Коли, кому та в чому можна ходити до церкви: спростовуємо міфи та забобони (відео)
Вийшов перший відеоподкаст КагарликCity. Сподіваємося, що наші відео (й не лише подкасти), будуть для вас корисними та цікавими. Розпочали ж ми з такої тонкої матерії, як релігія, - а саме, з міфів та забобонів, усіляких надуманих ритуалів, якими багата наша народна творчість і які ми вважаємо правдивими та схильні дотримуватися. Хоча вони часто-густо не відповідають дійсності й тому, чому вчить нас Церква. Тож ми попросили підтвердити або спростувати ці традиції з народу благочинного Кагарлицького благочиння Православної церкви України Юрія Литвина.
Ми поспілкувалися з нашими читачами та назбирали низу питань стосовно того, в чому ходити до церкви, чи можна це робити за певних обставин, як поводитися в храмі, куди ставити свічки тощо.
Сьогодні отець Юрій розповідає саме про те, коли та в чому ходити до церкви: чи можна жінкам бути в храмі в штанах, з непокритою головою, заходити до церкви в критичні дні, під час вагітності та в перший час після пологів.
Коли ходити до церкви?
Найперше скажу, що до церкви треба ходити тоді, коли душа того бажає. Однозначно, ми всі рано чи пізно прийдемо до Бога. Адже і коли в нас щось болить, то ми йдемо до лікаря чи в аптеку. Але коли щось не так з душею, коли в нас є якісь негаразди духовні то, звісно, нам прийде і це питання. Коли обов'язково йти до церкви – це, звичайно, коли є служби, коли йдуть свята, щонеділі.
Але якщо питання стосується саме душі і того що на душі болить, тоді це питання кожна людина повинна ставити сама собі. Йти, якщо болить чи почало зараз боліти, чи, боронь Боже, щось сталось. Але часом буває, що душа навпаки – радіє. Тоді теж треба піти до церкви і подякувати Богу.
Так що вже на питання «коли» нехай людина собі відповідає сама. Але, звісно, ми закликаємо людей ходити до храму постійно. Адже ми з вами постійно їмо і п'ємо, постійно відвідуємо навіть той самий туалет… Я в жодному разі не хочу порівняти це нечисте місце з церквою, але до Бога теж треба звертатися постійно.
Чи можна жінкам до храму без хустки та в штанах?
Стосовно хустки: ну звичайно, що ми з церкви не виженемо жодну жінку яка прийде з непокритою головою. І взагалі питання хустки і одягу, це вже питання особисте. Головне, що ми вимагаємо від жінок, - це щоб жінка ходила вдягнута культурно, не спокушала чоловіків. Я завжди пояснюю дуже по-простому: ми не йдемо до церкви без хустки, або не вдягаємо у церкву якісь відвертий одяг не через те, що ми будемо спокушати Господа. Господь наш нас бачить і голими, тому що Адама і Єгові створив, як ми пам'ятаємо, без одягу. Вони не розуміли що таке одяг. І Господь нас бачить від самого народження і до самої нашої старості, до самої нашої смерті. І коли ми народжуємося, то які милі є голі прекрасні маленькі дітки. І Господь нас бачить в одязі і без одягу, вдома, в церкві, на роботі… Через то для Бога це не дивина. Але коли жінка приходить до церкви молитися і в неї буде якийсь дуже відвертий одяг, це буде спокуса для чоловіків, які будуть в храмі. І через те хай кожна жінка, яка йде в церкву, вдягається скромно, нормально.
Те саме стосується і штанів: будь ласка. Багато жінок приходять у штанах, але, наприклад, коли вже холодно. Бо найперше жінки вдягають штани, коли холод, а поверх вдягають пальто або довгу куртку. Так в чому тут проблема? Проблеми нема взагалі. Найбільша проблема, щоб люди ходили в церкву.
Оце питання номер один. Люди: жіночки, дівчата, чоловіки, хлопці - ходіть до церкви. Це найголовніше. І такі ось питання вони самі відпадають.
