Розмір загальної ПСП у 2020 році складає 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (на місяць), установленого законом на
01 січня звітного податкового року (п.п. 169.1.1 ПКУ) і становить  1051,0грн. (2102 грн х 50% ).

Підпунктом 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ передбачено, що ПСП не може бути застосована до заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету.

Отже, якщо студент, отримує стипендію з бюджету, то податкова соціальна пільга до заробітної плати такого платника податку не застосовується, але якщо студент не отримує дохід у вигляді стипендії або отримує стипендію, яка виплачується не з бюджету, то він має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі 150 % суми пільги, визначеної згідно  п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, що складе  1576,50 грн. ( 1051,0 х 150%).

Усі новації у податковому законодавстві та основні вимоги застосування норм Податкового кодексу України доступні також на нашій офіційній сторінці у Facebook https://www.facebook.com/tax.kyiv.oblast/

 

Правом на податкову знижку можна скористуватись до кінця податкового року

Головне управління ДПС у Київській області нагадує платникам податків, які протягом 2019 року здійснили витрати, які надають право на податкову знижку (перелік таких витрат наведено у п.166.3 ст.166 ПКУ), що підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються ними у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами: квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу(виконання, надання).

Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Сума, що має бути повернена платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в декларації, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.

Усі новації у податковому законодавстві та основні вимоги застосування норм Податкового кодексу України доступні також на нашій офіційній сторінці у Facebook https://www.facebook.com/tax.kyiv.oblast/

 

Зберігання, транспортування, продаж немаркованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів. Чи загрожують суб’єкту господарювання штрафні санкції?

Яка підакцизна продукція вважається немаркованою?

Немаркованими вважаються:

-алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку;

- алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 27.12.2010 №1251;

- вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари;

- алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.

Хто несе відповідальність за порушення?

Відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи.

Яка відповідальність?

Роздрібна або оптова торгівля алкогольними напоями чи тютюновими виробами без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку  тягне за собою накладення штрафу від двохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3400 грн. – 10200 грн.) з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі (ст.156 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП)).

Зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів з підробленими чи фальсифікованими марками акцизного податку посадовими особами підприємств – виробників, імпортерів і продавців таких товарів, – тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн. – 4250 грн.) з конфіскацією таких алкогольних напоїв або тютюнових виробів (ст. 164 прим. 5 КУпАП).

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано стягненню за будь-яке з правопорушень, зазначених у ст. 164 прим. 5 КУпАП, або вчинені у великих розмірах, – тягнуть за собою накладення штрафу від шестисот до однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (10200 грн. – 20400 грн.)  з конфіскацією таких алкогольних напоїв або тютюнових виробів.

Великим розміром слід розуміти вартість алкогольних напоїв або тютюнових виробів, яка у п’ятсот чи більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Відповідно до ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

Крім того статтею 17 Закону України від 19.12.1995 №481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі – Закон № 481) до СГ застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема, виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, – 200 % вартості товару, але не менше 17000 грн.

Усі новації у податковому законодавстві та основні вимоги застосування норм Податкового кодексу України доступні також на нашій офіційній сторінці у Facebook https://www.facebook.com/tax.kyiv.oblast/

 

Як сплачується ПДВ при імпорті товару неплатником цього податку?

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що відповідно до п. 180.1 ст. 180 р. V Податкового кодексу України  (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є, зокрема, будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України.

При цьому, якщо особи, не зареєстровані як платники ПДВ, ввозять товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно із законом, то такі особи сплачують податок під час митного оформлення товарів без реєстрації їх як платників такого податку (п.181.2 ст.181 р.V ПКУ).

Отже, суб’єкти господарювання – платники єдиного податку, не зареєстровані як платники ПДВ, повинні сплачувати ПДВ при ввезенні (імпорті) товарів на митну територію України під час митного оформлення таких товарів без реєстрації як платники такого податку.

Усі новації у податковому законодавстві та основні вимоги застосування норм Податкового кодексу України доступні також на нашій офіційній сторінці у Facebook https://www.facebook.com/tax.kyiv.oblast/

 

Власники нерухомості поповнили місцеві бюджети на суму 155,2 млн грн

Власники нерухомості, відмінної від земельної ділянки, сплатили до місцевих бюджетів Київської області більше 155,2 млн грн за січень-квітень поточного року. Цей показник на 11% або 15,9 млн грн більше, аніж у відповідному періоді минулого року.

Левову частку із загальної суми сплатили юридичні особи. Так, станом на 1 травня 2020 року суб’єкти господарювання спрямували до місцевих скарбниць 126,8 млн грн, збільшивши приріст на 8 млн грн.

У свою чергу, фізичні особи сплатили 28,3 млн грн, що на 38% або 7,8 млн грн більше за суму, перераховану в аналогічному періоді 2019 року.

Найбільші суми надійшли від власників нерухомості, зареєстрованої на території Києво-Святошинського управління – 35,6 млн грн, Бориспільського та Білоцерківського – 31,6 та 27 млн грн. відповідно. 

Раніше повідомлялося, що бізнес Київщини збільшив надходження ПДВ до бюджету на 24%

Крім цього, повідомлялося, що малий та середній бізнес Київщини сплатив 809,4 млн грн єдиного податку

Усі новації у податковому законодавстві та основні вимоги застосування норм Податкового кодексу України доступні також на нашій офіційній сторінці у Facebook https://www.facebook.com/tax.kyiv.oblast/

 

Термін подання додаткової заявки-розрахунку про потребу в марках акцизного податку подовжено

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що з врахуванням потреб та побажань суб’єктів господарювання щодо термінів подання додаткової заявки-розрахунку про потребу в марках акцизного податку на липень термін подання форм J(F)1314402 продовжено до 25.05.2020.

Відповідна  інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/418686.html

Усі новації у податковому законодавстві та основні вимоги застосування норм Податкового кодексу України доступні також на нашій офіційній сторінці у Facebook https://www.facebook.com/tax.kyiv.oblast/

 

Як оподатковується нерухоме майно?

Яка база оподаткування?

База оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, - це загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Чи є пільги?

Податковий Кодекс передбачає пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичних осіб, а саме: база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зменшується:

- для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

- для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

- для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів. Зменшення надається один раз за кожний рік.

Зазначені  пільги не застосовуються до:

- об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі.

- об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, використовуються у підприємницькій діяльності).

Нагадуємо, що Законом України від 30.04.2020 №540 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)»внесено зміни до ПКУ, зокрема, підр. 10 розд ХХ ПКУ доповнено пунктом 52-5, згідно з яким об’єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки,  в період з 1 березня по 31 березня 2020 року.

Наразі податкова служба Київщини формує податкові повідомлення-рішення про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Ці повідомлення будуть надіслані (вручаються)   платникам податків до 1 липня 2020 року.  У податкових повідомленнях-рішеннях зазначаються  відповідні платіжні реквізити для сплати нарахованих податків. 

Усі новації у податковому законодавстві та основні вимоги застосування норм Податкового кодексу України доступні також на нашій офіційній сторінці у Facebook https://www.facebook.com/tax.kyiv.oblast/

 

 

 

13 травня  2020 року

 

 

 «Першочергова задача – забезпечити виконання бюджету», - Олександр Загорський

Новий керманич податкової служби Київської області Олександр Загорський провів першу робочу нараду з начальниками районних управлінь. Говорили про  очікуваний стан виконання планових показників, можливі ризики та пошук джерел залучення коштів, які не у повній мірі використовувалися для наповнення бюджету у поточному році.

«Попри подовження карантину та певне сповільнення темпів зростання економіки,  наша першочергова задача – максимально мобілізувати надходження до бюджетів усіх рівнів та забезпечити як Державі, так і органам місцевого врядування області можливість повноцінно виконувати свої обов’язки перед громадянами», - зазначив Загорський.

Довідково: Олександр Загорський призначений на посаду виконуючого обов’язки начальника податкової служби Київщини з 7 травня 2020 року. Минулого тижня очільника ГУ ДПС у Київській області представив заступник Голови Державної податкової служби Михайло Тітарчук. 

Усі новації у податковому законодавстві та основні вимоги застосування норм Податкового кодексу України доступні також на нашій офіційній сторінці у Facebook https://www.facebook.com/tax.kyiv.oblast/

 

Зі своїх доходів мешканці Київщини сплатили 3,1 млрд грн ПДФО

З початку поточного року мешканці Київщини сплатили до місцевих бюджетів 3,1 млрд грн. податку на доходи фізичних осіб, збільшивши приріст на 10% або 297,1 млн грн порівняно з аналогічним періодом 2019 року. Про це повідомив в.о. заступника начальника ГУ ДПС у Київській області Віталій Войтюк.

«Саме цей вид податків обіймає позицію бюджетоформуючого, адже його питома вага у загальній структурі надходжень до скарбниць територіальних громад дорівнює 63%», - підкреслив Войтюк.

Найбільші суми ПДФО забезпечили платники Бориспільського району – 815,3 млн грн, Києво-Святошинського – 712 млн грн та
Білоцерківського – 625,5 млн грн.   

ГУ ДПС у Київській області звертає увагу найманих працівників, що згодившись отримувати заробітну плату «у конвертах», громадяни позбавляються соціальних гарантій від держави, адже соціальні виплати, у тому числі пенсія, здійснюються з офіційно нарахованої суми заробітної плати та сплаченого єдиного соціального внеску.

Усі новації у податковому законодавстві та основні вимоги застосування норм Податкового кодексу України доступні також на нашій офіційній сторінці у Facebook https://www.facebook.com/tax.kyiv.oblast/

 

Застосування програмних РРО розпочнеться з 01 серпня

Перш за все, реєстрація програмних РРО буде відбуватися в режимі онлайн, в електронному кабінеті, а користування РРО стане простішим та  дешевшим, а також  швидшим для бізнесу, адже  користувачам програмних РРО буде забезпечено виключно онлайн реєстрацію та онлайн передачу (отримання) даних. Передбачено автоматичний режим  створення Z-звіту, що унеможливить ризик  його не створення та загрозу застосування штрафних санкцій до платника. 

З'являється альтернатива класичним РРО, обслуговуваня яких коштує щонайменше 200 грн. щомісяця для кожного РРО.

Можливість використовувати  замість традиційних (класичних) РРО спеціальні програми, призначені для реєстрації розрахункових операцій. Таку програму можна буде встановити на будь-який гаджет: ноутбук, планшет чи  смартфон. При цьому закон прямо зобов’язує контролюючий орган забезпечити безкоштовне програмне рішення для використання суб’єктом господарювання, - безкоштовним буде не тільки завантаження самої програми, але і її підтримка.

Використовувати програмні РРО можна буде з 01 серпня 2020 року.

Звертаємо увагу, що нові правила застосування РРО не стосуються спрощенців І групи, річний обсяг доходу яких не перевищує 1,0 млн.грн. та фізичних осіб, які продають на ринках  вживані речі та продукцію власних підсобних господарств.

Законодавство: Закон України від 17.03.2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Усі новації у податковому законодавстві та основні вимоги застосування норм Податкового кодексу України доступні також на нашій офіційній сторінці у Facebook https://www.facebook.com/tax.kyiv.oblast/

 

Тимчасово припиняєте господарську діяльність - подайте заяву на анулювання ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними чи тютюновими виробами

Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами справляється щоквартально рівними частками і зараховується до місцевих бюджетів згідно з чинним законодавством.

Контроль за сплатою річної плати за ліцензії здійснюється органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України видавати ліцензії на, зокрема, роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Для здійснення контролю суб’єкт господарювання має подати зазначеному органу копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату.

Дія ліцензії призупиняється у разі несвоєчасної сплати чергового платежу  на підставі письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, на термін до сплати заборгованості.   Дія ліцензії вважається призупиненою з моменту одержання СГ письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, а  поновлюється з моменту зарахування відповідного платежу за ліцензію до бюджету.

Анулювання ліцензії здійснюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, письмового розпорядження на підставі, зокрема, заяви СГ, або несплати чергового платежу за ліцензію протягом 30 календарних днів від моменту  призупинення ліцензії.

Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання  СГ письмового розпорядження про її анулювання.

Тобто, СГ який має ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами та планує призупинити господарську діяльність, необхідно подати заяву на анулювання таких ліцензій.

Чинним законодавством не передбачено можливості призупинення дії ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами у випадку тимчасового припинення СГ господарської діяльності.

У разі якщо СГ не здійснює господарську діяльність, але при цьому ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями чи тютюновими виробами не анульовані, такий СГ зобов’язаний зробити щоквартальний черговий платіж до відповідного бюджету за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами та подати органу, яким видано ліцензію, копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату.

Довідково: ліцензіонування роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами регулюються Законом України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

 

Уряд запровадив державну допомогу для дітей ФОП – платників єдиного податку першої та другої груп

На період карантину та на один місяць після дати його скасування, Уряд запровадив   виплату допомоги на дітей ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування і належать до першої та другої групи платників єдиного податку.

Витрати на виплату допомоги на дітей здійснюються за рахунок коштів, виділених Мінсоцполітики, з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками.

Допомога на дітей призначається і виплачується ФОП – спрощенцям, платникам єдиного податку першої та другої груп, які сплатили єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за усі місяці 2019 або протягом усіх місяців 2019 після державної реєстрації їх ФОПом.

Допомога призначається і виплачується громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають в Україні.

Призначення і виплату допомоги здійснюють структурні підрозділи з соціального захисту населення районних, районних у Києві та Севастополі держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад за зареєстрованим місцем проживання або місцем проживання ФОП (далі — заявник).

Допомога призначається на кожну дитину до досягнення нею 10-річного віку (включно) у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей відповідних вікових груп станом на 1 січня 2020, і виплачується щомісяця за повний місяць.

У разі досягнення 6-річного віку дитиною, на яку виплачується допомога на дітей, розмір допомоги переглядається з урахуванням відповідного розміру прожиткового мінімуму з наступного місяця.

Довідково: Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» затверджено з 01 січня 2020 прожитковий мінімум на 1 дитину віком до 6 років 1779,0 грн. на місяць, віком від 6 до 18 років – 2218,0 грн. на місяць.

Допомога призначається з місяця звернення і виплачується через установи уповноважених банків.

ЯК ОФОРМИТИ?

Для призначення допомоги заявник подає/надсилає органу соціального захисту населення заяву та документи/відомості у паперовій або електронній формі.

У паперовій формі заявник подає такі документи:

-копії свідоцтв про народження дітей віком до 10 років;

-довідку з Пенсійного фонду України про сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (індивідуальні відомості про застраховану особу за формою ОК-7);

-копію документа, що підтверджує право на постійне проживання в Україні (для іноземця та особи без громадянства);

-копію рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, сільської, селищної, міської ради об’єднаної територіальної громади або суду про встановлення опіки (у разі здійснення опіки над дитиною).

В електронній формі заявник подає фотокопії таких документів.

Законодавство: Постанова Кабінету Міністрів України від 11.03. 2020 №211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”.

Постанова Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 №329 «Деякі питання соціальної підтримки сімей з дітьми» (далі – Постанова 329).

Усі новації у податковому законодавстві та основні вимоги застосування норм Податкового кодексу України доступні також на нашій офіційній сторінці у Facebook https://www.facebook.com/tax.kyiv.oblast/

 

Як оформити запит про стан розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами

Запит про стан розрахунків з бюджетами та  державними цільовими фондами платники можуть надіслати  через Електронний кабінет платника. Запит формується у  приватній частині Електронного кабінету з використанням форми «F/J1300203».

Вхід до приватної частини Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису (КЕП).

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

У меню «Заяви, запити для отримання інформації» платник має встановити  період та обмежити перелік документів за типом «J(F)13 Запити та довідки».

Обравши запит (F/J1300203) у полях «Регіон» та «Район» слід вибрати відповідний територіальний орган ДПС (за замовчуванням у системі встановлено  орган ДПС за місцем основної реєстрації), і натиснути кнопку «Створити».

У формі Запиту автоматично заповнюються:

- найменування;

- прізвище ім’я, по батькові платника податків;

- податковий номер платника податку або серія та номер паспорта;

- дата відправлення Запиту до органів ДПС.

Автоматичне заповнення таких полів можна відмінити, знявши позначку «Авто розрахунок».

За допомогою кнопок «Підписати» та «Відправити» збережений документ  підписується та відправляється до органу ДПС.

Відповідь платнику надсилається через Електронний кабінет не пізніше 15 робочих днів з дня його отримання у вигляді витягу з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами за формою «F/J1400203».

Витяг буде сформований за період, указаний платником при створені Запиту з урахуванням строків давності, станом на дату відправлення Запиту до органів ДПС.

Самостійно перевірити дані, за якими сформовано Витяг можна за допомогою меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету.

Для з’ясування питань  користування Електронним кабінетом  платник може звернутись до служби підтримки за телефоном 0800501007 (напрямок 0) або за посиланням http://cabinet.tax.gov.ua/help/.

 

Доходи від наданих послуг з обробітку землі підлягають декларуванню

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що триває кампанія декларування доходів громадян, отриманих у звітному 2019 році. Зокрема, доходи мають задекларувати громадяни - власники  сільськогосподарської техніки, які  проводять обробіток землі іншим фізичним особам (оранка, культивування, посів, комбайнування, тощо). та при цьому не зареєстровані як  фізичні особи-підприємці (ФОП). Такі громадяни  зобов’язані подати річну податкову декларацію про доходи та майновий стан, у якій включити суму отриманих доходів до загального річного оподатковуваного доходу та сплатити податок  із таких доходів.

Доходи від обробітку землі оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 % та  військовим збором за ставкою  1,5 %.

Декларацію необхідно подати до 01 липня 2020 року, а суму задекларованих в ній податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору  платники мають сплатити до 01 жовтня 2020 року.

Якщо послуги надаються у поточному  2020 році, то отриманий дохід підлягає декларуванню у наступному, 2021 році.

 

Платникам екологічного податку: якщо не маєте об’єкти обчислення екоподатку, подайте заяву про їхню відсутність

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що платник екологічного  податку, який   з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року,  повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов’язаний подавати податкові декларації (п.250.9 ст.250 ПКУ).

Отже, суб’єкти господарювання, у тому числі новостворені, які не мають об’єктів обчислення екологічного податку не повинні подавати до відповідних контролюючих органів заяву про відсутність у них у звітному році таких об’єктів.

 

Суб’єкти господарювання, які є платниками екологічного податку, але з початку звітного року не планують здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, повинні скласти заяву довільної форми про відсутність у них у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку та повідомити про це відповідні контролюючі органи за місцем розташування джерел забруднення не пізніше граничного терміну подання податкової декларації за І квартал звітного року. В іншому разі такі суб’єкти господарювання зобов’язані подавати податкові декларації екологічного податку.

 

06 травня  2020 року

 

Платники Київщини спрямували до Держбюджету майже 5 млрд грн

 

За чотири місяці поточного року платники Київщини перерахували до Державного бюджету майже 5 мільярдів гривень податкових платежів. Цей показник на 17% або 719 млн грн перевищує суму минулорічних надходжень.

У розрізі основних платежів до держскарбниці доля податку на додану вартість складає 49%. Так, станом на 1 травня 2020 року платники області спрямували 2,4 млрд грн, що на 24% або 466 мільйонів гривень більше за показник відповідного періоду 2019 року.

Сплата податку на доходи фізичних осіб забезпечила надходження на суму більше 1 мільярда гривень. Порівняно з аналогічним періодом 2019 року, темп приросту складає 10% або 99,1 млн грн.

На обороноздатність країни від платників Київської області надійшло 285 мільйонів гривень, що на 6% або 15,2 млн грн більше.

Підприємства регіону сплатили 1,1 мільярда гривень податку на прибуток, забезпечивши 15-відсоткове зростання порівняно з відповідним показником 2019 року. У грошовому вираженні це дорівнює 136,5 млн грн додаткових для Держбюджету коштів.

 

Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій відтерміновано до 01 серпня

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що відповідно до Закону України від 17.03.2020 №533-IX«Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)» впровадження застосування програмних РРО відтерміновується до 01 серпня 2020.

Також відтерміновується дата розширення застосування РРО для окремих видів діяльності – до 01 січня 2021 року та запровадження обов’язкового використання РРО для всіх платників єдиного податку ІІ-ї – ІV-ї груп - до 01 квітня 2021 року.

З 01 серпня 2020 року запроваджуються програмні РРО, які представляють собою спеціальні безкоштовні програми, призначені для реєстрації розрахункових операцій, які можна встановлювати на будь-який гаджет. Відмінність програмного РРО від звичайного полягає у тому, що у звичайному РРО  фіскалізація відбувається у самому РРО, а у програмному фіскалізація відбувається на фіскальному сервері ДПС.

ДПС уже розроблено безкоштовне програмне рішення для здійснення розрахункових операцій, яке  починаючи  01 січня 2020 року платники тестують під час здійснення розрахункових операцій. Тестове використання програмного РРО дає можливість ознайомитись з недоліками програмного рішення, проаналізувати ситуацію із покриттям інтернетом та надати зауваження та пропозиції до ДПС з метою удосконалення та врегулювання проблемних питань, які виникли під час тестування.

Програмне рішення  дає можливість:

- виключно онлайн реєстрації РРО через Електронний кабінет та онлайн передачу (отримання) даних, що забезпечить оперативний контроль за здійсненням розрахунків,

-  замість паперових чеків застосовуватимуться електронні,

- створення Z-звіту в автоматичному режимі, без ризику санкцій за його нестворення,

- можливість працювати в режимі offline (до 36 годин разово та не більше 168 годин протягом календарного місяця), а потім надіслати звіт в ДПС.

Інформаційну підтримку та допомогу у користуванні програмними РРО ДПС надаватиме безкоштовно. Поряд з цим платники податків можуть самостійно розробити свій програмний продукт та використовувати його, або обрати програму іншого виробника за власним вибором.

 

Як оподатковується дохід, отриманий від продажу власної сільськогосподарської продукції?

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, яка вирощена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення, зокрема:

- садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та/або для індивідуального дачного будівництва. При цьому якщо власник сільськогосподарської продукції має ще земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), але не використовує їх (здає в оренду або обслуговує), отримані ним доходи від продажу сільськогосподарської продукції не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

- особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 га.

Якщо розмір земельних ділянок перевищує 2 га, дохід від продажу сільськогосподарської продукції підлягає оподаткуванню на загальних підставах.

Суму таких доходів платник зобов’язаний включити до загального річного оподатковуваного доходу та подати до податкового органу податкову декларацію про майновий стан і доходи, та сплатити ПДФО за ставкою 18% та військовий збір за ставкою 1,5% з таких доходів.

Податкова  декларація  про майновий стан і доходи  за 2019 рік подається до 01 липня 2020 року.

 

Затверджено Порядок функціонування єдиного рахунку

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що 29 квітня 2020 року  Урядом затверджено  Порядок функціонування єдиного рахунку та виконання норм статті 35 прим.1 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої  влади.

З 01 січня 2021 року в Україні розпочне функціонування єдиний рахунок для сплати податків і зборів, ЄСВ та інших платежів,  контроль за якими  здійснює Державна податкова служба.

Функціонування єдиного рахунку для сплати податків полягатиме у наступному:

з 01 січня 2021 року у Казначействі на ім’я Державної податкової служби України відкривається єдиний рахунок.

Повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку подається платником податків в електронній формі через електронний кабінет.

Використання єдиного рахунку платником податків розпочинається з дня, наступного за днем подання ним повідомлення про використання єдиного рахунку.

У разі відмови платника податків від використання єдиного рахунку таке використання припиняється починаючи з першого числа місяця наступного календарного року.

Платник податків має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунку один раз протягом календарного року.

ДПС щодня формуватиме реєстри платежів з єдиного рахунку і надсилатиме їх  Казначейству.

Казначейство, на підставі сформованого ДПС реєстру платежів з єдиного рахунку, перераховуватиме кошти з єдиного рахунку до відповідних бюджетів та фондів. Реєстр платежів буде формуватись відповідно до  черговості сплати, встановленої Законом України  «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 04.10.2019  №190-ІХ.

 

Земельний податок: як нараховується та сплачується?

Нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку.

Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Фізичними особами у сільській та селищній місцевості земельний податок може сплачуватися через каси сільських/селищних рад або рад об'єднаних територіальних громад за квитанцією про приймання податкових платежів.

У зв’язку з наближенням термінів надсилання (вручення) платникам податків податкових повідомлень-рішень про сплату сум податку,  звертаємо увагу, що платники мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки даних щодо:

- розміру площі земельної ділянки, що перебуває у власності та/або користуванні платника податку;

- права на користування пільгою із сплати податку;

- розміру ставки податку;

- нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей контролюючий орган за місцем знаходження земельної ділянки проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Всі новації у податковому законодавстві та основні вимоги застосування норм Податкового кодексу України доступні також на нашій офіційній сторінці у Facebook https://www.facebook.com/tax.kyiv.oblast/

 

Як обчислюється рентна плата за спеціальне використання води?

Хто обчислює?

Водокористувачі самостійно обчислюють рентну плату за спеціальне використання води та за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики і рибництва щокварталу наростаючим підсумком з початку року, а за спеціальне використання води для потреб водного транспорту - починаючи з першого півріччя поточного року, у якому було здійснено таке використання.

Рентна плата обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої) водних об’єктів, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів.

Якщо використовується змішане джерело:

Водокористувачі, які використовують воду із змішаного джерела, обчислюють рентну плату, враховуючи обсяги води в тому співвідношенні, у якому формується таке змішане джерело, що зазначається, зокрема, в дозволах ставок рентної плати та коефіцієнтів.

Якщо використовується вода з каналів:

Водокористувачі, які використовують воду з каналів, обчислюють рентну плату виходячи з фактичних обсягів використаної води, встановлених лімітів використання води, ставок рентної плати, встановлених для водного об’єкта, з якого забирається вода в канал, та коефіцієнтів.

Якщо вода використовується для потреб гідроенергетики

Рентна плата за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики обчислюється виходячи з фактичних обсягів води, пропущеної через турбіни гідроелектростанцій, та ставки рентної плати.

Якщо вода використовується для вантажних суден

За експлуатацію водних шляхів вантажними самохідними і несамохідними суднами рентна плата за спеціальне використання води для потреб водного транспорту обчислюється виходячи з фактичних даних обліку тоннаж-доби та ставки рентної плати, а пасажирськими суднами - виходячи з місця-доби та ставки рентної плати.  

Якщо вода використовується для потреб рибництва:

Рентна плата за спеціальне використання води для потреб рибництва обчислюється виходячи з фактичних обсягів води, необхідної для поповнення водних об’єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке пов’язане із втратами води на фільтрацію та випаровування), та ставок рентної плати.

Якщо вода використовується для потреб охолодження обладнання

Водокористувачі, які застосовують для потреб охолодження обладнання оборотну систему водопостачання, обчислюють рентну плату виходячи із фактичних обсягів води, використаної на підживлення оборотної системи.

За всі інші обсяги фактично використаної води рентна плата обчислюється на загальних підставах.  Обсяг фактично використаної води обчислюється водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів.

За відсутності вимірювальних приладів обсяг фактично використаної води визначається водокористувачем за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо). У разі відсутності вимірювальних приладів, якщо можливість їх встановлення існує, рентна плата сплачується у двократному розмірі.

Обсяг фактично використаної води на державних системах у зрошувальному землеробстві визначають органи водного господарства.

У разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання води рентна плата обчислюється і сплачується у п’ятикратному розмірі виходячи з фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів.

Законодавство: Податковий кодекс України, п.п. 255.11.1 п. 255.11 ст. 255

п.п. 255.11.7 п. 255.11 ст. 255 ПКУ. п.п. 255.11.13 п. 255.11 ст. 255 ПКУ.

Всі новації у податковому законодавстві та основні вимоги застосування норм Податкового кодексу України доступні також на нашій офіційній сторінці у Facebook https://www.facebook.com/tax.kyiv.oblast/

 

Як оподатковується продаж легкових автомобілів?

Якщо протягом року ви як фізособа отримали дохід  від продажу одного легкового автомобіля/мотоцикла/мопеда, податок на доходи фізичних осіб ви не сплачуєте.

Якщо продали два та більше, сплачуєте ПДФО самостійно до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу за місцем нотаріального посвідчення такого договору. Ставки такі: для резидентів – 5% , нерезидентів – 18% та військовий збір за ставкою 1,5%.

Податки сплачуються за місцем нотаріального посвідчення  договору за кодами бюджетної класифікації:

- ПДФО, що сплачується фізичними особами за результатами  річного декларування (11010500);

- Військовий збір,  що сплачується фізичними особами за результатами  річного декларування (11011001).

Обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримав доходи, зокрема, від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок.

Якщо стороною договору купівлі – продажу об’єкта рухомого майна є юридична особа чи ФОП, така особа вважається податковим агентом платника податку та зобов’язана виконати функції податкового агента. У такому випадку податковий агент утримує податок з урахуванням інформації про черговість продажу рухомого майна, зазначеної платником податку у договорі купівлі-продажу або в окремій заяві.

Законодавство: Податковий кодекс України ст. 173, п.179.2 ст.179, п. 173.1 або п. 173.2 ст. 173

 

Всі новації у податковому законодавстві та основні вимоги застосування норм Податкового кодексу України доступні також на нашій офіційній сторінці у Facebook https://www.facebook.com/tax.kyiv.oblast/

 

30 квітня  2020 року

 

Карантин: штрафні санкції за порушення податкового законодавства у період з 01 березня по 31 травня 2020 року, не застосовуються

 

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що не застосовуються штрафні санкції за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня по 31 травня 2020 року,  крім санкцій за:

- порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

- відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

- порушення вимог законодавства в частині:

обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку;

- порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Відповідні зміни внесені до підрозділу 10  розділу XX "Перехідні положення" Податкового Кодексу  Законами України від 17.03.2020 №533-ІХ та від 30.03.2020 №540-ІХ.

 

У підприємців Київщини – 12273 ліцензії на право торгівлі алкоголем та тютюном уроздріб

 

Наразі на території Київської області - 12273 діючих ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, в тому числі: алкогольними напоями – 6845 тютюновими виробами – 5428 ліцензія.

У березні 2020 року видано 1112 ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі (алкогольними напоями – 604, тютюновими виробами – 508), призупинено – 126 ліцензій (алкогольними напоями – 80, тютюновими виробами –46), анульовано – 98 ліцензій (алкогольними напоями – 61, тютюновими виробами – 37).

За березень 2020 року від сплати за такі ліцензії до бюджету надійшло 3,5 млн грн, що на 5% більше у порівнянні з березнем минулого року. У грошовому вираженні це означає 164 тис грн додаткових коштів.

З початку поточного року за продаж алкоголю та тютюну неповнолітнім суб’єктам господарювання анульовано 19 ліцензії (алкоголь – 11, тютюн – 8). При цьому, загальна сума штрафних санкцій складає 159,8 тис грн.

 

Інформацію щодо видів діяльності, не зазначених в попередньо поданій до контролюючого органу Таблиці даних платника ПДВ, можна надати шляхом подання нової Таблиці

     Якщо вашу податкову накладну зупинено, ви маєте право подати до ДПС таблицю даних платника податку на додану вартість (далі – Таблиця) за встановленою формою. Таблиця подається в електронній формі засобами електронного зв’язку з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку. 

Ідентифікатори форм Таблиці та пояснення розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/informatsiyno-analitichne-za/reestr-elektronnih-form-po/

Пояснення з інформацією про діяльність платника (з можливим зазначенням відомостей про наявні орендовані або власні приміщення, виробничі потужності, земельні ділянки, найманого персоналу, залишків готової продукції, сировини) подається у вигляді прикріпленого до Таблиці додатка, код форми якого J/F13601.

Ви також можете надати інформацію щодо видів діяльності, які не зазначені в попередньо поданій до контролюючого органу Таблиці. Для цього вам необхідно подати нову Таблицю, в якій зазначаєте такі види діяльності та відповідно коди товарів згідно УКТЗЕД та коди послуг згідно з ДКПП.

 

Кампанія декларування: користуйтесь можливостями електронного кабінету!

 

Через карантин термін  подання податкової декларації про майновий стан і доходи продовжено до 01 липня 2020 року, а термін сплати податкових зобов’язань, задекларованих у ній, - до 01 жовтня 2020 року.

Громадяни можуть подати декларацію в електронному вигляді,  скориставшись сервісом Електронний кабінет, у якому є можливість часткового автоматичного заповнення декларації на підставі облікових даних платника, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, відомостей з реєстрів  про об’єкти рухомого та нерухомого майна.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua або через офіційний вебпортал ДПС.

Для подання декларації в електронному вигляді  потрібно отримати ключі електронного цифрового підпису, які видаються  будь-яким акредитованим центром сертифікації ключів (далі - АЦСК). Перелік АЦСК ДПС з адресами https://acskidd.gov.ua/contacts

 

Як заповнити уточнюючу декларацію з податку на нерухоме майно з метою зменшення суми податку за березень 2020 року?

 

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що з метою зменшення суми податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за березень 2020 року, відповідно до вимог п. 52 прим. 4 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового Кодексу, платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право подати Уточнюючу податкову декларацію з податку за 2020 рік, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.11.2018 № 897).

Розділ І «Розрахунок податкового зобов’язання» додатка 2 Уточнюючої податкової декларації заповнюється наступним чином:

     - значення показників граф 1 – 14, 21-23 переносяться за даними раніше поданої декларації за 2020 рік;

     - графа 15, 19 та 20 зменшується на суму податкових зобов’язань пропорційну одному місяцю І кварталу 2020 року (березень 2020 року є третім місяцем І кварталу) відповідно;     

     - графи 16-18 не заповнюються.

     - значення показників граф 1 – 14, 21-23 переносяться за даними раніше поданої декларації за 2020 рік;

     - графа 15, 19 та 20 зменшується на суму податкових зобов’язань пропорційну одному місяцю І кварталу 2020 року (березень 2020 року є третім місяцем І кварталу) відповідно;

     - графи 16-18 не заповнюються.

Всі новації у податковому законодавстві та основні вимоги застосування норм Податкового кодексу України доступні також на нашій офіційній сторінці у Facebook https://www.facebook.com/tax.kyiv.oblast/

 

Як подати пояснення до Таблиці даних платника?

 

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок зупинення) передбачено право платника податку подати до ДПС таблицю даних платника податку на додану вартість (далі – Таблиця) за встановленою формою (п.12 Порядку №1165).

Таблиця подається в електронній формі, засобами електронного зв’язку, з поясненням, у якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку. Пояснення з інформацією про діяльність платника (з можливим зазначенням відомостей про наявні орендовані або власні приміщення, виробничі потужності, земельні ділянки, найманого персоналу, залишків готової продукції, сировини) подається у вигляді прикріпленого до Таблиці додатка, код форми якого J/F13601.