Жінка тими днями не керує
Тепер стосовно критичних днів. Це теж дуже велике питання, дуже багато жінок тим цікавляться. Ви ж розумієте, що суспільство розвивалося. Все життя в церкві ми приносимо безкровну жертву. Коли приходить жінка під час критичних днів, і це стосувалося давньої церкви, у жінки не було тих засобів гігієни, що зараз нам пропонує аптека, пропонують там всякі магазини. У наш час, маючи всі засоби гігієни, жінка не може осквернити церкву, тому що ніяка кров не попаде там на килими чи на підлогу цієї церкви. Тому жінка - і якщо вона почувається нормально або навпаки - їй на душі важко, адже ми знаємо, що під час критичних днів жінка відчуває різні емоційні стани, то, будь ласка, приходьте, церква для вас відкрита.
Ви йдете не до священника, ви йдете не до ікон, ви не йдете до тої лавочниці, яка вам там може запропонувати продати свічечку чи подати записку - ви йдете до свого Батька Небесного. Ну хіба нас Батько не може прийняти? Звичайно, він радий буде нас прийняти. Більше того вам скажу: ну, жінка тими днями не керує. Навіть тут природа вже керує жінкою, і через те жінка абсолютно в тому невинна, і вона може спокійно прийти до церкви. І ми завжди кажемо: приходьте, ми завжди раді бачити вас, а тим більше наших любих прекрасних жіночок.
Вагітність - для відвідування храму не завада
Я навіть не знаю, від чого пішли оці забобони, що в церкву не можна вагітним. До мене недавно прийшли люди, в них сталася велика трагедія в сім'ї - загинув військовий, і одна з членів сім'ї тоді була вагітна. Ми співчуваємо цим сім’ям, молимося за військових, а їй хтось сказав, що вона не може бути в церкві, бо вагітна. І це безмежно обурює. Адже вагітна жінка не знає, що відбувається з її немовлям всередині. Так, вона відчуває, що дитинка б'ється або дитинка там спить собі і не рухається. Але ж ми детально не знаємо, а дитинка сама признатися не може, як їй там. І якщо ми ще й не йдемо до Творця, якщо ми ще не йдемо до нашого Батька й Отця духовного, то куди ж нам тоді, питання в мене до людей, йти? І, звісно, що вагітним до церкви не тільки можна, а навпаки – потрібно. Тому, що ми не керуємо тим, що заклав Господь. Ми тільки можемо сподіватися і просити в Бога, щоб Господи дай йому щасливо народити здорову, прекрасну дитинку. Виносити і народити.
Жодні обставини не повинні перекреслювати бажання людини сходити до церкви
Друге питання - стосовно причастя. Наприклад вагітна жінка приходить до сповіді й до причастя, то ми навпаки кажемо, що причащайтеся побільше. Ось, наприклад, коли навіть моя дружина, матушка, була вагітна, я казав їй: причащайся якомога більше. Чому? Тому, що разом з матір'ю отримує поживні речовини й та дитинка. І разом з матір'ю та дитинка отримує часточку того причастя. Тобто дитинка, ще не народившись, вже отримує благодатність Святого Духа. Це просто безмежна велика радість. І тільки так люди це повинні сприймати.
Ну але звісно вже післяродовий час - отих перші 40 днів, до двох місяців, жінкам не всім буває легко, і ні в якому разі ми не заставляємо жінок ходити до церкви. Але якби жінці було б потрібно, в неї може бути післяродова депресія, чи ще щось. В неї йдуть так звані дні очищення після народження. І, звичайно, знову ж таки завдяки засобам гігієни, жінка може прийти до храму, хоч вона іще не отримала введення після пологів і не було ще хрещення немовляти.
Але для Господа набагато ми важливіші ніж будь-що на світі – тому, що ми самі створені за образом і подобою Божою. І, нехай, жодні дні, жодні обставини, не перекреслюють бажання людини сходити до церкви. Оце номер один. Хоче людина - будь ласка - церква з великою радістю вас чекає.
Валентин Владіміров, журналіст, головний редактор Кагарлик.City