На офіційному вебсайті ДПС  розміщено відомості щодо засобів електронного зв’язку, якими Таблиця може подаватися. Ідентифікатори форм Таблиці та пояснення розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів.

Всі новації у податковому законодавстві та основні вимоги застосування норм Податкового кодексу України доступні також на нашій офіційній сторінці у Facebook https://www.facebook.com/tax.kyiv.oblast/

 

Ліквідація ФОП: яка звітність?

 

Головне управління ДПС у Київській області  повідомляє, що фізичні особи, які перебували на загальній системі оподаткування та щодо яких до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, подають ліквідаційні податкові декларації про майновий стан і доходи щодо отриманих доходів на загальній системі оподаткування востаннє за звітний період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Для ФОП, які перебували на спрощеній системі оподаткування нормами Податкового кодексу України не передбачено подання ліквідаційної звітності.

Фізичні особи (які перебували на спрощеній системі оподаткування), щодо яких до Єдиного державного реєстру внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, подають податкові декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця востаннє за податковий (звітний) квартал в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Слід зазначити, що ліквідаційна податкова декларація про майновий стан і доходи та остання податкова декларація платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця подається за вибором платника податків в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги.

Повна:

Згідно з п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.2 ст. 49 ПКУ).

Внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) запису про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи здійснюється у разі: внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр) запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця – з дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця (п.п. 65.10.3 п. 65.10 ст. 65 ПКУ).

Абзацами другим та третім п.п. 65.10.8 п. 65.10 ст. 65 ПКУ визначено, що державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування санкцій за їх невиконання.

У разі коли після внесення до Державного реєстру запису про припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізична особа продовжує провадити таку діяльність, вважається, що вона розпочала таку діяльність без взяття її на облік як самозайнятої особи.

Відповідно до абзаців другого та третього п. 177.11 ст. 177 ПКУ фізичні особи, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням, подають податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності, протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

Отже, фізичні особи, які перебували на загальній системі, щодо яких до Єдиного державного реєстру внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, подають ліквідаційні податкові декларації про майновий стан і доходи щодо отриманих доходів на загальній системі оподаткування востаннє за звітний період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Згідно з п.п. 2 п. 299.10 ст. 299 ПКУ реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем відповідно до закону – в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення.

У разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності (п.п. 295.8 ст. 295 ПКУ).

У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, які є платниками єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому відповідним контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення (п. 294.6 ст. 294 ПКУ).

     Нормами ПКУ не передбачено подання ліквідаційної звітності для фізичних осіб, які перебували на спрощеній системі оподаткування.

Таким чином, фізичні особи, щодо яких до Єдиного державного реєстру внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, подають податкові декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця востаннє за податковий (звітний) квартал, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року у строки, визначені п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Слід зазначити, що ліквідаційна податкова декларація про майновий стан і доходи та остання податкова декларація платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця подається за вибором платника податків у відповідності до п. 49.3 ст. 49 ПКУ в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги.

Всі новації у податковому законодавстві та основні вимоги застосування норм Податкового кодексу України доступні також на нашій офіційній сторінці у Facebook https://www.facebook.com/tax.kyiv.oblast/

 

Чи підлягають амортизації безоплатно отримані основні засоби, призначені для використання в господарській діяльності платника?

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що відповідно до п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 та п.п.138.3.2 - 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ. При  розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім «виробничого» методу.

Не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел:

-   вартість гудвілу;

- витрати на придбання/самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів;

- витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.

Поняття «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.

Пункт 22 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 №92, визначає об’єктом амортизації  вартість, яка амортизується (окрім вартості земельних ділянок, природних ресурсів і капітальних інвестицій).

Пункт 4 цього ж П(С)БО 7 встановлює, що під амортизацією розуміється систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Положення П(С)БО 7 та Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 № 561 встановлюють відображення вартості безоплатно отриманих основних засобів та нарахування амортизації на них.

Виходячи із зазначеного, у податковому обліку не передбачено обмежень щодо нарахування амортизації на основні засоби, безоплатно отримані платником податку, тому такі основні засоби, які призначені для використання в господарській діяльності платника податку, підлягають амортизації у порядку, встановленому п. 138.3 ст. 138 ПКУ.

 

Всі новації у податковому законодавстві та основні вимоги застосування норм Податкового кодексу України доступні також на нашій офіційній сторінці у Facebook https://www.facebook.com/tax.kyiv.oblast/

 

27 квітня  2020 року

 

На охорону довкілля платники Київщини спрямували більше 57 млн грн, - Орест Вітик

Як повідомив в.о. начальника ГУ ДПС у Київській області Орест Вітик, до Зведеного бюджету платники екологічного податку спрямували 57,2 млн грн. З цієї суми 34,4 млн грн. надійшло до Державного бюджету. Зокрема, Вітик підкреслив, що цей показник зріс на 97%, або 17 мільйонів гривень. У свою чергу, бюджети територіальних громад отримали 22,8 млн грн: на 2 мільйони гривень більше, аніж було сплачено торік.

Найбільші суми від суб’єктів господарювання, як ведуть свій бізнес на території Обухівського управління – 45 мільйонів гривень, Білоцерківського та Бориспільського –  3,3 та 3,4 млн грн відповідно.

Нагадуємо, що суми екологічного податку, який справляється за розміщення відходів, обчислюються платниками самостійно щокварталу, виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, ставок податку та коригуючих коефіцієнтів. Тобто, податок розраховується  на підставі фактичних обсягів розміщення відходів протягом звітного кварталу.

Наявність або відсутність затверджених лімітів на утворення та розміщення відходів у платника екологічного податку не впливає на обчислення сум екологічного податку, що справляється за розміщення відходів. Розмір екологічного податку при обчисленні сум податку, у разі перевищення платником податку, затверджених лімітів на утворення та розміщення відходів або у разі їх відсутності, не збільшується.

Всі новації у податковому законодавстві та основні вимоги застосування норм Податкового кодексу України доступні також на нашій офіційній сторінці у Facebook https://www.facebook.com/tax.kyiv.oblast/

 

До уваги платників податків!!! Обережно шахраї!!!!!

Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу, що продовжуються випадки шахрайства з боку невстановлених осіб, які від імені керівництва ДПС Київської області вимагають у представників бізнесу перерахувати кошти на банківські картки.

Такі дзвінки шахраїв зафіксовано з телефонних номерів (095)068-22-97 та (044)221-00-27.

Такі дії є злочинними і кваліфікуються як шахрайство та умисна дискредитація посадових осіб податкових органів.

Шановні платники! Для запобігання діяльності шахраїв просимо вас будьте пильними та обачними, уважно перевіряйте інформацію, не піддаватись на їх провокації та ні за яких обставин не перераховувати кошти.

У разі таких випадків, просимо звертатись до підрозділів Національної поліції (за телефоном 102) та до ГУ ДПС у Київській області (200-37-93, 200-37-50).  

 

На Київщині продовжується робота з питань виявлення та запобігання корупції в рядах податківців

У першому кварталі 2020 року співробітники управління з питань запобігання та виявлення корупції провели 131 організаційно-роз’яснювальний захід. Зокрема, проведено 30 лекцій та семінарів для співробітників ГУ ДПС у Київській області, вжито 592 заходів з надання методичної та консультаційної допомоги, а саме: 405 консультацій (допомоги) працівникам ГУ ДПС у Київській області в заповненні декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, 43 індивідуальних консультацій, щодо дотримання антикорупційного законодавства та 144 роз’яснювальних заходи окремим структурним підрозділам ГУ ДПС у Київській області.

Також завершено перевірку одного з управлінь ГУ ДПС у Київській області з питань правомірності повернення платникам податків помилкових та/або надміру сплачених грошових зобов’язань, за результатами якої виявлено розкрадання більше 7 млн.грн. державних коштів шляхом підробки офіційних документів та внесення недостовірних відомостей в інтегровані картки платників ІТС «Податковий блок». Матеріали перевірки направлено до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві.

Всі новації у податковому законодавстві та основні вимоги застосування норм Податкового кодексу України доступні також на нашій офіційній сторінці у Facebook https://www.facebook.com/tax.kyiv.oblast/

 

Податкова знижка за переобладнання транспорту. Які документи, крім податкової декларації про майновий стан і доходи, потрібно подати до податкового органу?

Порядок переобладнання транспортних засобів, затверджений Постановою КМУ від 21.07.2010 №607, передбачає, що після переобладнання транспортного засобу його власник має звернутись до організації з оцінки відповідності та подати заяву про проведення оцінювання відповідності переобладнаного транспортного засобу правилам, нормативам і стандартам України та вимогам, викладеним у документі про погодження. За результатами такого оцінювання видається:

 -  сертифікат відповідності – для переобладнаних автобусів та транспортних засобів, які переобладнані (за винятком транспортних засобів, переобладнаних для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива) СГ, що має нормативно-технічну документацію на відповідний вид переобладнання, узгоджену з МВС та Мінінфраструктури України, і свідоцтво про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху;

-   акт технічної експертизи або сертифікат відповідності – для транспортних засобів, що переобладнані в індивідуальному порядку, а також для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива.

Для отримання податкової знижки потрібно також подати документи, які підтверджують витрати, понесені для переобладнання транспортного засобу: квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери, копії договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У цих документах обов’язково повинно бути відображено вартість товарів (робіт, послуг) та строк їх продажу (виконання, надання). також необхідно надати сертифікат відповідності для транспортного засобу, що був переобладнаний, та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).

Всі новації у податковому законодавстві та основні вимоги застосування норм Податкового кодексу України доступні також на нашій офіційній сторінці у Facebook https://www.facebook.com/tax.kyiv.oblast/

 

 

 

 

22 квітня  2020 року

Будьте уважні! На Київщині знов орудують шахраї!

На Київщині знов активізувались шахраї. Про це повідомляє управління з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС у Київській області. Так, невстановлені особи телефонують суб’єктам господарювання з номера
095 444 67 66 та від імені керівництва податкової служби вимагають перерахувати кошти на банківські рахунки. Такі дії кваліфікуються як шахрайство та умисна дискредитація податкових органів.

Ми звертаємося до платників податків з проханням перевіряти інформацію та не перераховувати кошти!

У разі, якщо ви отримали такий дзвінок, звертайтеся до нас за номерами телефонів 044 200 37 93 та 044 200 37 50, а також до підрозділів Національної поліції за номером телефону 102.

Всі новації у податковому законодавстві та основні вимоги застосування норм Податкового кодексу України доступні також на нашій офіційній сторінці у Facebook https://www.facebook.com/tax.kyiv.oblast/

 

Як заповнити уточнюючу декларацію з плати за землю на зменшення податкового зобов’язання за березень 2020?

За період з 01 березня по 31 березня 2020 плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності не нараховується та не сплачується.  

Для  зміни податкового зобов’язання із сплати плати за землю за березень 2020 платники плати за землю (крім фізичних осіб), які подали відповідну  декларацію, мають подати уточнюючу Декларацію та відобразити в ній зменшення податкових зобов’язань.

Форма Декларації передбачає заповнення розд. І «Розрахунок суми земельного податку» у разі наявності в Декларації відмітки «Земельний податок», та розд. ІІ «Розрахунок суми орендної плати» у разі наявності в Декларації відмітки «Орендна плата».

В уточнюючій Декларації для відображення зменшення податкового зобов’язання з земельного податку за березень 2020 показники колонок 1 – 13 розд. І «Розрахунок суми земельного податку»  мають відповідати даним раніше поданої Декларації за 2020 рік. У колонках 14 - 17 уточнюючої Декларації зазначається:

- у колонці 14 «код пільги» – 18010593, згідно з довідником № 98/2 інших податкових пільг станом на 02.04.2020, затверджених ДПС;

- у колонці 15 «розмір пільги» – 100;

- у колонці 16 «сума пільги» – сума податкового зобов’язання із сплати земельного податку за податковий період березень 2020 року, яка була задекларована в Декларації за 2020 рік;

  - у колонці 17 «Річна сума земельного податку (до сплати)» – різниця між показниками колонок 13 та 16 (к. 13 – к. 16).

В уточнюючій Декларації для відображення зменшення податкового зобов’язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (далі – орендна плата за земельні ділянки) за березень 2020 показники колонок 1 – 11 розд. ІІ «Розрахунок суми орендної плати» уточнюючої Декларації мають відповідати даним раніше поданої Декларації за 2020 рік, а у колонці 12 «Річна сума орендної плати» – відображається річна сума орендної плати за земельні ділянки, зменшена на суму податкового зобов’язання із сплати орендної плати за земельні ділянки за податковий період березень 2020 року, яка була задекларована в Декларації за 2020 рік.

При цьому, відображення коду пільги 18010593 (щодо орендної плати за земельні ділянки за березень 2020 року) в уточнюючій Декларації з позначкою «Орендна плата» не передбачено, тобто не зазначається.

Всі новації у податковому законодавстві та основні вимоги застосування норм Податкового кодексу України доступні також на нашій офіційній сторінці у Facebook https://www.facebook.com/tax.kyiv.oblast/

 

Як оподатковується надання в оренду нерухомого майна?

Власник користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд, у тому числі для здійснення підприємницької діяльності. Тому надання в оренду власного нерухомого майна може здійснюватися фізичними особами  як у межах підприємницької діяльності, так і без реєстрації орендодавця фізичною особою – підприємцем. Але при цьому він  самостійно нараховує та сплачує до бюджету податок протягом 40 календарних днів після останнього дня звітного кварталу.

Суми отриманого доходу,  сплаченого протягом звітного року податку та податкового зобов’язання необхідно відобразити  у річній податковій декларації про майновий стан і доходи. Дохід від надання майна в оренду оподатковується за ставкою податку на доходи фізичних осіб 18% та військового збору – 1,5%.

Всі новації у податковому законодавстві та основні вимоги застосування норм Податкового кодексу України доступні також на нашій офіційній сторінці у Facebook https://www.facebook.com/tax.kyiv.oblast/

 

Закон України № 540: виробники дезінфекційних засобів з використанням спирту етилового тимчасово справляють акцизний податок за нульовою ставкою

До 31 травня 2020 року  виробники лікарських засобів, які здійснюють виробництво дезінфекційних засобів з використанням спирту етилового, справляють акцизний податок за нульовою ставкою за 1 літр 100-відсоткового спирту.

Тимчасово спрощено порядок виробництва дезінфекційних засобів: відтепер  державні підприємства,  виробники спирту етилового можуть використовувати вироблений ними спирт для виробництва дезінфекційних засобів без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників спирту за умови обладнання місць відпуску дезінфекційних засобів засобами обліку виробленої продукції та участі представників контролюючих органів у контролі за дотриманням умов денатурації спирту.

Крім цього, виробники спирту етилового можуть відвантажувати спирт етиловий з акцизних складів виробникам лікарських засобів і  продукції хімічного та технічного призначення, включеної до переліку продукції хімічного та технічного призначення, для виробництва якої використовується спирт етиловий денатурований, для виробництва дезінфекційних засобів, зокрема, у кількості, що не перевищує об’єм наявних у розпорядженні місць зберігання спирту етилового, що внесені до Єдиного реєстру місць зберігання спирту.

До отримання спирту етилового з акцизного складу, що використовується для виробництва дезінфекційних засобів, видається податковий вексель на суму податку, нарахованого на обсяг спирту етилового, що отримується виходячи зі ставки, визначеної у п.215.3 ст. 215 ПКУ. На операції видачі, обігу, погашення та здійснення протесту такого векселя розповсюджуються положення п. 229.1 ст. 229 ПКУ. 

Закон України від 30.03.2020 №540 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)".

 

Всі новації у податковому законодавстві та основні вимоги застосування норм Податкового кодексу України доступні також на нашій офіційній сторінці у Facebook https://www.facebook.com/tax.kyiv.oblast/

 

 

21 квітня  2020 року

Протягом січня-березня на Київщині удвічі зменшилася кількість документальних перевірок

Протягом січня-березня 2020 року управлінням проведено 94 документальні перевірки, що на 91 перевірку менше, ніж за січень-березень 2019 року, в тому числі 41 планова та 53 позапланова перевірка.

За результатами проведених документальних перевірок донараховано узгоджених податкових зобов’язань в сумі 203,6 млн. гривень. Із донарахованих сум до бюджету надійшло 15,1 млн. гривень. Крім того, в ході документальних перевірок зменшено неправомірно задекларовані підприємствами збитки на суму 1,2 млрд. грн., що дозволить у майбутніх періодах упередити несплату зазначеного податку до бюджету на 217,7 млн. грн. Також зменшено суму від'ємного значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом з ПДВ в розмірі 7,7 млн. гривень.

Крім того, за січень-березень 2020 року проведено 405 фактичних перевірок платників податків, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, за результатами яких до порушників податкового законодавства застосовані штрафні санкцій на загальну суму 5,5 млн. грн., з як их 2,1 млн. грн. сплачено до бюджету.

 

Платники Київщини сплатили 113,5 млн грн акцизного податку

За перший квартал поточного року з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів надійшло 113,5 млн грн. Цей показник на 24% або 22 млн грн перевищує суму минулорічних надходжень до місцевих бюджетів.

На території Київської області - 12273 діючих ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, в тому числі: алкогольними напоями – 6845 тютюновими виробами – 5428 ліцензія.

За березень 2020 року видано 1112 ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі (алкогольними напоями – 604, тютюновими виробами – 508), призупинено – 126 ліцензій (алкогольними напоями – 80, тютюновими виробами –46), анульовано – 98 ліцензій (алкогольними напоями – 61, тютюновими виробами – 37).

Інформація про діючі ліцензії знаходиться у відкритому доступі та постійно оновлюється на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/.

Нагадуємо, Державна податкова служба розпочала публікацію інформаційних листів. Зокрема, завантажити лист щодо обігу підакцизних товарів можна за посиланнямhttps://tax.gov.ua/podatki-ta-zbori/informatsiyni-listi/414205.html

Усі інформаційні листи -https://tax.gov.ua/podatki-ta-zbori/informatsiyni-listi/

Всі новації у податковому законодавстві та основні вимоги застосування норм Податкового кодексу України доступні також на нашій офіційній сторінці у Facebook https://www.facebook.com/tax.kyiv.oblast/

 

Нежитлова нерухомість в період з 01 березня по 31 березня не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що 02 квітня 2020 набув чинності   Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» №540-ІХ від 30.03.2020 (далі – Закон №540), яким, зокрема, передбачено звільнення від податку на нежитлову нерухомість за період  з 01 березня по 31 березня 2020 року (при цьому відмінено попередні зміни до ПКУ, внесені Законом №533, які передбачали таке звільнення на березень та квітень 2020).

Так, Законом №540 до Податкового Кодексу внесено норму, згідно з якою об’єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в період з 01 березня по 31 березня 2020 року. При цьому:

Юридичні особи - платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, які відповідно до вимог ПКУ подали податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, та відобразити в ній зміни податкового зобов’язання за березень 2020 року. Тобто, зменшення податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за березень 2020 року буде здійснюватися платниками податку - юридичними особами виключно шляхом подання уточнюючих податкових декларацій до податкової декларації за 2020 рік, в яких платники мають право зменшити суму податкових зобов’язань за І квартал (березень) 2020 року на суму пропорційну одному місяцю кварталу.

До прикладу: якщо в декларації за 2020 рік  суму податкових зобов'язань з податку визначено в розмірі 600 тис. грн., то  щоквартальна сума складатиме 150 тис. грн. В уточнюючій податковій декларації за 2020 рік платник має право зменшити нараховані податкові зобов’язання за І квартал на 50 тис. грн.

Фізичним особам– платникам податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, податок нараховується контролюючими органами. Відповідно до норм ПКУ, у 2020 році нарахування фізичним особам податку здійснюється за 2019 податковий (звітний) рік. Вимоги щодо звільнення від оподаткування в період з 01 березня по 31 березня 2020 року будуть враховані при нарахуванні контролюючими органами податку фізичним особам у 2021 році за 2020 податковий (звітний) рік.

 

Всі новації у податковому законодавстві та основні вимоги застосування норм Податкового кодексу України доступні також на нашій офіційній сторінці у Facebook https://www.facebook.com/tax.kyiv.oblast/

 

17 квітня  2020 року

 

Президент України підписав закон щодо створення єдиного рахунку для сплати податків

ГУ ДПС у Київській області інформує, що Президент України підписав Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №559-IX, яким передбачається створення єдиного рахунку для сплати податків і зборів, передбачених Податковим Кодексом. Єдиний рахунок для сплати податків буде відкрито для платників за їх згодою Державною казначейською службою України на центральному рівні.

Створення єдиного рахунку для сплати податків дозволить спростити сплату податкових платежів та сприятиме зменшенню кількості помилково або надміру сплачених грошових зобов’язань.

 

Рішення органів місцевого самоврядування щодо встановлених місцевих податків та зборів

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що з  Рішеннями органів місцевого самоврядування щодо встановлених місцевих податків та зборів на відповідній території платники податків можуть ознайомитись на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.uaв рубриці «Рішення місцевих рад» або на вебпорталах регіональних органів податкової служби.

Також з метою ознайомлення з рішеннями органів місцевого самоврядування щодо встановлених місцевих податків та зборів  платники податків можуть звернутися до контролюючих органів за його місцезнаходженням або до відповідних органів місцевого самоврядування.

 

При декларуванні податкової знижки разом з декларацією подається довідка про отримані у звітному році доходи

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що відповідно до п.п. «в» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податків зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи за встановленою формою.

Платники податку зобов’язані на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку. Фізична особа, яка зобов’язана подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи, відповідно до вимог ПКУ, або має право скористатися податковою знижкою, повинна на вимогу контролюючого органу надати разом із такою декларацією довідку про отримані у звітному році доходи.

При цьому, п.п. «в» п. 176.2 ст. 176 ПКУ зобов’язує осіб, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, на вимогу платника податку подавати відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку.

 

Інформація про режим роботи, адреси розміщення пунктів реєстрації користувачів та перелік документів, необхідних для отримання КЕП

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що детальну інформацію щодо режиму роботи, адреси розміщення пунктів обслуговування (відокремлених пунктів реєстрації) користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КНЕДП ІДД ДПС) можна отримати на офіційному інформаційному ресурсі КНЕДП ІДД ДПС (www.acskidd.gov.ua) за посиланням Головна/«Контакти»/«Пункти обслуговування» або Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Пункти обслуговування».

 

Тут же у розділі «Отримання електронних довірчих послуг» офіційного інформаційного ресурсу КНЕДП ІДД ДПС (www.acskidd.gov.ua/Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»), у підрозділі «Підготовка документів та реєстрація» наведено перелік документів, необхідних для отримання електронних довірчих послуг.

 

15 квітня  2020 року

 

Кампанія декларування доходів громадян 2020

Головне управління ДПС у Київській області нагадує мешканцям Київщини, що наразі триває кампанія декларування доходів та рекомендує громадянам подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи в електронному вигляді, через Електронний кабінет.

Подання декларації в електронному вигляді – комфортний та зручний спосіб для платників податку, який зекономить час на подання декларації та, водночас,  допоможе виконати рекомендації щодо дотримання умов карантину, направленого на запобігання поширенню коронавірусної інфекції в країні. 

Нагадуємо, що громадяни, які протягом 2019 року отримали доходи у вигляді спадщини не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, дарунки у вигляді коштів, майна, або  майнових чи немайнових прав, які підлягають оподаткуванню, або ж отримували доходи не від податкових агентів, отримали іноземні доходи (доходи з походженням з-за кордону), зобов’язані подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи.

Законом України від 17.03.2020 №533-ІХ термін подання податкової декларації про майновий стан і доходи продовжено до 01 липня, а термін сплати задекларованих у ній податкових зобов’язань -  до 1 жовтня поточного року.

Сума, що має бути повернена платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в декларації, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.

 

Розмір плати за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 грн. на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі; а на території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст, - 500 грн. на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), на кожний окремий, зазначений у ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі.

Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю сидром та перрі (без додання спирту) становить 780 грн. на кожне місце торгівлі незалежно від його територіального розташування.

Для місць торгівлі, які розташовані за межами території міст обласного підпорядкування і міст Києва та Севастополя на відстані до 50 км та які мають торговельні зали площею понад 500 кв. м, плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 грн. на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі.

Розмір щорічної плати за ліцензію на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі становить 2000 грн., а на території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст 250 грн. на кожне місце торгівлі.

Розмір плати за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами  встановлено  ст. 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» зі змінами та доповненнями.

 

Обчисленя екологічного податку у разі перевищення лімітів на розміщення відходів

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що суми екологічного податку, який справляється за розміщення відходів, обчислюються платниками самостійно щокварталу, виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, ставок податку та коригуючих коефіцієнтів, у порядку, визначеному Податковим Кодексом (п.249.6 ст.249 ПКУ). Тобто, податок розраховується  на підставі фактичних обсягів розміщення відходів протягом звітного кварталу.

Наявність або відсутність затверджених лімітів на утворення та розміщення відходів у платника екологічного податку не впливає на обчислення сум екологічного податку, що справляється за розміщення відходів.Розмір екологічного податку при обчисленні сум податку у разі перевищення платником податку затверджених лімітів на утворення та розміщення відходів або у разі їх відсутності не збільшується.

 

Ставки єдиного податку для ФОП

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об’єднаних територіальних громад для фізичних осіб – підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

1) для І групи платників ЄП – у межах до 10 % (210,20грн.) розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня податкового року;

2) для ІІ групи платників ЄП – у межах до 20 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового року.

У разі здійснення платниками ЄП І і ІІ груп кількох видів господарської діяльності застосовується максимальний розмір ставки ЄП, встановлений для таких видів діяльності.

Якщо платник ЄП І і ІІ груп  здійснює господарську діяльність на територіях більш як однієї сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, то застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для відповідної групи таких платників ЄП.

Платникам ЄП ІІІ групи  ставка податку встановлюється у розмірі:

-3% доходу – у разі сплати ПДВ згідно з Податковим Кодексом (далі – ПКУ);

-5% доходу – у разі включення ПДВ до складу ЄП.

Для ФОП, які здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, ставка ЄП встановлюється у розмірі 5 % доходу.  

02 квітня 2020 набрав чинності  Закон України від 30.03.2020 №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким, зокрема, доповнено підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ п.п. 52 прим. 6 та  прим. 7.

Так п. 52 прим. 6 підр. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ надано право органам місцевого самоврядування у 2020   прийняти рішення про внесення змін до прийнятого рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів щодо зменшення ставок ЄП, а  п. 52 прим. 7 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що у 2020  на проекти рішень, рішення сільських, селищних, міських рад, рад об’єднаних територіальних громад про внесення змін до прийнятих рішень про встановлення місцевих податків та/або зборів щодо зменшення ставок ЄП, прийнятих згідно  п. 52 прим. 6 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, не поширюється п.п. 4.1.9 п. 4.1 та п. 4.5 ст. 4, п.п. 12.3.4 п. 12.3, п.п. 12.4.3 п. 12.4 (у частині строку прийняття та набрання чинності рішень) та п. 12.5 (у частині строку набрання чинності рішеннями) ст. 12 ПКУ.

 

Юридичні особи – платники ЄП за земельні ділянки, що використовуються у їх господарській діяльності, декларацію з плати за землю не подають

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.

Разом з тим платники плати за землю мають право подавати щомісячно звітну податкову декларацію, що звільняє їх від обов’язку подання  річної податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 ПКУ).

При цьому платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).

Таким чином, юридичні особи – платники єдиного податку не є платниками земельного податку за земельні ділянки, які належать їм на правах власності або постійного користування та використовуються для провадження господарської діяльності, вони не отримують податкові пільги щодо сплати земельного податку, тому їм не потрібно за такі земельні ділянки подавати до контролюючих органів податкові декларації з плати за землю із заповненням графи «Пільги».

Всі новації у податковому законодавстві та основні вимоги застосування норм Податкового кодексу України доступні також на нашій офіційній сторінці у Facebook https://www.facebook.com/tax.kyiv.oblast/

 

Суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, контролюючий орган має право визначити за три звітні податкові роки

Відповідно до п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, передбачених ПКУ або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов’язань з окремого податку або збору є контролюючий орган.

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом - п.266.7 ст.266 ПКУ.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Податкові повідомлення-рішення про сплату сум податку, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 01 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком). У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у встановлені строки, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання.

Контролюючі органи, крім випадків, визначених п.102.2 ст. 102 ПКУ, мають право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом (п. 102.1 ст. 102 ПКУ). Отже, контролюючий орган має право визначити суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за три звітні податкові роки.

Всі новації у податковому законодавстві та основні вимоги застосування норм Податкового кодексу України доступні також на нашій офіційній сторінці у Facebook https://www.facebook.com/tax.kyiv.oblast/

Оподаткування продажу рухомого майна

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна визначається ст. 173 Податкового Кодексу, пункт 173.1 якої встановлює, що дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною п.167.2 ст.167 Податкового Кодексу, тобто 5 %  ( п.173.1 ст.173 ПКУ). А от дохід від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого майна, що здійснюються фізичними особами - нерезидентами, оподатковується  за ставкою 18 % - це встановлено п.173.6 ст.173 ПКУ.

Виняток із цієї норми встановлений п.173.2 ст.173 ПКУ, - дохід, отриманий платником податку від продажу/обміну протягом звітного  року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню. Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року двох та більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню.

Отже, при отримані фізичною особою протягом звітного (податкового) року доходу від продажу іншій фізичній особі двох та більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або інших об’єктів рухомого майна, які не входять до цього переліку, податок на доходи фізичних осіб сплачує фізична особа - продавець самостійно до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу за місцем нотаріального посвідчення такого договору за ставками: для резидентів – 5 %, для нерезидентів – 18 %.

Оскільки Цивільним кодексом України не встановлено такого суб’єкта права приватної власності як фізична особа – підприємець, то дохід, отриманий ФОП від продажу власного рухомого майна, підлягає оподаткуванню за нормами, визначеними ст.173 ПКУ.

Додатково повідомляємо, що згідно із п.2 ст. 181 ЦКУ рухомими речами (майном) є речі (майно), які можна вільно переміщувати у просторі.

Пунктом 3 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 року № 1440,  деталізовано визначення поняття «рухомого майна»:  рухоме майно – це матеріальні об’єкти, які можуть бути переміщеними без заподіяння їм шкоди. До рухомого майна належить майно у матеріальній формі, яке не є нерухомістю.

Всі новації у податковому законодавстві та основні вимоги застосування норм Податкового кодексу України доступні також на нашій офіційній сторінці у Facebook https://www.facebook.com/tax.kyiv.oblast/

 

Особи, які мають ліцензію на зберігання пального, але не підпадають під визначення платників акцизного податку, декларацію акцизного податку не подають

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що перелік платників акцизного податку визначено пунктом 212.1 статті 212 ПКУ, зокрема, це особи (у т.ч. юридичні особи, що ведуть облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійні представництва, які реалізують пальне або спирт етиловий (п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ).

Платники, визначені п.п.212.1.15 п.212.1 ст. 212 ПКУ,  та платники, які мають діючі (у т.ч. призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили вони господарську діяльність у звітному періоді.   Платники акцизного податку, визначені п. 212.1 ст. 212 ПКУ (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у підпунктах 215.3.4, 215.3.5, 215.3.5 прим. 1, 215.3.5 прим. 2, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 п. 215.3 ст. 215 ПКУ), подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію акцизного податку (далі – Декларація).

Особи які не підпадають під визначення платників акцизного податку згідно п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ (не здійснювали реалізацію пального або спирту етилового), але мають ліцензії на право зберігання власного пального, не зобов’язані подавати Декларацію, якщо протягом звітного періоду у них сукупно виконувались наступні умови:

- відсутні об’єкти оподаткування акцизним податком та/або показники, які підлягають відображенню у Декларації;

- відсутні будь-які інші діючі (у т.ч. призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством (крім ліцензій на зберігання власного пального);

- відсутні підстави для визнання їх платниками акцизного податку за будь-якими іншими ознаками, визначеними п.212.1 ст.212 ПКУ (крім випадку якщо така особа була платником акцизного податку лише у зв’язку з імпортом підакцизних товарів визначених підпунктами 215.3.4 - 215.3.8 п. 215.3 ст. 215 ПКУ).

 

Всі новації у податковому законодавстві та основні вимоги застосування норм Податкового кодексу України доступні також на нашій офіційній сторінці у Facebook https://www.facebook.com/tax.kyiv.oblast/

 

13 квітня  2020 року

 

«На соціальне забезпечення платники Київщини спрямували 2,6 млрд грн», - Орест Вітик

За перший квартал 2020 року на забезпечення загальнодержавного соціального страхування платники Київщини перерахували 2,6 млрд грн. Про це повідомив в.о. начальника ГУ ДПС у Київській області Орест Вітик. Він зазначив, що цей показник на 14% або 306,4 млн грн перевищує надходження минулого року.

Водночас, нагадуємо, що за періоди з 1 по 31 березня та з 1 по 30 квітня 2020 року тимчасово звільняються від нарахування, обчислення та сплати ЄСВ за себе: ФОП, в тому числі ті, які перебувають на спрощеній системі оподаткування; особи, які провадять незалежну професійну діяльність; члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню за іншими підставами.

Зазначені СГ на власний розсуд вирішують питання застосування звільнення від сплати єдиного внеску. Так, вони можуть прийняти рішення про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску за вказані періоди в розмірах та порядку, визначених Законом про ЄСВ та зазначать це у «Звіті про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску», що подається до податкового органу за звітний рік.

 

Подання уточнюючої декларації з метою зміни податкового зобов’язання з плати за землю

ГУ ДПС у Київській області  інформує, що змінами, внесеними до Податкового Кодексу Законами України від 17.03.2020 №533-IX та від 30.03.2020 №540-IX передбачено, що не нараховується та не сплачується за період з 01 березня по 31 березня 2020 плата за землю - земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності.

У зв’язку з цим, платники плати за землю, крім фізичних осіб, з метою зменшення податкових зобов’язань з плати за землю за період з 01 березня по 31 березня 2020, визначених ними  у податкових деклараціях з плати за землю, поданих за 2020 рік, мають право подати уточнюючу податкову декларацію (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ, та враховуючи зупинення перебігу таких строків на період з 18 березня по 31 травня 2020  відповідно до п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ), та відобразити в ній зміни податкового зобов’язання з плати за землю за березень 2020.

А ті платники плати за землю, які на підставі Закону №533 подали уточнюючу податкову декларацію з плати за землю за 2020 рік, та зменшили податкові зобов’язання за березень та квітень 2020 року, враховуючи вимоги Закону №540 зобов’язані не пізніше 30 квітня 2020 року подати уточнюючу податкову декларацію до податкової декларації з плати за землю за 2020 рік (з урахуванням раніше поданих уточнюючих податкових декларацій), в якій вони мають збільшити податкові зобов’язання з плати за землю за квітень 2020 рік, тобто, відновити податкові зобов’язання, які були задекларовані в податковій декларації з плати за землю за 2020 рік.

Законом №540 передбачено, що штрафні санкції, визначені ст. 50 ПКУ та штрафні санкції згідно вимог п. 120.2 ст. 120 ПКУ, за внесення змін до податкової звітності в частині збільшення податкових зобов’язань з плати за землю за податковий період квітень 2020 року, не нараховуються.

 

Доходи, які не включаються до складу доходу ФОП - платника ЄП

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що Законом України від 17.03.2020 №532-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підвищення доступності лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, які закуповуються за кошти державного бюджету, та створення умов для закупівель у сфері охорони здоров’я за кошти державного бюджету», що  набрав чинності 01 квітня 2020, внесено зміни, зокрема, до п. 292.11 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо безоплатно наданих (переданих) особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, на користь СГ, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я.Так, до доходу, визначеного ст.292 ПКУ, не включаються

       -суми податку на додану вартість;

  -   суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів;

   -  суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм;

   -  суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів;

    - суми коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), реалізованих у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ, вартість яких була включена до загального оподатковуваного доходу фізичної особи – підприємця;

    - суми ПДВ, що надійшли у вартості товарів (виконаних робіт/послуг), відвантажених/поставлених у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ;

  - суми коштів у частині надмірно сплачених податків і зборів, встановлених ПКУ, та суми ЄСВ, що повертаються платнику єдиного податку з бюджетів або державних цільових фондів;

- безоплатно надані (передані) особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, на користь суб’єктів господарювання, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, за умови якщо:

     1) такі товари на день укладення договору про їх закупівлю були включені до Переліку лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що закуповуються за кошти державного бюджету для виконання програм та здійснення централізовано заходів з охорони здоров’я, затвердженого КМУта

     2) такі товари були придбані особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я або за кошти грантів (субгрантів) для виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні відповідно до закону.

     У разі нецільового використання лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму єдиного податку за ставкою, передбаченою п. 293.5 ст. 293 ПКУ.

 

Сума компенсації послуги «муніципальна няня» не оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором

ГУ ДПС у Київській області інформує, що відповідно до п.3 Порядку відшкодування вартості послуги з догляду за дитиною до трьох років «муніципальна няня», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2019 № 68 із змінами і доповненнями (далі – Порядок №68), відшкодування вартості послуги «муніципальна няня» є щомісячною адресною компенсаційною виплатою одному з батьків (усиновлювачів), опікуну дитини до трьох років (далі – компенсація послуги «муніципальна няня»). Компенсація послуги «муніципальна няня» здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

Право на отримання компенсації послуги «муніципальна няня» мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які є батьками (усиновлювачами), опікунами дитини до трьох років і на законних підставах проживають на території України та уклали договір про здійснення догляду за дитиною до трьох років (далі – договір) з муніципальною нянею.

Водночас, компенсація послуги «муніципальна няня» не призначається батькам – вихователями дитячих будинків сімейного типу, прийомним батькам, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства.

Згідно п.п.165.1.1 п.165.1 ст. 165 ПКУ, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи, як сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги (включаючи грошові компенсації особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю при реалізації індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги особам з інвалідністю з Фонду соціального захисту інвалідів згідно із законом.

Від оподаткування військовим збором звільняються доходи, що згідно з розд. ІV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб, не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою.

Сума компенсації послуги «муніципальна няня», що виплачується громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які є батьками (усиновлювачами), опікунами дитини до трьох років і на законних підставах проживають на території України та уклали договір з муніципальною нянею, за рахунок коштів державного бюджету, відноситься до категорії доходів, визначених п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ та не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, тобто не оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором.

 

 

08 квітня  2020 року

Орест Вітик: за період січень-березень платники Київщини сплатили на 466 мільйонів гривень більше, аніж торік

У січні-березні 2020 року до місцевих бюджетів від платників податків пристоличного регіону надійшло 3,7 млрд грн. Про це повідомив
в.о. начальника ГУ ДПС у Київській області Орест Вітик. Він зазначив, що сума надходжень зросла на 14%, що у грошовому вираженні
дорівнює 466,3 млн грн.

Зокрема, у розрізі основних платежів платники області забезпечили
15-відсоткове зростання у сплаті податку на доходи фізичних осіб порівняно з аналогічним періодом минулого року. Так, станом на 1 квітня з доходів громадян сплачено 2,4 млрд грн та додатковою сумою у майже 308 мільйонів гривень.

Землекористувачі спрямували до бюджетів територіальних громад Київщини 367 млн грн, що на 11% або 36 мільйонів гривень більше, аніж було сплачено минулоріч.  Малий та середній бізнес області перерахував
618,2 млн грн., продемонструвавши динаміку зростання в 11% або 61 мільйон гривень.

Власники нерухомості сплатили 99,3 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Орест Вітик підкреслив, що це на третину більше за минулорічний показник. При цьому сума додаткових коштів складає 24 мільйони гривень.

З реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів до місцевих бюджетів сплачено 113,5 млн грн. Темп приросту до відповідного показника 2019 року складає 24% або 21,8 млн грн.

Всі новації у податковому законодавстві та основні вимоги застосування норм Податкового кодексу України доступні також на нашій офіційній сторінці у Facebook https://www.facebook.com/tax.kyiv.oblast/

 

Збільшено граничні розміри доходу для платників єдиного податку

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що 02 квітня 2020 набули чинності зміни, внесені до Податкового Кодексу  Законом України від 30.03.2020  №540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», якими, зокрема, збільшено  граничні розміри доходу для платників єдиного податку І-ІІІ груп.

Граничний обсяг доходу  платників єдиного податку встановлено:

І група – до 1,0 млн.грн. замість 300,0 тис.грн.

ІІ група – до 5,0 млн.грн. замість 1,5 млн.грн.

ІІІ група – до 7,0 млн.грн. замість 5,0 млн.грн.

Також органам місцевого самоврядування у 2020 році надано право прийняти рішення про внесення змін до прийнятого рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів щодо зменшення ставок єдиного податку для ФОП - платників ЄП  І та ІІ груп.

Всі новації у податковому законодавстві та основні вимоги застосування норм Податкового кодексу України доступні також на нашій офіційній сторінці у Facebook https://www.facebook.com/tax.kyiv.oblast/

 

Введено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що 02 квітня набули чинності зміни, внесені до Податкового Кодексу України (далі – ПКУ)  Законом України від 30.03.2020 №540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» в частині проведення документальних та фактичних перевірок, зокрема встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020, крім:

- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 ПКУ (щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від՚ємного значення з ПДВ,  яке  становить більше 100,0 тис.грн.);

- фактичних перевірок щодо порушення вимог законодавства в частині:

обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

- здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 п.80 2 ст.80 ПКУ.

Всі новації у податковому законодавстві та основні вимоги застосування норм Податкового кодексу України доступні також на нашій офіційній сторінці у Facebook https://www.facebook.com/tax.kyiv.oblast/

 

Надано право на податкову знижку по витратах коштів або вартості лікарських засобів, переданих закладам охорони здоров’я протягом карантину

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що 02 квітня 2020 набули чинності зміни, внесені до Податкового Кодексу України Законом №540-ІХ, згідно яких встановлено  право платників податку на податкову знижку на суму витрат, понесених у вигляді коштів або вартості лікарських засобів для надання:

медичної допомоги хворим, дезінфекційних засобів і антисептиків, медичного обладнання, засобів індивідуального захисту, медичних виробів для скринінгу хворих, розхідних матеріалів для надання медичної допомоги, медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів, реагентів для лабораторних досліджень;

медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів для інфекційних відділень, патологоанатомічних відділень тощо, засобів особистої гігієни, продуктів харчування та/або товарів за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, які добровільно перераховані (передані):

громадським об’єднанням та/або благодійним організаціям та/або центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та/або іншим центральним органам виконавчої влади, які реалізують державну політику у сферах санітарного та епідемічного благополуччя населення, контролю якості та безпеки лікарських засобів, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, та/або особі, уповноваженій на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, та/або закладам охорони здоров’я державної та/або комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій протягом карантину, що запроваджений Кабінетом Міністрів України у порядку, встановленому законом, на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Сума таких витрат включається до податкової знижки у повному обсязі без урахування обмежень, встановлених п.п.166.3.2 п.166.3 ст. 166 ПКУ.

Відповідні зміни внесені Законом України від 30.03.2020  №540-ІХ, згідно яких  доповнено пунктом 11 підрозділ 1  розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового Кодексу України.

 

Всі новації у податковому законодавстві та основні вимоги застосування норм Податкового кодексу України доступні також на нашій офіційній сторінці у Facebook https://www.facebook.com/tax.kyiv.oblast/

 

 

 

07 квітня  2020 року

 

Уряд розширив перелік дозволених під час карантину видів господарської діяльності

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що 02 квітня Рішенням Кабінету Міністрів України внесені зміни до постанови КМУ «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 №211, які пом’якшують умови ведення бізнесу та сприятимуть активізації суб’єктів аграрного сектору для проведення весняної посівної кампанії, а також спрощують  доступ населення до фінансових ресурсів.

Відповідно до внесених змін  розширюється перелік дозволених під час карантину видів господарської діяльності.

Зокрема, під час карантину дозволено:

-продаж запчастин для транспортних засобів, у тому числі для тракторів та іншої сільськогосподарської  техніки;

-продаж добового молодняка свійської птиці;

-функціонування всіх видів фінансових установ, у тому числі ломбардів і кредитних спілок.

Крім того, Урядом надано ряд рекомендацій  бізнесу, які сприятимуть зменшенню черг та скупчень відвідувачів у магазинах і забезпечуватимуть виконання запроваджених протиепідемічних заходів, серед яких: працювати аптекам цілодобово; допускати відвідувачів до торгових залів не лише у розрахунку не більше одного відвідувача на 10 квадратних метрів площі, а й з дотриманням 1,5 метрової відстані між особами, тощо.

 

Зміни в податковому законодавстві, спрямовані на підтримку бізнесу в умовах карантину

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що 02 квітня 2020 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» №540-ІХ від 30.03.2020 (далі – Закон №540), яким  внесено зміни, зокрема, до Податкового Кодексу України.

Змінами, внесеними Законом №540 до ПКУ, зокрема передбачено:

- збільшення граничного обсягу доходу, встановленого для платників єдиного податку:

І група – до 1,0млн.грн.

ІІ група – до 5,0 млн.грн.

ІІІ група – до 7,0 млн.грн.

-право на податкову знижку з ПДФО на суму витрат, які добровільно перераховані (передані) громадським об'єднанням та/або благодійним організаціям та/або центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, та/або іншим центральним органам виконавчої влади, які реалізують державну політику у сферах санітарного та епідемічного благополуччя населення, контролю якості та безпеки лікарських засобів, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, та/або особі, уповноваженій на здійснення закупівель у сфері охорони здоров'я, та/або закладам охорони здоров'я державної та/або комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій протягом карантину, що запроваджений Кабінетом Міністрів України у порядку, встановленому законом, на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19),  у повному обсязі без урахування обмежень, визначених підпунктом 166.3.2 пункту 166.3 статті 166 Податкового Кодексу.

-тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено КМУ.

У разі здійснення операцій, звільнених відповідно до цього пункту, положення п.198.5 ст. 198 та ст.199 ПКУ не застосовуються щодо таких операцій.

- нульовий акциз та спрощення адмінпроцедури виробництва і закупівель спирту для дезінфекторів.

- звільнення від плати за землю (земельного податку та орендної плати), а також від податку на нежитлову нерухомість за період  з 01 березня по 31 березня 2020 року (при цьому відмінено попередні зміни до ПКУ, внесені Законом №533, які передбачали таке звільнення на березень та квітень 2020).

-зупинено перебіг строків (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ)  які надійдуть до 31 травня 2020, та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020.

Закон №540 опубліковано  02 квітня 2020  в газеті «Голос України» .

 

Бартерні операції у ФОП - загальносистемника

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що  п.п. 14.1.10 п. 14.1 ст. 14 розд. І Податкового кодексу України  визначено, що бартерна (товарообмінна) операція – це господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в рамках одного договору.

Згідно із ст. 715 та ст. 716 Цивільного кодексу України за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов’язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар.Тобто, кожна  сторона договору міни є продавцем товару, який вона передає в обмін, і покупцем товару, який вона одержує взамін.

На договір міни розповсюджуються загальні положення про купівлю-продаж,  про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов’язання.

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування у фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходи (виручкою у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами.

Виходячи з вищевикладеного, обмежень щодо здійснення бартерних операцій (взаємозаліків) фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування не передбачено.

 

Заяву 1-РН можна подати через Єдине вікно подання електронної звітності або через Електронний кабінет

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що неприбуткові організації мають змогу подати реєстраційну заяву за формою 1-РН (далі – Заява) з позначками «Реєстрація», «Зміни», «Виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій», зокрема, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, якщо установчі документи оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (пункт 6 Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 року  №440 зі змінами та доповненнями).

Заяву  в електронному вигляді платник створює у строки та відповідно до порядку,  визначеному законодавством,  із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням надійного засобу кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП), керуючись Порядком №557, а також Договором.

 Засобами електронного зв’язку Заява в електронній формі подається до контролюючих органів за ідентифікатором форми J1310502, зокрема з використанням режиму «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету.

Протягом двох годин з часу отримання електронного документу платнику надсилається перша квитанція, а якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення – протягом перших двох годин наступного операційного дня.

У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, платник повідомляється про результати такої перевірки.

За відсутності підстав для відмови у включенні (повторному включенні) до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр), присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості, контролюючим органом друга квитанція не направляється.

У разі прийняття контролюючим органом за результатами розгляду Заяви рішення про відмову у включенні (повторному включенні) неприбуткової організації до Реєстру, присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості або виключення неприбуткової організації з Реєстру,  протягом трьох робочих днів з дня отримання контролюючим органом Заяви платнику надсилається друга квитанція.

Платник зобов’язаний, зокрема, вести архів надісланих до контролюючого органу файлів електронних документів із накладеними на них КЕП і печатками платника та отриманих електронних документів з КЕП чи печаткою контролюючого органу. Зберігати цей архів протягом строку, передбаченого законодавством для зберігання відповідних документів на паперових носіях.

 

Легальна праця забезпечує соціальні гарантії працівникам

Головне управління ДПС у Київській області закликає роботодавців та найманих працівників дотримуватися законодавства про працю та уникати неофіційних трудових відносин.

Нелегальні трудові відносини та незадекларована заробітна плата призводять до зменшення надходжень до бюджетів,  створюють брак коштів для оплати праці вчителів, лікарів, інших працівників бюджетної сфери, фінансування соціальних програм. Роботодавець, який ухиляється від офіційного оформлення працівників, позбавляє їх захисту основних трудових прав, а  наймані працівники втрачають страховий стаж, який забезпечує їм отримання заробленої пенсії та інших соціальних виплат.

Легальна праця забезпечує офіційно працевлаштованим робітникам «білу» заробітну плату та  соціальні гарантії:

-безпечні умови праці

-регулярну заробітну плату

-страхування на випадок тимчасової втрати працездатності (виплата по лакарняних листах)

-страхування від нещасних випадків на виробництві

-страхування на випадок безробіття

Тільки легальна праця дасть можливість  гідної майбутньої пенсії.

Відсутність належним чином оформлених трудових відносин з найманими працівниками позбавляє роботодавців прав вимагати від працівників  належного виконання робіт, дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку, встановленого режиму роботи та можливості притягнути до відповідальності працівника, який виконав її неякісно.

Головне управління ДПС у Київській області закликає працівників оформляти офіційно трудові відносини з роботодавцями, адже тільки легальна праця забезпечує їм соціальний захист.

 

Використовуйте можливості Електронного кабінету не лише для подання звітності, але й для листування з органами ДПС

Головне управління ДПС у Київській області інформує про можливості електронних сервісів  ДПС, які забезпечують змогу платникам податків не відвідуючи податкові органи здійснити необхідні процедури: подати звітність, фізичним особам – сплатити податки,  отримати інформацію щодо сплати податків та зборів можна в меню «Стан розрахунків з бюджетом» Електронного кабінету,  тут же міститься інформація про реквізити бюджетних рахунків  на поточну дату, у розділі «Облікові дані платника» приватної частини Електронного кабінету відображаються, зокрема, дані про всі рахунки самозайнятої особи відкриті у банках та інших фінансових установах (поточні, депозитні, кредитні тощо), подати заяву та отримати довідку про відсутність податкового боргу, подати заяву про повернення переплати.

У режимі «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету забезпечена можливість створення платниками податкової, фінансової, статистичної звітності, звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, зокрема «Заяви про повернення помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов’язань та пенi» (J/F 1302001) і подання її до контролюючих органів.

 

Також у режимі «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету платнику податків надано  можливість створити та подати до податкового органу Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП ((J/F1312002) за формою додатка №10 до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом МФУ №1588 від 09.12.2011. Звертаємо увагу, що у розділі 3 «Відомості про об’єкти оподаткування платника податків» при першому поданні Повідомлення форми № 20-ОПП вказуються всі об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, а при наданні наступних Повідомлень зазначаються лише нові об’єкти, або об’єкти, по яких відбулися зміни.

 

06 квітня  2020 року

 

«У першому кварталі темп приросту надходжень до Держбюджету збільшився на 20%», - Орест Вітик

За повідомленням в.о. начальника ГУ ДПС у Київській області Ореста Вітика, у першому кварталі темп приросту надходжень до Держбюджету збільшився на 20% порівняно з відповідним періодом минулого року. За наданою інформацією, платники Київщини сплатили до Державної скарбниці 3,7 млрд грн, що на 624 мільйони гривень перевищує минулорічний показник.

Традиційно у розрізі основних платежів більшу частину перерахованої суми складає податок на додану вартість. Так, Орест Вітик повідомив, що за період січень-березень суб’єкти господарювання області забезпечили 1,9 млрд грн. Це на 25% або 377,3 млн грн більше, аніж у відповідному періоді 2019 року. 

На 15% зросла динаміка сплати податку на доходи фізичних осіб: станом на 1 квітня 2020 року з доходів мешканців пристоличного регіону сплачено 788 мільйонів гривень. При цьому, сума додаткових для Держбюджету коштів дорівнює 102,6 млн грн.

Підприємства та установи Київщини сплатили 738,2 млн грн податку на прибуток, прискоривши темп приросту на 17% або 106,6 млн грн додатково.

На обороноздатність країни спрямовано 220 млн грн, що на 12% або 24 мільйони гривень більше за суму, сплачену минулоріч.

 

Зміни до Закону №2464: у період 01 березня – 31 травня не застосовуються штрафні санкції по ЄВ, зупиняється строк розгляду скарг та продовжується строк подачі скарг

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що 02 квітня 2020 набрав чинності Закон України від 30.03.2020 №540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким внесено зміни до Закону України від 08 липня 2010  №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» , а саме:

  • У періоди з 01 березня по 31 березня, з 01 квітня по 30 квітня та з 01 травня по 31 травня 2020 року:

- не застосовуються штрафні санкції за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), несвоєчасне подання звітності до податкових органів;

- не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди, підлягає списанню.

  • Тимчасово:

- на період до 31 травня 2020 року (включно), зупиняється встановлений Законом № 2464 строк розгляду скарг платників податків єдиного внеску, що надійшли/надійдуть до 31 травня 2020 року та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених частиною четвертою статті 25 Закону № 2464. Податковий орган, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку;

- до 31 травня 2020 року (включно), продовжується строк подачі скарг платників єдиного внеску, термін подачі яких припадає на період з 18 березня до 31 травня 2020.

 

У яких випадках необхідно терміново скасувати кваліфікований сертифікат ключа?

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що користувач  кваліфікованого сертифіката ключа зобов’язаний невідкладно звернутися до кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг інформаційно-довідкового департаменту ДПС та скасувати кваліфікований сертифікат ключа  у разі:

- компрометації особистого ключа користувача (факт або обґрунтована підозра того, що особистий ключ став відомий іншим особам, втрата можливості подальшого використання особистого ключа із будь-яких обставин, зокрема, втрата або пошкодження носія ключової інформації тощо);

- зміни відомостей, зазначених у кваліфікованому сертифікаті (у тому числі назви юридичної особи та ПІБ фізичної особи);

- виявлення помилок у реквізитах кваліфікованого сертифіката, тощо.

У такому разі платник повинен подати необхідні документи  для формування нових кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.

Часом скасування кваліфікованого сертифіката вважається час зміни його статусу в реєстрі сертифікатів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

 

Коли платник звільняється від сплати єдиного податку платників першої та другої груп?

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що платники єдиного податку першої та другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

Інформація про період щорічної відпустки і терміни тимчасової втрати працездатності з обов'язковим доданням копії листка непрацездатності подається за заявою у довільній формі (п.295.5 ст.295 Податкового Кодексу).

ГУ ДПС у Київській області нагадує, що в приватній частині Електронного кабінету платники податків мають змогу в електронному вигляді надіслати лист (запит, звернення, тощо) до відповідного органу ДПС. Листування здійснюється за допомогою меню «Листування з ДПС» у форматі рdf (обмеження 2 МБ).

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://саbіnеt.tах.gov.ua/, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Суми єдиного податку, сплачені відповідно до абзацу другого пункту 295.1 і пункту 295.5 цієї статті, підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку за заявою платника єдиного податку.

 

Помилково та/або надміру сплачені суми єдиного податку підлягають поверненню платнику в порядку, встановленому Податковим Кодексом.

 

 

01 квітня  2020 року

 

З 01 квітня 2020 зберігання пального без ліцензії загрожує штрафом у розмірі 500,0 тис.грн.

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що з 01 квітня 2020 за зберігання пального без наявності ліцензії до суб’єктів господарювання застосовуються штрафні санкції у розмірі 500,0тис.грн. - відповідну норму передбачає ст.17 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

Додатково інформуємо, що ліцензії на право зберігання пального видаються терміном на п’ять років, а розмір плати за ліцензію на право зберігання пального становить 780,0 грн. на рік.

Суб’єкти господарювання повинні мати ліцензію на кожне місце зберігання пального. Ліцензія видається за заявою СГ, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

СГ, які здійснюють зберігання пального, що використовується виключно для власного споживання чи промислової переробки і  не реалізовують його іншим особам, отримують ліцензію за спрощеною процедурою. Такі СГ у заяві зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження, а також фактичне місцезнаходження ємностей, що використовуються для зберігання пального.

На період надзвичайної ситуації СГ повинні використовувати електронні сервіси, або надавати документи засобами поштового зв’язку на поштову адресу: 03151, м.Київ, вул.Народного ополчення, буд.5а.

Інформацію СГ можуть отримати за телефоном: (044) 273-31-39

 

Нарахування ЄСВ працівникам, які після виходу з відпустки відпрацювали неповний місяць та отримали зарплату нижче мінімальної

 

Головне управління ДПС у Київській області  повідомляє, що відповідно до част.5 ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»№2464-УІ від 08.07.2010 (далі - Закон №2464) , у разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску (ця норма не поширюється на нарахування заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи, - у цих випадках ставка ЄВ застосовується до визначеної бази нарахування, незалежно від її розміру).

Згідно з п. 9 розд. ІІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 із змінами і доповненнями (далі - Інструкція 449), умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця, які передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності згідно із законодавством.У разі  звільненняабо прийняття працівника на основне місце роботи протягом місяця, в якому нарахована заробітна плата за відпрацьований час не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, сума ЄВ розраховується з фактично нарахованої заробітної плати незалежно від її розміру.

Суми оплати відпустки відносяться до того місяця, за який вони нараховані. Якщо після виходу з відпустки загальна сума нарахованої заробітної плати та оплати частини відпустки, яка припадає на поточний місяць, не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума ЄВ за цей місяць розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, та ставки ЄВ.

Отже, найманим працівникам за основним місцем роботи, які після виходу з будь-якої відпустки, визначеної ст. 4 Закону № 504, крім відпустки без збереження заробітної плати відповідно до п.18 част.1 ст.25 Закону №504, відпрацювали неповний місяць, в якому загальна сума нарахованого доходу за місяць не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, сума ЄВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, та ставки ЄВ у розмірі 22 відсотка.

 

Індивідуальний податковий номер платника ПДВ у ФОП

 

Головне управління ДПС у Київській області інформує, щопідпунктом 2 п. 1.6 розд. І Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, (далі – Положення № 1130) індивідуальний податковий номер для фізичних осіб становить 12-розрядний числовий номер такої структури: 1 – 10-й знаки – реєстраційний номер облікової картки платника податків, 11-й та 12-й знаки – контрольні розряди, алгоритм формування яких встановлює ДПС України.

ФОП, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це контролюючий орган і мають відмітку у паспорті, стосовно яких замість реєстраційного номера облікової картки платника податків до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено серію (за наявності) та номер паспорта, 1 – 10-й знаки 12-розрядного індивідуального податкового номера включають номер паспорта.

Вказана норма передбачена з 09.03.2020 у зв’язку з набранням чинності наказом Міністерства фінансів України від 29.01.2020 № 30 «Про затвердження Змін до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість» (далі – Наказ № 30). До внесених Наказом №30 змін індивідуальний податковий номер для фізичних осіб становив 10-значний реєстраційний номер облікової картки платника податків.

Тобто, новий алгоритм формування індивідуального податкового номера застосовується під час реєстрації фізичної особи – підприємця платником ПДВ починаючи з 09.03.2020. Пунктом 1.6 розд. І Положення №1130 визначено, що індивідуальний податковий номер є єдиним для всього інформаційного простору України і зберігається за платником ПДВ до моменту анулювання реєстрації платника ПДВ.

Стаття 58 Конституції України визначає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповіда льність особи. Виходячи із зазначеного, у зв’язку із внесенням змін до Положення №1130, індивідуальний податковий номер для ФОП - платників ПДВ зміні не підлягає.

 

Неприбуткова організація, яка порушила вимоги закону, що регулює її діяльність, підлягає виключенню з Реєстру неприбуткових

 

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає вимогам, встановленим  п.п.133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ та внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).

Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на її  утримання та реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 ПКУ, а для релігійної організації – вимог, визначених абз.2 п.п. 133.4.1- 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, така неприбуткова організація зобов’язана подати у строк, визначений для місячного податкового періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток. Податкове зобов’язання розраховується виходячи із суми операції нецільового використання активів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру та вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення.За період з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено порушення, по 31 грудня податкового (звітного) року  непри-буткова організація зобов’язана щокварталу подавати до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток (з наростаючим підсумком), сплачувати податок у строк, визначений для квартального періоду та подавати фінансову звітність у порядку, встановленому для платників податку на прибуток.

Встановлення контролюючим органом факту використання неприбутковою організацією доходів (прибутків) для цілей інших, ніж передбачені п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, є підставою для виключення її з Реєстру і нарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток, штрафних санкцій і пені. Податкові зобов’язання, штрафні санкції і пеня нараховуються, починаючи з першого числа місяця, в якому вчинено таке порушення.

Отже, порушення неприбутковою організацією, яка перебуває у Реєстрі, вимог закону, який регулює її діяльність, що призводить до порушення вимог п. 133.4 ст. 133 ПКУ, є підставою для виключення такої організації з Реєстру з нарахуванням податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств відповідно до підпунктів 133.4.3 і 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 ПКУ та переходом до сплати податку на прибуток.

 

Види діяльності у ФОП – платника єдиного податку

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розд. XIV Податкового Кодексу та реєструється платником єдиного податку в порядку, встановленому цією главою.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності передбачає заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п.297.1 ст.297 ПКУ, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених  Податковим Кодексом, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. У разі якщо фізична особа - підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів  діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку - фізичних осіб (п. 177.6. ст. 177 ПКУ).

Тобто, ФОП – платник єдиного податку не має права здійснювати в межах підприємницької діяльності  види діяльності, які не зазначені в його облікових даних.

 

Здавання нерухомості в оренду фізичною особою - нерезидентом

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що нерухомість, яка належить фізичній особі - нерезиденту, надається ним в оренду  виключно через фізичну особу - підприємця або юридичну особу - резидента (уповноважених осіб), які виконують представницькі функції такого нерезидента на підставі письмового договору та виступають його податковим агентом стосовно таких доходів. Нерезиденти, які порушують вказані норми, вважаються такими, що ухиляються від сплати податку (п.п.170.1.3 п.170.1 ст.170 Податкового кодексу України).

У разі, якщо фізична особа – нерезидент має постійне місце проживання в Україні, здавання такою фізичною особою – нерезидентом  в оренду нерухомого майна здійснюється через фізичну особу - підприємця або юридичну особу - резидента (уповноважених осіб), що виконують представницькі функції такого нерезидента на підставі письмового договору та виступають його податковим агентом стосовно таких доходів.

 

Платні послуги у сфері охорони здоров’я з 01 січня 2021 надаються ФОП – «єдинниками» із застосовуванням РРО

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що Законом України від 17.03.2020 № 533-ІХ відтерміновано дату  набрання чинності Законом України від 20.09.2019 №129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» (далі – Закон №129) до 01.08.2020.

Нагадуємо, що Законом №129 передбачено зміни до Податкового Кодексу,  зокрема, у новій редакції викладено п.296.10 ст.296 ПКУ і доповнено п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ.

Нова редакція пункту 296.10 статті 296 ПКУ встановлює, що  реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Абзацом 4 п.61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ  (у новій редакції) передбачено, що з 01 січня 2021 до 01 квітня 2021  РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (ФОП), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1,0 млн.грн., незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють, зокрема, реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я.

Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010 затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457 із змінами та доповненнями, якою передбачено код 86 «Охорона здоров’я».

 

 

 

 

24 березня  2020 року

 

Звернення в.о. начальника ГУ ДПС у Київській області Ореста Вітика до платників податків регіону

Шановні мешканці Київщини!

Раціональний аналіз подій, пов’язаних з розповсюдженням коронавірусу COVID-19, доводить, що наразі навряд чи можна назвати щось більш важливим, аніж здоров’я громадян, виконання умов карантину та збереження безпеки.

Через швидке зростання кількості осіб, що захворіли, ми закриваємо центри обслуговування платників податків на термін дії карантину. Це безпрецедентний крок, але ми вимушені вдатися непопулярних з точки зору надання послуг платникам заходів, втім, першочергове завдання – збереження безпеки та здоров’я наших громадян.

Я особисто закликаю вас перейти в онлайн та користуватись електронними сервісами. Державна податкова служба, впроваджуючи клієнт-орієнтований підхід, створила єдину сервісну платформу – електронний кабінет, який працює у режимі 24/7. У січні-лютому в електронному вигляді до територіальних органів ГУ ДПС у Київській області прозвітувало 76% платників податків, тоді як минулого року за аналогічний період  онлайн-звітність подали 71% суб’єктів господарювання. Приємно констатувати позитивну динаміку, втім, сподіваюся, що цей показник сягне вище.

Держава зробила великі кроки назустріч бізнесу, прийнявши закони на підтримку підприємництва в період проведення заходів щодо запобігання поширенню коронавірусу територією України. Я закликаю вас також продемонструвати готовність до діалогу та відповідально поставитися до ситуації, що вимагає від кожного з нас мудрості та сил.

Як очільник податкової служби Київської області я дякую платникам податків за розуміння та соціальну відповідальність. Це має значення для всієї країни. При цьому запевняю, що працівники податкової служби продовжують виконувати свої обов’язки, адже економічна стабільність та наповнення бюджету дозволить Державі максимально швидко забезпечувати соціальні гарантії своїм громадянам.

Бережіть себе!

З повагою

в.о. начальника ГУ ДПС у Київській області                              Орест Вітик

 

 

 

Із 23 березня 2020 року Центри обслуговування платників ГУ ДПС у Київській області надаватимуть адміністративні послуги виключно в онлайн режимі

Шановні платники податків!

З 23 березня 2020 року, у зв’язку введенням на території регіону надзвичайної ситуації та карантину, Центри обслуговування платників надаватимуть адміністративні послуги виключно онлайн.

На період карантину строки звернення за отриманням адміністративних та інших послуг та строків надання цих послуг зупиняються. Через електронний кабінет платника ви можете залишити заявку на надання необхідної послуги.

Від дня припинення карантину перебіг строків буде продовжено з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

- Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через субсайт Головного управління ДПС у Київській області.

Електронні адреси :

-  kyivobl.official@tax.gov.ua - офіційна електронна пошта Головного управління ДПС у Київській області, для інформаційного обміну з органами виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями.

kyivobl.public@sfs.gov.ua - для подання запитів громадянами на отримання публічної інформації.

kyivobl.zvernenya@sfs.gov.ua - для подання електронних звернень громадян (електронні звернення від громадян приймаються в Головному управлінні ДПС у Київській області у вигляді сканкопій чи фотокопій письмових звернень з підписом заявника із зазначенням дати та місця проживання розміром до 2 Мб).

idd@tax.gov.ua - для отримання інформаційно-довідкових послуг без використання електронного цифрового підпису.

 

Заповнення Таблиці даних платника

Головне управління ДПС у Київській області інформує платників, що Таблиця даних платника податку -  це зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

У таблиці  даних платника податку (далі - Таблиця) зазначаються:

   -  види економічної діяльності відповідно до КВЕД ДК 009:2010;

   -  коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України;

  -   коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010 (далі - ДКПП), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Одночасне заповнення граф щодо придбання (отримання) і постачання/надання товарів/послуг в одному рядку Таблиці не допускається. Коди послуг згідно з ДКПП у Таблиці мають містити від 5 (наприклад: 02.40) до 14 символів.

Після подання Таблиці, надалі при складанні податкових накладних/розрахунків коригувань, коди товарів згідно з УКТ ЗЕД або коди послуг згідно з ДКПП мають вказуватися на рівні тих знаків (цифр), які зазначені в поданій Таблиці. Якщо в Таблиці коди будуть вказані на рівні 4 перших цифр, а в податковій накладній/розрахунку коригування - на рівні 12 цифр, то реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування може бути зупинена (наприклад, код «33.12» і код «33.12.24-00.00» не ідентичні і розуміються як різні коди).

Отримання попередньої оплати за товари, постачання яких ще не відбулося, не позбавляє платника податку права навести у Таблиці інформацію щодо товарів відносно яких вона отримана.

Таблиця подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

Платник податків має право подати Таблицю без наявності факту зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

 

До якого бюджету сплачувати ПДФО самозайнятим особам з виплачених ними доходів

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента – юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, які виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм (п.п.14.1.180 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу ).

Самозайнята особа – це платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності (п.п.14.1.226 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Підпунктом «а» п.п. 168.4.5 п. 168.4 ст. 168 ПКУ передбачено, що фізична особа, відповідальна за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету: у разі коли така фізична особа є податковим агентом, - за місцем реєстрації у контролюючих органах, а у випадках, передбачених ПКУ, - за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості).

 

Надання адміністративних послуг щодо ліцензування діяльності суб’єктів господарювання з роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пального, зберігання пального

Головне управління ДПС у Київській області, з метою попередження розповсюдження коронавірусної інфекції COVID-19, доводить до відома платників податків, що з 23.03.2020 документи на отримання ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, а також на зберігання пального, на зберігання пального виключно для потреб власного споживання, дублікатів, переоформлення ліцензій у випадках, передбачених законодавством, суб’єкти господарювання можуть направляти поштовими відправленнями або залишати безпосередньо в скриньці для документів за адресою: м. Київ, вул. Народного ополчення, 5-А.

Отримання зазначених вище документів та їх розгляд буде проводитися без участі суб’єктів господарювання.

Інформація про оформлені, анульовані та призупинені ліцензії буде розміщуватися на сайті Головного управління ДПС у Київській області.

Видача ліцензій буде здійснюватися після завершення заходів, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Контактний телефон: 273-31-39.

 

Отримати довідку про відсутність заборгованості можна в Електронному кабінеті

ГУ ДПС у Київській області інформує, що довідка про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка) надається відповідно до Порядку надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733 (далі – Порядок № 733).  Довідка формується за відсутності у платника за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або іншої заборгованості з платежів (у тому числі розстрочених, відстрочених, реструктуризованих), контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

Для отримання Довідки платник повинен подати заяву за формою, згідно з додатком 2 до Порядку №733, яка подається (за його вибором) в один з таких способів:

- у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу;

- в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/login, з дотриманням вимог Законів України  «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Звертаємо увагу, що вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється виключно після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису.

У меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету платник може створити та надіслати Заяву за формою J1300305 (для юридичних осіб) або F1300305 (для фізичних осіб).

У Заяві обов’язково вказується посилання на відповідний нормативно-правовий акт, який передбачає необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та зазначенням найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано платником (п. 3 Порядку № 733).

Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві.  Довідка або відмова у її наданні готуються уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви органом, до якого її було подано.

Довідку у паперовій формі платник (його законний чи уповноважений представник) отримує безпосередньо в органі, до якого було подано Заяву.

Довідку або відмову у наданні Довідки в електронній формі платник отримує у вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету. Довідка надається платнику безоплатно.   Строк її дії становить 10 календарних днів з дати формування, який зазначається у Довідці.

Переглянути видану електронну Довідку  можна у відкритій частині Електронного кабінету (https://cabinet.tax.gov.ua/registers/debit), ввівши податковий номер платника (код за ЄДРПОУ/РНОКПП) та реквізити електронної Довідки (дату і номер).

 

Дані про рахунки самозайнятої особи відкриті у банках та інших фінансових установах відображаються в Електронному кабінеті

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що Податковим Кодексом передбачено, що банки та інші фінансові установи зобов’язані надсилати повідомлення про відкриття або закриття рахунків платникам податків, зокрема, самозайнятим фізичним особам, до контролюючих органів, у яких перебувають на обліку платники податків, у день відкриття/закриття рахунка.

Пунктом 69.7 статті 69 ПКУ передбачено обов’язок фізичної особи – підприємця та особи, яка провадить незалежну професійну діяльність повідомляти про свій статус банки та інші фінансові установи, в яких вони відкривають рахунки.

Згідно з абзацом першим п. 5 розд. І Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 01 квітня 2019 року № 56) зі змінами та доповненнями

Клієнти банків мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору для забезпечення своєї господарської/підприємницької/інвестиційної/незалежної професійної діяльності/діяльності, яка не пов’язана з підприємницькою, і власних потреб.

Порядок подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів затверджений наказом Міністерства фінансів України від 18.08.2015 №721.

Електронний кабінет платника забезпечує платникам можливість реалізації прав та обов’язків, визначених ПКУ та нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та на виконання ПКУ, в тому числі, шляхом, зокрема, перегляду в режимі реального часу інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, здійсненням податкового контролю (п.42 прим 1.2 ст. 42 прим. 1 ПКУ).

У разі встановлення статусу клієнта як самозайнятої особи (ФОП або особи, яка провадить незалежну професійну діяльність) банки та інші фінансові установи при відкритті/закритті рахунків клієнта надсилають повідомлення до контролюючого органу про відкриття або закриття будь-яких рахунків платника податків – самозайнятої особи, у тому числі відкритих для власних потреб.

У розділі «Облікові дані платника» приватної частини Електронного кабінету відображаються, зокрема, дані про всі рахунки самозайнятої особи відкриті у банках та інших фінансових установах (поточні, депозитні, кредитні тощо).

 

Цьогоріч кампанія декларування громадянами доходів, отриманих попереднього року, триватиме до 1 липня

З набранням чинності Закону України від 17.03.2020 №533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короновірусної хвороби (COVID-19)», термін подачі декларації про майновий стан і доходи подовжено. Цьогоріч кампанія декларування громадянами доходів, отриманих попереднього року, триватиме до 1 липня.  Сплатити податкові зобов’язання, зазначені у деклараціях, мешканці Київщини мають до 1 жовтня 2020  року.  

Про які види статків мають звітувати громадяни та своєчасно сплатити податки:

-  Від продажу або надання в оренду рухомого та нерухомого майна;

-  Від провадження господарської діяльності або незалежної професійної діяльності (крім фізосіб-підприємців платників єдиного податку);

-  Від продажу власної сільськогосподарської продукції;

-  Не від податкових агентів, а також інші доходи, не оподатковані протягом року;

-  Основна сума боргу за кредитом платника податку, прощеного кредитором за його самостійним рішенням;

-  У вигляді спадщини та подарунків;

-  Від продажу цінних паперів та корпоративних прав;

-  Отримані від фізичних осіб - платників єдиного податку четвертої групи відповідно до умов цивільно-правового договору;

 

-  Іноземні доходи. 

 

13 березня  2020 року

 

Триває тестування програмного рішення «пРРОсто»

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що наразі триває тестування безкоштовного програмного рішення від ДПС «пРРОсто».

Усі зацікавлені особи мають змогу безкоштовно взяти участь у  тестуванні програмного рішення для смартфонів, планшетів, якими підтримуються   операційні системи для Androidта iOS.

Для участі в тестуванні потрібно записатися на сайті  за посиланнямhttps://prrosto.kmu.gov.ua.

У разі неотримання запрошення, пропонуємо записатись на тестування повторно, подавши електронну заявку за вказаною адресою.

Зауваження та пропозиції до роботи програми, які виникли у Вас під час  тестового її використання, можна надіслати безпосередньо через додаток «пРРОсто».

 

Форми надання письмових пояснень щодо зупинення реєстрації податкових накладних

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що письмові пояснення/скарги на рішення комісії та копії документів при зупиненні реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних подаються до контролюючого органу в електронному

вигляді у форматі XML за наступними формами:

-  Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (код форми J/F13126) (далі – Повідомлення 1);

- Скарга щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (код форми (J/F13132) (далі – Скарга).

До Повідомлення 1/Скарги можна додати необхідну кількість документів довільного формату (код форми J/F13601), до яких можна завантажити копії необхідних підтверджуючих документів у форматі PDF, PNG або JPG.

Кількість документів довільного формату, що додаються до Повідомлення 1, не обмежена.

Кількість документів довільного формату, що додаються до Скарги, не повинна перевищувати 100 шт.

Розмір вкладень (у форматі PDF, PNG або JPG) до документів довільного формату не повинен перевищувати 2 Мб.

Крім того, Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», яка набрала чинності з 01.02.2020, передбачена можливість подання платником податку, якого включено до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Зазначена інформація подається до контролюючого органу в електронному вигляді у форматі XML за формою «Повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку (код форми J(F)13149)» (далі – Повідомлення 2).

До Повідомлення 2 можна додати необхідну кількість документів довільного формату (код форми J/F13601), до яких можна завантажити копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку у форматі PDF, PNG або JPG.

 

Вимагайте офіційного працевлаштування від своїх роботодавців

Головне управління ДПС у Київській області нагадує роботодавцям про необхідність офіційного оформлення трудових відносин з найманими працівниками та звертає увагу що негативні наслідки застосування неоформленої праці для роботодавців, -  це суттєва фінансова та адміністративна відповідальність, а також втрата  репутації надійного партнера, яка є необхідною для розвитку й процвітання бізнесу, відчуття комфорту в його веденні.

Для громадян нелегальні трудові відносини - це втрата соціальних виплат, серед яких перш за все - пенсії, виплати по лікарняних листах, виплати допомоги у зв’язку з втратою роботи (допомога по безробіттю), тощо.

Стаття 43 Конституції України передбачає право на працю, яке гарантується офіційним працевлаштуванням, вона ж визначає, що  кожен громадянин має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

          Кожен громадянин країни має усвідомлювати, що офіційні трудові відносини - це соціальні гарантії  для їх  майбутнього та формування бюджетів громад, на території яких вони здійснюють діяльність,адже офіційна заробітна плата забезпечує поповнення  бюджетів  та фондів соціального захисту громадян.

Повідомлення про прийняття працівника на роботу

          Головне управління ДПС у Київській області інформує, що порядком повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №413 із змінами та доповненнями, внесеними постановою КМУ від 12.02.2020 №188 (далі – Порядок №413) передбачено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) до територіальних органів Державної податкової служби (далі – ДПС) за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до Порядку №413 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

-засобами електронного зв’язку з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг;

- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.

Повідомленням про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації є відомості, отримані органами ДПС з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

 

 

11 березня  2020 року

 

Скористайтесь сервісом автоматичного заповнення декларації про майновий стан і доходи!

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що  для зручності та спрощення процедури подання  декларації про майновий стан і доходи громадян, ДПС запроваджено електронний сервіс, який дає змогу часткового автоматичного заповнення декларації в Електронному кабінеті платника.

Часткове автоматичне заповнення декларації здійснюється на підставі облікових даних платника, відомостей про отримані за звітний рік доходи, що містяться в Державному реєстрі фізичних осіб, відомостей про об’єкти нерухомого та рухомого майна, що містяться у реєстрах.

 Для подання декларації в електронному вигляді попередньо потрібно отримати ключі електронного цифрового підпису, які видаються  будь-яким акредитованим центром сертифікації ключів (далі - АЦСК). Перелік АЦСК ДПС та їх адресами розміщено у відкритій частині Електронного кабінету.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою : https://cabinet.tax.gov.ua або через офіційний вебпортал ДПС.

Нагадуємо, що за 2019 рік декларація про майновий стан і доходи подається за формою, затвердженою наказом  Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859, у редакції  від 25.04.2019 №177.

 

Умови компенсації частини суми фінансових санкцій  за порушення встановленого порядку  проведення розрахункових операційпокупцю (кешбеку)

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що змінами, внесеними Законом України від 20.09.2019 №128-ІХ до Закону України  «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995 передбачено, зокрема, що з 01 жовтня 2020 запрацює механізм «кешбеку», який полягає у наступному.У разі, якщо до СГ - продавця будуть застосовані фінансові санкції  за порушення встановленого порядку  проведення розрахункових операцій згідно з рішенням контролюючого органу, прийнятого ним внаслідок перевірки, проведеної на підставі скарги покупця про порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій, то такому покупцю із застосованих штрафних санкцій компенсується 100 % вартості придбаних товарів (робіт, послуг), зазначених у його скарзі.

       Компенсація частини суми штрафних (фінансових) санкцій, здійснюється при дотриманні таких умов:

- у зверненні покупця зазначено номер його рахунку та банківську установу, в якій такий рахунок відкрито;

- сума штрафних (фінансових) санкцій зарахована до державного бюджету в повному обсязі;

- до скарги додано електронні копії або копії паперових документів, виготовлені шляхом сканування, отриманих разом із придбаним товаром (роботою, послугою), про які зазначається в скарзі, покупцем від продавця товарів (робіт, послуг);

-  вартість товарів (робіт, послуг) у межах однієї розрахункової операції, щодо яких подано звернення покупця, становить понад 850 грн. на день їх отримання покупцем (споживачем).

        Якщо штрафні санкції застосуються за скаргою покупця, поданою за допомогою Електронного кабінету, то інформацію щодо проведеної компенсації до відома покупця також буде надано через Електронний кабінет.

        Отже, застосування  механізму “кешбек” покупцями таке:

-  Купуючи товар на суму, яка перевищує 850 грн., перевіряйте чек на сайті;

-  Якщо чеку там немає, подаєте скаргу в Електронному кабінеті; 

- Якщо чек не був фіскалізований, то продавця оштрафують, а продавцю повернуть вартість покупки.Товар залишається у покупця.

 

Виправлення помилки у надісланому Повідомленні про подання пояснень та копій документів щодо ПН/РК, реєстрацію яких зупинено

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що відповідно до п.10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок) у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації ПН/РК, яка є підтвердженням зупинення реєстрації.
          Пунктом 4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 (далі – Порядок № 520) визначено, що у разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН платник має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

На офіційному вебпорталі ДПС розміщено та постійно оновлюються відомості щодо засобів електронного зв’язку, за допомогою яких можуть подаватися письмові пояснення та копії документів (п.8 Порядку №520).

Пояснення та копії документів подаються у вигляді Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (далі – Повідомлення).

Чинним законодавством не передбачено виправлення помилок у надісланому Повідомленні,  але у разі отримання платником квитанції про не прийняття Повідомлення, він має право надіслати нове Повідомлення з правильними даними.

Платники ЄПІV-ї групи, які не використовують земельні ділянки для сільськогосподарського товаровиробництва,  звільненню від сплати земельного податку не підлягають

 Головне управління ДПС у Київській області інформує,  що платники єдиного податку ІV-ї групи,   які оформили свої права на земельні ділянки та використовують їх для ведення сільськогосподарського товаровиробництва звільняються від сплати земельного податку.         

Земельні ділянки, які не використовуються платниками єдиного податку ІV-ї групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва звільненню від сплати земельного податку не підлягають, тобто, за такі земельні ділянки земельний податок сплачується.

         Від сплати земельного податку звільняються на період дії єдиного податку ІV-ї групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, які передають такі земельні ділянки та земельні частки (паї) в оренду платникам єдиного податку ІV-ї групи.

 

         Звертаємо увагу землекористувачів, що використання земельних ділянок без належного оформлення  прав власності чи користування є порушенням чинного законодавства. З метою оформлення та реєстрації прав власності на земельні ділянки, необхідно звернутися до органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.

 

10 березня  2020 року

Найшвидший темп приросту демонструє сплата податку на нерухомість, - Орест Вітик

У січні-лютому 2020 року до місцевих бюджетів від платників податків надійшло 2,6 млрд грн. Про це повідомив в.о. начальника ГУ ДПС у Київській області Орест Вітик. За наданою ним інформацією, темп приросту до фактичних надходжень відповідного періоду 2019 року складає 15% або 339,2 млн грн додаткових коштів.

Зокрема, Вітик підкреслив, що у розрізі основних платежів найшвидший темп приросту демонструє сплата податку на нерухомість. Так, станом на 1 березня 2020 року власники нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, сплатили 80,7 млн грн. Цей показник на 43% або 24 млн грн перевищує минулорічний.

Незмінним лідером за обсягом надходжень залишається податок на доходи фізичних осіб: за два місяці з доходів  мешканців регіону до місцевих скарбниць сплачено 1,5 млрд грн із динамікою приросту 16% та додатковою сумою 209 млн грн.

Малий та середній бізнес забезпечили 546,7 млн грн єдиного податку, збільшивши відрахування на 11%, що у грошовому еквіваленті дорівнює майже 60 мільйонів гривень.

Землекористувачі забезпечили місцеві бюджети сумою у 252 мільйона гривень, що на 18% або 38,8 млн грн більше за минулорічний показник.

 

Як правильно заповнювати платіжні документи на сплату ЄСВ?

ГУ ДПС у Київській області повідомляє що  заповнення платіжних документів на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) визначено Порядком заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 №666.

При сплаті єдиного внеску поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:

     у полі № 1 – зазначається службовий код («*»);

     у полі № 2 – друкується розділовий знак «;» та код виду сплати («101» – Сплата суми єдиного внеску);

     у полі № 3 – друкується розділовий знак «;» та код за ЄДРПОУ платника, який здійснює сплату;

     у полі № 4 – друкується розділовий знак «;» та роз’яснювальна інформація про призначення платежу;

     у полі № 5 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;

     у полі № 6 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;

     у полі № 7 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється.   

 Відповідно до п. 15 додатка 7 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ  від 21.01.2004 №22 із змінами та доповненнями, при заповненні реквізиту «Отримувач»:
- зазначається повне або скорочене найменування отримувача, яке міститься в Єдиному державному реєстрі або в Єдиному банку даних юридичних осіб,або в реєстраційному документі;

-  зазначається прізвище, ім’я, по батькові отримувача, що відповідає прізвищу, імені, по батькові отримувача, яке містить паспорт громадянина України (або інший документ, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів);

 -  під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, найменування території та код бюджетної класифікації.  Зазначений порядок розповсюджується і на платників ЄВ.

 Єдиний внесок не належить до доходів бюджету, тому код бюджетної класифікації не вказується, а у полі «Отримувач» платіжного доручення зазначаються найменування органу ДПС та його код ЄДРПОУ.

 

Заява про відсутність об'єкта обчислення екологічного податку

 ГУ ДПС у Київській області звертає увагу  платників екологічного податку, які з початку звітного року не планують здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об'єкта обчислення екологічного податку.

Тобто, суб’єкти господарювання (у тому числі новостворені), які не мають об’єктів обчислення екологічного податку, не повинні подавати до відповідних фіскальних органів заяву про відсутність у них у звітному році таких об’єктів.

Суб’єкти господарювання, які є платниками екологічного податку, але з початку звітного року не планують здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, повинні скласти заяву довільної форми про відсутність у них у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку та повідомити про це відповідні фіскальні органи за місцем розташування джерел забруднення не пізніше граничного терміну подання податкової декларації за І квартал звітного року. В іншому разі  платник податку зобов’язаний подавати декларації відповідно до норм ПКУ,

Граничним терміном подання такого повідомлення про відсутність об'єкта обчислення екологічного податку є 10 травня 2020 року.

Зазначена норма передбачена п.250.9 ст.250 Податкового кодексу України.

 

Перелік показників позитивної податкової історії

Якщо автоматизованим моніторингом податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена операція відповідає хоча б одному критерію  ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

        Платникам надсилаються розраховані показники позитивної податкової   через електронний кабінет.

        Показники, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку на додану вартість:

1. Обсяг постачання, зазначений платником податку на додану вартість (далі - платник податку) в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр) у поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку.

2. Платник податку здійснює на постійній основі протягом будь-яких чотирьох звітних місяців з останніх шести місяців реєстрацію в Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування на постачання товарів/послуг за одним і тим самим кодом товару/послуги згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором продукції та послуг.

3. Залишкова вартість основних засобів для платників податку на прибуток підприємств на кінець звітного (податкового) періоду (звітний (податковий) період обирається відповідно до пунктів 137.4і 137.5статті 137 Податкового кодексу України для певної групи платників) становить більше 5 млн. гривень та відображена у звітності, за якою граничні строки її подання передують календарному дню розрахунку такого показника, за умови, що з початку попереднього року керівник та засновник не змінювалися.

4. Площа наявних у платника податку у власності (на праві власності/користування) орендованих земельних ділянок становить не менше 200 гектарів включно або орендованих земельних ділянок комунальної та/або державної власності - не менше 0,5 гектара (станом на 1 січня поточного року), що задекларовані до 20 лютого поточного року та за які сплачено суму податкового зобов’язання з плати за землю у строки, передбачені законодавством.

5. Сплачено суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на одного працюючого, що перевищує суму такого єдиного внеску з мінімальної заробітної плати у 2 рази за останні 12 місяців, за умови, що з початку попереднього року керівник та/або засновник платника податку не змінювалися та середньомісячна чисельність працюючих за останні 12 місяців становить не менше п’яти осіб.

6. Загальна сума сплачених у попередньому звітному році сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, становить більше 10 млн. гривень.

 

Порядок виключення платника з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що  пунктом 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12. 2019  №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних»  передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника хоча б одному з критеріїв ризиковості, комісія регіонального рівня приймає рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості. До переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку включення платника здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття нею відповідного рішення.

Питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, розглядається комісією регіонального рівня у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника  критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Така інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України від 22.05. 2003 №851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг», від 05.10. 2017 №2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за №959/30827.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

-  договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;   -  первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

-  розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

- інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Звертаємо увагу, що інформацію та копії документів, подані платником, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення (п.6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування  в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ №1165).

 

Дії платника ПДВ у разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН головних управлінь ДПС України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі – комісія регіонального рівня) - це встановлено п.2 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, (далі – Порядок №520).

У разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН платник має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН (п. 4 Порядку №520).     

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, може включати:  

-  договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

-  договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

-  документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством (п.5 Порядку №520).

Письмові пояснення та копії документів, визначених  п. 5 Порядку № 520, платник має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно УКТ ЗЕД або кодами послуг згідно з ДКПП) (п. 6 Порядку № 520).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв’язку (п.7 Порядку №520).

ДПС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному вебпорталі відомості щодо засобів електронного зв’язку, за допомогою яких можуть подаватися письмові пояснення та копії документів (п.8 Порядку №520).

 

Комісія регіонального рівня протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п. 4 Порядку № 520, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому ст.42 Податкового кодексу України (п. 3 Порядку №520).

 

4 березня  2020 року

 

Подання Таблиці даних платника податку

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що платник податку має право подати Таблицю даних платника податку за встановленою формою (далі – Таблицю)  без факту зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК)  в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) - п.12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою  Кабінету Міністрів України від 11.12.2019  №1165.

Таблиця містить інформацію щодо специфіки діяльності платника податку, її подання - це право платника.

Таблиця може подаватися незалежно від факту зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Подавати Таблицю з кожною квитанцією про зупинення реєстрації в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної, платнику податків не потрібно.

У Таблиці платник податків зазначає:

-  види економічної діяльності відповідно до КВЕД;

- коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України;

-  коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі – ДКПП), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України (п. 13 Порядку зупинення).

Таблиця подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку (п. 14 Порядку зупинення). Зазначені документи розглядаються комісією регіонального рівня, яка приймає рішення про врахування або неврахування Таблиці.

У разі якщо за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що ПН/РК відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у п 3 Порядку зупинення, зокрема, якщо у ПН/РК відображена операція за товаром з кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з ДКПП, які зазначені у Таблиці, що врахована контролюючим органом, реєстрація таких ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних не зупиняється.

 

Фізичні особи мають право провести звірку щодо об’єкта оподаткування транспортним податком

Головне управління ДПС у Київській області у зв’язку з наближенням термінів  нарахування  транспортного податку інформує, що фізичні особи - платники транспортного податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо:

- об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку;

- розміру ставки податку;

- нарахованої суми податку.

При цьому, у разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів, що підтверджують право власності на об’єкт оподаткування, перехід права власності на об’єкт оподаткування), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення, а попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним) (п.п.267.6.10 п.267.6 ст.267 ПКУ).

Фізичні особи – нерезиденти звертаються за проведенням звірки даних до контролюючих органів за місцем реєстрації об’єктів оподаткування.

 

Чи можна зареєструвати в ЄРАН акцизну накладну або розрахунок коригування, з дати складання яких минуло 120 календарних днів?

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що суб’єкт господарювання може зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) акцизну накладну або розрахунок коригування до неї, якщо з дати їх складання минуло 120 календарних днів, але в межах строку позовної давності (1095 календарних днів).

При цьому, для врахування в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового обсягів пального, облік якого здійснювався в системі електронного адміністрування реалізації пального, необхідно було у порядку та у терміни, визначені підпунктами «а» та «б» п. 23 підрозд. 5 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, здійснити розподіл обсягів такого пального між акцизними складами та/або акцизними складами пересувними шляхом складання та реєстрації в ЄРАН акцизних накладних перших та других примірників розподільчих акцизних накладних. Після закінчення такого терміну можливість реєстрації в ЄРАН першого та другого примірника розподільчої акцизної накладної відсутня.

Також, відсутня можливість коригування акцизних накладних, складених за формами, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2016 № 218, та зареєстрованими в ЄРАН до 15 липня 2019 року (включно).

 

Військовослужбовці, які отримують грошове забезпечення, не мають права на податкову знижку

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що відповідно до п.168.5 ст.168 Податкового кодексу України, суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв’язку з виконанням обов’язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ (п.п.14.1.170 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 ПКУ.

Нормами підпункту 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ визначено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ.Отже, військовослужбовці які отримують грошове забезпечення, не мають права на застосування податкової знижки.

 

Право на податкову знижку має фізична особа, яка є найманою особою, виключно до доходів, одержаних протягом року у вигляді заробітної плати.

 

3 березня  2020 року

 

До уваги платників податків!!! Обережно: шахраї!!!!!

Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу, що продовжуються випадки шахрайства з боку невстановлених осіб, які від імені керівництва ДПС Київської області вимагають у представників бізнесу перерахувати кошти на банківські картки.

Такі дзвінки шахраїв зафіксовано з телефонних номерів (095)068-22-97 та (044)221-00-27.

Такі дії є злочинними і кваліфікуються як шахрайство та умисна дискредитація посадових осіб податкових органів.

Шановні платники! Для запобігання діяльності шахраїв просимо вас будьте пильними та обачними, уважно перевіряйте інформацію, не піддаватись на їх провокації та ні за яких обставин не перераховувати кошти.

У разі таких випадків, просимо звертатись до підрозділів Національної поліції (за телефоном 102) та до ГУ ДПС у Київській області (200-37-93, 200-37-50).

Подання уточненої фінансової звітності

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що з метою виправлення самостійно виявлених помилок, за результатами проведення аудиторської перевірки або з інших причин, підприємства можуть подавати уточнену фінансову звітність на заміну раніше поданої фінансової звітності.

 Подання та оприлюднення уточненої фінансової звітності здійснюються у такому самому порядку, як і фінансової звітності, що уточнюється.

У разі, якщо внаслідок виявлених у фінансовій звітності помилок підлягають уточненню показники Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація), то таке уточнення здійснюється відповідно до положень Податкового кодексу України:

- із поданням до уточнюючої Декларації уточненої фінансової звітності за відповідний звітний період;

- у кладі звітної Декларації з поданням дододатка ВП фінансової звітності за звітний (податковий) період, що уточнюється, із зазначенням позначки в таблиці 3 «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків– форм фінансової звітності за звітний (податковий) період, що уточнюється» додатка ВП до Декларації.

Якщо показники уточнюючої фінансової звітності не вплинули на показники Декларації, платникподаткуподає уточнюючу фінансову звітність за відповідний звітний періоду такому самому порядку, які фінансову звітність, що уточнюється, безподання уточнюючої Декларації.

 

Оподаткування спадщини та подарунків

Головне управління ДПС у Київській області нагадує платникам податків, що до 1 травня 2020 триває кампанія декларування громадянами доходів, отриманих у 2019.

Згідно з нормами Податкового Кодексу, об’єкти дарування, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими Податковим Кодексом для оподаткування спадщини.

Звертаємо увагу громадян, що оподаткування спадщини та подарунків залежить від ступеня споріднення спадкоємця та спадкодавця, а також від резидентського статусу цих осіб.

Так, об’єкти спадщини (дарування), що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб (п.п. «а» п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ).

Вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями (обдарованими), які не є членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення, оподатковується за ставкою 5% (п.п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ).

Враховуючи викладене, фізичні особи - резиденти, які отримують спадщину (подарунок) від фізичної особи - резидента, але не відносяться до членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, сплачують податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5% від вартості будь-якої спадщини (подарунку).

Об’єкти спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, та об’єкти спадщини, що успадковуються спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента оподатковуються ПДФО за  ставкою 18%.

Фізичні особи, які отримали у спадщину (подарунок) об’єкти спадщини, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, декларацію можуть не подавати,  якщо у них відсутні інші підстави для подання річної податкової декларації про майновий стан і доходи громадян.

Фізичні особи, які отримали спадщину, що оподатковується за ставкою 5% та 18% зобов’язані подати до контролюючого органу за податковою адресою, тобто за місцем реєстрації згідно з паспортними даними, податкову декларацію за наслідками звітного податкового року не пізніше 30 квітня 2020 року, у якій включити суми таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу й визначити податкові зобов’язання з ПДФО  та з військового збору (ставка 1,5%).

 

Зміни в частині оподаткування ПДВ окремих операцій

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що в частині оподаткування ПДВ відбулися зміни, внесені Законами від 05.12.2019 №344-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для діяльності підприємств та організацій, заснованих громадськими об'єднаннями осіб з інвалідністю» (далі - Закон № 344) та від 20.12.2019 № 425-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв'язку із вдосконаленням процедури проведення фінансової реструктуризації та щодо вдосконалення оподаткування операцій фінансового лізингу» (далі - Закон № 425).

Так, Законом № 344 до 01.01.2025 продовжено право на застосування нульової ставки ПДВ підприємствам та організаціям громадських об'єднань осіб з інвалідністю  до операцій з постачання ними товарів/послуг, місцем постачання яких визначено митну територію України, за умови відповідності критеріям, визначеним у п. 8 підр. 2 розділу XX ПКУ.

Законом №425 продовжено до 01.01.2023 дію пільгового режиму оподаткування ПДВ для операцій платників податку - боржників та/або їх поручителів із постачання товарів для цілей погашення заборгованості боржника перед кредиторами відповідно до плану реструктуризації, підписаного згідно із законом. Під час здійснення операцій з постачання товарів, що звільняються від оподаткування ПДВ згідно із цим пунктом,  боржник та/або поручитель не застосовують норми п.198.5 ст.198 та п.199.1 ст. 199 ПКУ щодо нарахування податкових зобов'язань або коригування раніше нарахованих податкових зобов'язань та/або сум податку, віднесених до податкового кредиту у зв'язку з таким постачанням (п. 46 підр. 2 розд. XX  ПКУ).

З 29.12.2019 запроваджено режим звільнення від оподаткування ПДВ операцій банків та інших фінансових установ з постачання (продажу, відчуження) товарів, отриманих ними від боржників, поручителів (майнових поручителів - заставодавців, іпотекодавців) за операціями з постачання товарів, що звільнені від оподатковування згідно з абз.1 п.46 підр.2 розд. XX ПКУ. Таке звільнення стосується тієї частини вартості товарів, за якою вони були набуті у власність у рахунок погашення зобов’язань за договором кредиту (позики).

При постачанні (продажу, відчуженні в інший спосіб) банками та іншими фінансовими установами товарів, отриманих ними в результаті операцій, звільнених від оподаткування на підставі п.46 підр.2 розд.XXПКУ, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання товарів. Ціна придбання визначається як вартість, за якою такі товари були отримані банками та іншими фінансовими установами.

У новій редакції викладено п.189.5 ст.189 ПКУ, у разі постачання товарів, які були повернуті лізингоодержувачем лізингодавцю за договором фінансового лізингу у зв'язку з його невиконанням чи неналежним виконанням (у тому числі повернуті на підставі виконавчого напису нотаріуса), та при цьому лізингодавцем за операцією з повернення таких товарів до складу податкового кредиту не включалися суми податку, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання таких товарів.

 

Детальніше про це йдеться у листі ДПС України від 23.01.2020 № 1174/7/99-00-07-03-02-07, який розміщено за посиланням: https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/74329.html.

 

 

28 лютого 2020 року

 

Податкові органи Київщини запрошують громадян для звірки даних щодо житлової та нежитлової нерухомості

Головне управління ДПС у Київській області у зв’язку з наближенням термінів надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, інформує, що платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

- об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

- загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

- права на користування пільгою із сплати податку;

- розміру ставки податку;

- нарахованої суми податку.

Запрошуємо платників податків до органів податкової служби Київщини для проведення звірки даних щодо наявних об’єктів житлової та нежитлової нерухомості.

 

Оподаткування процентів від розміщення коштів на депозиті

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування (п.п 170.4.1 п. 170.4. ст. 170 ПКУ).

Податковим агентом у строки, визначені ПКУ для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума податку, нарахованого за ставкою 18 % із загальної суми процентів, нарахованих за податковий (звітний) місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків, ощадних (депозитних) сертифікатів, вкладів (депозитів) членів кредитної спілки у кредитній спілці.

Вищеперераховані доходи остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування.

Оподаткування процентів та дисконтних доходів, нарахованих на користь фізичних осіб з будь-яких доходів, інших ніж вищеперераховані, здійснюється у загальному порядку, встановленому ПКУ для доходів, що остаточно оподатковуються під час їх нарахування, за ставкою18% (п.п 170.4.3 п. 170.4. ст. 170 ПКУ).

 

Отримувачі іноземних доходів повинні їх задекларувати

Головне управління ДПС у Київській області інформує громадян, що положеннями Податкового Кодексу встановлено, що платник податку, який отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (п.п.168.2.1 п.168.2 ст.168 ПКУ).

Особою, яка не є податковим агентом, вважається нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб'єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка перебуває на обліку у контролюючих органах як особа, що провадить незалежну професійну діяльність.

Таким чином, отримувачі доходів, джерела виплат яких є іноземними, повинні подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, у якій

включити до загального річного оподатковуваного доходу іноземні доходи та визначити податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого

За відсутності в платника податку підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 ПКУ, такий платник зобов'язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами.

 

За земельні ділянки, які не використовуються у господарській діяльності, платники єдиного податку сплачують земельний податок

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що нормами п.п.297.1.4 п.297.1 ст.297 Податкового Кодексу встановлено, що платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку третьої групи для провадження господарської діяльності.

Водночас, юридична особа – платник єдиного податку ІІІ-тьої групи, який тимчасово припинив господарську діяльність, не використовує свої земельні ділянки для провадження господарської діяльності, а отже, ним не виконуються умови, які звільняють платника єдиного податку ІІІ-тьої групи від сплати земельного податку.

 

Таким чином, юридичні особи – платники єдиного податку – власники земельних ділянок (землекористувачі на правах постійного користування земельними ділянками) у разі тимчасового припинення господарської діяльності сплачують земельний податок на загальних підставах.

 

 

26 лютого 2020 року

 

Які платники зобов’язані використовувати РРО у 2020 році?

ГУ ДПС у Київській області нагадує, що право  на використання програмних РРО у платників виникає з 19 квітня 2020 - з цієї дати платники зможуть використовувати доступні на ринку програмні РРО.

До 01 жовтня 2020  РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку ІІ - ІVгруп (ФОП) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує
1 000 000 грн., крім тих, які здійснюють:

- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я.